Ухвала від 31.05.2017 по справі 149/613/17

Справа № 149/613/17 Провадження № 22-ц/772/1558/2017Головуючий в суді першої інстанції Олійник І. В.

Категорія 5Доповідач Панасюк О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі: головуючого - судді Панасюка О.С., суддів Шемети Т.М., Зайцева А.Ю., з участю секретаря судового засідання Куленко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за заявою ОСОБА_2 про забезпечення його позову до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління містобудування та архітектури Хмільницької міської ради Вінницької області, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області, ОСОБА_4, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та житловим будинком, знесення самочинного будівництва за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 24 квітня 2017 року про забезпечення позову, -

встановила:

В березні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління містобудування та архітектури Хмільницької міської ради Вінницької області, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області, ОСОБА_4, згідно з якою просив суд: зобов'язати ОСОБА_3 знести за власний рахунок самовільно збудований гараж у АДРЕСА_1, що розташований на межі із його земельною ділянкою (АДРЕСА_2); усунути перешкоди у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою шляхом зобов'язання ОСОБА_3 знести металевий паркан висотою 2 - 2,2 м, встановлений по межі будинковолодінь сторін; змінити конструкцію паркану по межі розподілу земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за лінією А - Б згідно з державним актом на право власності земельну ділянку серії ЯБ № 675392, виданим 29 січня 2008 року, шляхом заміни глухої верхньої частини огорожі на прозору, щоб її висота була не більше 2 м, при цьому нижня частина паркану може бути глухою на висоту не більше 0,75 м, а верхня - прозорою.

21 квітня 2017 року позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони: Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області здійснювати реєстрацію декларації про введення в експлуатацію самовільно збудованого гаража; ОСОБА_3 - проведення будь-яких будівельних робіт по будівництву гаража.

Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 24 квітня 2017 року заяву задоволено частково. Позов забезпечено шляхом заборони ОСОБА_3 проводити будь-які будівельні роботи по будівництву гаража у АДРЕСА_1. У решті вимог заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушенням судом норм процесуального права, помилкове формулювання підстав забезпечення позову, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову про відмову у задоволенні заяви.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Частково задовольняючи заяву суд першої інстанції виходив із того, що заборона ОСОБА_3 здійснювати будівельні роботи по завершенню будівництва гаража є співмірною із заявленими позовними вимогами і сама по собі унеможливить завершення будівництва та введення цього об'єкту нерухомості в експлуатацію.

Проте повністю погодитись із таким висновком суду першої інстанції не можна з таких міркувань.

Ч. ч. 1, 3 ст. 153 ЦПК України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі; забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема забороною вчиняти певні дії.

Ч. 3 вказаної статті покладає на суд обов'язок дотримуватися співмірності виду забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, а ч. 6 ст. 153 цього Кодексу дає право суду забезпечити позов повністю або частково залежно від обставин справи.

Як роз'яснено у п. 4 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Як видно із позовної заяви предметом спору є вимога немайнового характеру - усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою позивача шляхом, зокрема зобов'язання ОСОБА_3 знести за власний рахунок самовільно збудований гараж.

Порядок виконання рішень немайнового характеру встановлено Розділом VІІІ Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з ч. ч. 1 - 3 ст. 63 цього Закону за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Отже, виконання рішення про зобов'язання особи знести самочинно збудоване нерухоме майно покладається на особу, яка таке будівництво здійснила, відтак обсяг будівельних робіт проведених до моменту ухвалення такого рішення значення для його виконання не має і не може створити додаткових труднощів для позивача. Здійснюючи добудову самочинного гаража за наявності спору про його знесення ризики щодо збільшення обсягу витрат, які можуть виникнути у разі задоволення позову, несе виключно відповідач, а тому із урахуванням встановленого ч. 1 ст. 3 ЦПК України права особи на судовий захист саме її порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, суд першої інстанції помилково вважав, що здійснення будівельних робіт із добудови гаража може утруднити виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

При цьому суд першої інстанції не врахував, що у випадку відмови у задоволенні вимог позивача зупинення будівельних робіт на стадії, яка відображена у доданих до заяви про забезпечення позову фото, через вплив відповідних атмосферних та інших природних факторів може призвести до руйнування вже зведених конструкцій, а відтак значною мірою вплинути на права відповідача, зокрема через потребу додаткових зусиль та майнових витрат для відновлення становища, яке існувало до забезпечення позову.

Разом з тим, юридичне оформлення новоствореного об'єкта нерухомості шляхом реєстрації Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області декларації про закінчення будівництва змінює статус майна з об'єкта незавершеного будівництва (сукупності матеріалів, обладнання тощо, які були використанні у процесі будівництва (ч. 3 ст. 331 ЦК України)) на нерухоме майно як об'єкт права власності (ч. 2 цієї статті), що очевидно може призвести до утруднення виконання судового рішення про задоволення вимог позивача через фактичну зміну предмета позовних вимог.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необхідність забезпечення позову, але в межах заявлених ОСОБА_2 вимог помилково обрав спосіб забезпечення, відтак ухвалу необхідно змінити, забезпечивши позов шляхом заборони Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області здійснювати реєстрацію декларації про введення в експлуатацію будівлі гаража у АДРЕСА_1.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 313, 314, 315, 317, 151 - 153, 209, 218 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 24 квітня 2017 року змінити.

Заяву ОСОБА_2 про забезпечення його позову до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління містобудування та архітектури Хмільницької міської ради Вінницької області, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області, ОСОБА_4, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та житловим будинком, знесення самочинного будівництва задовольнити частково.

Заборонити Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області здійснювати реєстрацію декларації про введення в експлуатацію будівлі гаража у АДРЕСА_1 до закінчення розгляду справи по суті.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий /підпис/ О.С. Панасюк

Судді: /підпис/ Т.М. Шемета

/підпис/ А.Ю. Зайцев

Згідно з оригіналом О.С. Панасюк

Попередній документ
66910588
Наступний документ
66910590
Інформація про рішення:
№ рішення: 66910589
№ справи: 149/613/17
Дата рішення: 31.05.2017
Дата публікації: 09.06.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Вінницької області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність