Справа №2-191/10 09.08.2010 09.08.2010 09.08.2010
Провадження №22ц-5297/10
Справа N 5297- 2010 року. Головуючий у 1 інстанції Мадай С.І.
Категорія - 47. Доповідач апеляційної інстанції ОСОБА_1
іменем України.
9 серпня 2010 року. м. Миколаїв.
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:
головуючого Лисенка П.П.,
суддів: Шолох З.Л. та Мурлигіної О.Я., ,
із секретарем судового засідання Голубкіною О.О.,
з участю:
позивача ОСОБА_2,
відповідачки ОСОБА_3,
переглянула у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_3 рішення місцевого Березанського районного суду Миколаївської області від 19 квітня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши у межах оскарження обставини та докази, -
4 березня 2010 року ОСОБА_2 пред'явив зазначений позов, який обгрунтовував наступним.
З 13 липня 1985 року сторони у шлюбі.
Від шлюбних стосунків мають трьох синів, один з яких, Максим, є неповнолітнім.
Останнім часом, сімейне життя розладилося, виявилися протиріччя у поглядах на подружні стосунки, почастішали сварки.
У кінці кінців наведене привело до утрати почуттів один до одного та роздільного проживання.
Посилаючись на відсутність бажання примиритися й зберегти сім'ю, просив задовольнити позов.
Відповідачка позов не визнала, вважає що сторони не втратили почуття любові і взаємоповаги, а тому сім'ю можна зберегти.
Рішенням місцевого Березанського районного суду Миколаївської області від 19 квітня 2010 року позов задоволено повністю.
Не згодившись із таким рішенням, ОСОБА_3 його оскаржила й просила скасувати, оскільки суд не прийняв будь-яких передбачених законом заходів для збереження сім'ї, навіть не надав сторонам строку для примирення.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржене рішення суду 1 інстанції скасуванню у повному обсязі з постановленням нового рішення про відмову у позові, оскільки місцевий суд постановив його без точного додержання норм матеріального й процесуального права.
За статтею 51 Конституції України, статтями 21, 110 - 112 СК України, шлюб, як сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану, охороняються державою.
Суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
При розгляді справ про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Місцевий Березанський районний суд Миколаївської області проігнорував указані статті, що є недопустимим.
Так, задовольняючи позов ОСОБА_2, суд вважав доведеним, що сторонам не потрібно надавати часу для примирення або застосовувати інші заходи для збереження сім'ї, оскільки їх сім'я остаточно розпалася і збережена не може бути.
Однак з таким погодитися не можна.
З позовної заяви, виступів сторін в обох судових інстанціях, інших матеріалів справи не можна зробити виписаних висновків, як і будь яких певних висновків про фактичні взаємини подружжя та дійсні причини позову.
Задовольнившись лише поясненнями позивача, які носили загальний, невизначений характер - суд зазначені обставини взагалі не досліджував.
У той же час таке дослідження було нагальним, оскільки відповідачка впевнена і наполягала на можливості збереження сім'ї, наголошувала на необхідності участі батька у виховані та розвитку неповнолітньої дитини, вважала непорозуміння з чоловіком тимчасовим.
Це покладало на суд обов'язок вжити заходів щодо примирення подружжя і збереження їх шлюбу, однак той безпідставно такого обов'язку не дотримався, порушивши засади сімейного законодавства України і право одного з подружжя на судовий захист інтересів сім'ї.
Колегія вважає, що вагомих підстав для розірвання шлюбу між сторонами немає. Їх сім'ю можна зберегти, а тому у позові слід відмовити.
Оскільки місцевий суд був іншої думки, то виписаний висновок колегії слід втілити рішенням апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення місцевого Березанського районного суду Миколаївської області від 19 квітня 2010 року скасувати і ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_2 у позові до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий Судді: