Справа № 496/754/17
Провадження № 1-кп/496/167/17
31 травня 2017 року Біляївський районний суд
Одеської області
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
законного представника малолітньої ОСОБА_5 - ОСОБА_6
малолітньої - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка клопотання про застосування до малолітньої, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Біляївка Одеської області, громадянки України, учениці 7 класу Біляївської загальноосвітньої школи № 2, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , примусових заходів виховного характеру,
06.01.2017 року, близько 17:00 годин, більш точного часу слідством не встановлено, малолітня ОСОБА_5 , 2003 р.н., яка на час скоєння суспільно-небезпечного діяння не досягла віку кримінальної відповідальності, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , де розташований гостинний будинок «Сафьяни», спільно з іншими неповнолітніми особами, які досягли віку кримінальної відповідальності, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів, переконавшись у таємності своїх дій, перелізли через паркан на територію гостинного будинку «Сафьяни». Далі, за допомогою заздалегідь заготовленого ключа від навісного замку, відчинили вхідні двері господарського приміщення, пройшли всередину вказаного приміщення, звідки викрали три пари ковзанів марки «Експлоер», які належать гостинному будинку « ОСОБА_7 ».
Після чого малолітня ОСОБА_5 , яка на час скоєння суспільно-небезпечного діяння не досягла віку кримінальної відповідальності, спільно з іншими неповнолітніми особами, які досягли віку кримінальної відповідальності, з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши гостинному дому « ОСОБА_7 » матеріальну шкоду в розмірі 3600 грн.
Крім цього, 07.01.2017 року близько 17:00 годин, більш точного часу слідством не встановлено, малолітня ОСОБА_5 , 2003 р.н., яка на час скоєння суспільно-небезпечного діяння не досягла віку кримінальної відповідальності, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , де розташований гостинний будинок « ОСОБА_7 », маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів, домовившись з іншими неповнолітніми та малолітніми особами, що буде перебувати на містку та попередить про наявну небезпеку, коли останні перелізуть через паркан на територію гостинного будинку « ОСОБА_7 » з метою заволодіння майном. Після чого неповнолітні особи, які досягли віку кримінальної відповідальності та малолітня особа, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, перелізли через паркан на територію гостинного будинку « ОСОБА_7 » та за допомогою заздалегідь заготовленого ключа від навісного замку, відчинивши вхідні двері господарської будівлі, пройшли всередину вказаного приміщення, де заволоділи наступним майном:
-4 пари ковзанів марки «Експлоер», вартість однієї пари складає 1200 гривень, загальна вартість 4800 гривень;
-6 спінінгів рибальських, вартість одного спінінга складає 350 гривень, загальна вартість 2100 гривень;
-4 вудки рибальські, вартість однієї складає 380 гривень, загальна вартість 1520 гривень;
-5 клюшок хокейних, вартість однієї складає 350 гривень, загальна вартість 1750 гривень.
Після чого малолітня ОСОБА_5 , 2003 р.н., разом з іншими особами з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши гостинному дому « ОСОБА_7 » матеріальну шкоду в розмірі 10170 грн.
Малолітня ОСОБА_5 у судовому засіданні вину у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, визнала повністю, щиро розкаялася.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання та просив застосувати до малолітньої ОСОБА_5 примусові заходи виховного характеру у виді застереження.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні просила застосувати до малолітньої ОСОБА_5 примусові заходи виховного характеру у виді застереження.
Законний представник малолітньої ОСОБА_5 - ОСОБА_6 у судовому засіданні не заперечувала проти застосування до доньки примусових заходів виховного характеру у виді застереження.
Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали, додані до клопотання, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання та про його задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 22 КК України кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років, а відносно осіб, які вчинили злочин передбачений ст. 185 КК України кримінальна відповідальність наступає з 14-ти річного віку.
Як встановлено судом, на час вчинення суспільно-небезпечного діяння ОСОБА_5 не досягла 14-ти річного віку, з якого настає кримінальна відповідальність за вчинення злочину, що виключає її кримінальну відповідальність.
Згідно ст. 498 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Суд вважає, що в діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 105 КК України суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру у виді застереження.
Відповідно до змісту п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 2 «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» застереження, яке є одним із найм'якіших заходів виховного характеру, може бути зроблено шляхом роз'яснення судом неповнолітньому наслідків його дій-шкоди, завданої охоронюваним законом правам особи (осіб), інтересам суспільства або держави, - та оголошення неповнолітньому осуду за ці дії, а також попередження про більш суворі правові наслідки, які можуть настати в разі продовження ним протиправної поведінки чи вчинення нового злочину.
Як передбачає ч.2 ст. 97 КК України примусові заходи виховного характеру, передбачені ч.2 ст. 105 цього Кодексу, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може настати кримінальна відповідальність вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки складу злочину передбаченого Особливою частиною цього кодексу.
При обранні виду примусового заходу виховного характеру суд враховує умови життя та виховання малолітньої, те, що вона проживає разом з матір'ю в неналежних житлово-побутових умовах, характеризується незадовільно, перебуває на обліку в кримінальній міліції у справах дітей, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не знаходиться.
Беручи до уваги обставини, наведені вище, суд вважає, що відносно малолітньої ОСОБА_5 доцільно застосувати примусові заходи виховного характеру, передбачені п.1 ч.2 ст. 105 КК України, у виді застереження.
Керуючись ч.2 ст. 97, п.1 ч.2 ст. 105 Кримінального кодексу України, ст. ст. 498, 500, 501 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
Застосувати до малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Біляївка Одеської області, громадянки України, учениці 7 класу Біляївської загальноосвітньої школи № 2, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 примусові заходи виховного характеру у виді застереження.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Одеської області через Біляївський районний суд Одеської області.
Суддя Біляївського райсуду
Одеської області ОСОБА_1 .