10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Бучко Т.М.
Суддя-доповідач:Моніч Б.С.
іменем України
"31" травня 2017 р. Справа № 569/17177/16-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Моніча Б.С.
суддів: Котік Т.С.
Охрімчук І.Г.,
за участю секретаря судового засідання Полоневич Т.Ю.,
представника позивача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від "14" лютого 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Рівненської міської ради, Міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання при виконавчому комітету Рівненської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії ,-
У грудні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними дії відповідачів щодо відмови їй у наданні дозволу на відключення централізованого опалення та постачання гарячої води, та влаштування індивідуального ( автономного ) опалення та гарячого водопостачання; зобов'язати відповідачів надати їй дозвіл на відключення квартири АДРЕСА_1 від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води для влаштування індивідуального ( автономного ) опалення та гарячого водопостачання.
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 14.02.2017 р. позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Виконавчого комітету Рівненської міської ради та Міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при виконавчому комітеті Рівненської міської ради щодо відмови ОСОБА_3 в наданні дозволу на відключення квартири АДРЕСА_1 від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води та влаштування індивідуального ( автономного ) опалення та гарячого водопостачання.
Зобов'язано Виконавчий комітет Рівненської міської ради направити заяву ОСОБА_3 про надання дозволу на відключення квартири АДРЕСА_1 від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води та влаштування індивідуального ( автономного ) опалення та гарячого водопостачання на розгляд Міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при виконавчому комітеті Рівненської міської ради.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленою судом першої інстанції постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1, відповідно до договору дарування від 22.01.2016 року та відомостям з реєстру прав власності на нерухоме майно.
Позивач звернулася до Виконавчого комітету Рівненської міської ради з проханням надати дозвіл на відключення її квартири від мережі централізованого опалення та гарячого водопостачання з метою влаштування індивідуальної системи теплопостачання.
25.10.2016 року позивач отримала лист № М-2661/2-16 за підписом міського голови, відносно необхідності вчинення дій задля відключення заявника від центрального опалення.
Вважаючи даний лист відмовою позивач звернулася з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку даним правовідносинам колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач, за відсутності потреби в одержанні послуги або відмови від неї, має право розірвати договір про надання таких послуг у порядку встановленому законом.
Відключення від мереж централізованого опалення у квартирах багатоквартирних будинків регулюються правилами надання послуг з централізованого опалення затверджених постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" №630 від 21.07.2005 року.
Порядок відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення при відмові споживачів від централізованого теплопостачання регулюється Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України "Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання" №4 від 22.11.2005 року.
Відповідно до п. 24 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" №630 від 21.07.2005 року споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
В п. 26 вказаних Правил зазначено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.
У відповідності до п.25 відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.
Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №4 від 22.11.2005 року затверджено Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання (далі - Порядок).
В п.1.1 зазначено, що цей Порядок визначає процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води (далі - ЦО і ГВП) житлового будинку при відмові споживачів від послуг ЦО і ГВП.
Пунктом 1.2 Порядку визначено, що для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг ЦО і ГВП орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП (далі - Комісія), призначає голову та затверджує її склад, затверджує положення про роботу комісії.
Згідно п. 2.1 та 2.2 Порядку для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП.
У заяві про відключення від мереж ЦО і ГВП власник (власники) будинку зазначає причини відключення.
До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж ЦО і ГВП та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку.
Комісія розглядає надані документи лише за наявності затвердженої органом місцевого самоврядування в установленому порядку оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту та у відповідності до неї.
Комісія, після вивчення наданих власником (власниками) документів, у місячний строк приймає рішення щодо відключення від мереж ЦО і ГВП, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації.
При цьому обов'язково враховуються технічні можливості існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання даного населеного пункту або окремого мікрорайону щодо забезпечення живлення запропонованої власником (власниками) системи теплопостачання. Комісією, у разі необхідності, можуть розглядатися питання збільшення потужностей та можуть розроблятися пропозиції щодо їх фінансування, а також заміни систем внутрішньоквартальних, а в деяких випадках і магістральних мереж газо-, водо-, теплопостачання.
При позитивному рішенні Комісії заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального ( автономного ) теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО і ГВП ( пп.2.2.1 п.2.1 Порядку ).
Підставою для відмови у наданні дозволу на відключення від мереж ЦО і ГВП є невиконання умов, визначених у пунктах 2.1 та 2.2 цього Порядку.
У разі незгоди заявника з відмовою спір вирішується в судовому порядку ( пп.2.2.2 п.2.2 Порядку).
Підпунктом 2.2.3 пункту 2.2 Порядку передбачено, що якщо заявником є власник, наймач ( орендар ) окремого приміщення, Комісія має право не розглядати його заяву до прийняття рішення про відключення від мереж централізованого теплопостачання всього будинку. Про відмову у розгляді заяви Комісія повідомляє заявника у десятиденний строк.
Як вбачається з матеріалів справи, листом від 03.08.2016 року та 25.10.2016 року Виконавчим комітетом Рівненської міської ради та листом від 28.09.2016 року Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради позивачу було роз'яснено порядок відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання.
Однак жоден із зазначених листів відповідей не підписаний головою Міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання при виконавчому комітету Рівненської міської ради.
Враховуючи вищенаведені норми колегія суддів зазначає, що розгляд заяв власників квартир щодо відключення від мереж централізованого опалення та встановлення індивідуального опалення в квартирі здійснює створена Виконавчим комітетом Рівненської міської ради Міжвідомча комісія з розгляду питань відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання. Будь-якого іншого порядку вирішення даного питання, крім розгляду його на засіданні спеціальної комісії не передбачено.
Також не передбачено залишення без розгляду відповідних заяв споживачів.
Відтак суд першої інстанції вірно вказав, що надана позивачеві на її заяву про надання дозволу на відключення від мереж ЦО та ГВП відповідь листом від 25.10.2016 року № М-2661/2-16 за підписом міського голови є такою, що здійснена не на підставі та у спосіб, що передбачені законами України. Вказаний лист не є рішенням в розумінні п.2.2 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, носить інформаційний характер та наданий особою, в повноваження якої не входить розгляд та прийняття рішення за заявами споживачів ( власників квартир ).
Таким чином, діями (бездіяльністю) відповідачів порушено законодавчо встановлений порядок розгляду звернення позивача щодо відключення від централізованого теплопостачання та встановлення індивідуального опалення в належній їй квартирі.
Щодо покликань апелянта в апеляційній скарзі відносно виходу суду першої інстанції за межі позовних вимог , то колегія суддів зазначає таке.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень.
При цьому, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ст. 11 КАС України, за загальним правилом суд не може виходити за межі позовних вимог, тобто не може застосовувати інший спосіб захисту, ніж зазначив позивач у позовній заяві. Водночас Суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших законодавчих приписів, ніж ті, про які зазначає позивач.
Як роз'яснив Верховний Суд України у п. 3 постанови Пленуму № 14 від 18.12.2009 р. "Про судове рішення", вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.
Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:
- лише у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;
- повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;
- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.
Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції, вийшов за межі позовних вимог саме для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача.
Наведене випиває з того, що розгляд питання щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється виключно на засіданні міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП.
Прийняття відповідного рішення є результатом вивчення наданих власником ( власниками ) документів з урахуванням технічних можливостей існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання ( п.2.2 Порядку ) та вимог, передбачених п.26 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Повноваження комісії з розгляду питань відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП є дискреційними, що виключає можливість здійснення їх судом.
Згідно пункту 2 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим.
Дискреційні повноваження полягають у виборі одного з юридично допустимих рішень, що кореспондується з конституційним принципом, закріпленим в статті 19 Конституції України, відповідно до якого, орган державної влади зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Суд не наділений повноваженнями підміняти дискреційні функції суб'єкта владних повноважень.
Також суд позбавлений можливості зобов'язати відповідача діяти певним чином при вирішенні даного спору.
Як встановлено матеріалами справи Міжвідомчою комісією з розгляду питань відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання при виконавчому комітету Рівненської міської ради за зверненням позивача, не перевірявся факт наявності чи відсутності підстав для відключення належної їй квартири від мережі ЦО та ГВП.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позовна вимога щодо зобов'язання відповідачів надати дозвіл на відключення квартири позивача від мереж ЦО та ГВП є формою втручання в дискреційні повноваження відповідачів та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Тому належним захистом порушеного права позивача, було саме зобов'язання Виконавчого комітету Рівненської міської ради направити заяву ОСОБА_3 про надання дозволу на відключення її квартири від мережі централізованого опалення та гарячого водопостачання до спеціальної міжвідомчої комісії для розгляду по суті.
Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Правильне по суті судове рішення не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань.
Колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм права.
За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, постанову Рівненського міського суду Рівненської області від "14" лютого 2017 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Б.С. Моніч
судді: Т.С. Котік
І.Г. Охрімчук
Повний текст cудового рішення виготовлено "06" червня 2017 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1
представник позивача ОСОБА_5 АДРЕСА_3
3- відповідачу/відповідачам: Виконавчий комітет Рівненської міської ради вул.Соборна,12-А,м.Рівне,33000
-Міжвідомча комісія з розгляду питань відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання при виконавчому комітету Рівненської міської ради вул.Соборна,12-А,м.Рівне,33028
- ,