Справа № 137/2105/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Желіховський В.М.
Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.
30 травня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Сторчака В. Ю. Мельник-Томенко Ж. М.
за участю:
секретаря судового засідання: Томашук А.В.,
представника позивача: ОСОБА_2,
представника відповідача: Коробчинського В.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Держпраці у Вінницькій області на постанову Літинського районного суду Вінницької області від 16 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 (далі - позивач) до Заступника начальника управління Держпраці у Вінницькій області (далі - відповідач) про оскарження постанови про накладення штрафу,
Позивач в листопаді 2016 року звернувся до Літинського районного суду Вінницької області з адміністративним позовом в якому просив: скасувати постанову № 02-17-71/837-376 від 10.11.2016 прийняту відповідачем про накладення штрафу в розмірі 43 500 грн.
Постановою Літинського районного суду Вінницької області від 16.02.2017 адміністративний позов задоволено повністю.
Скасовано постанову №02-17-71/837-376 від 10.11.2016 щодо накладення на ОСОБА_4 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 43500 грн.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив колегію суддів її задовольнити.
Представники позивача заперечив проти апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що з 26.10.2016 по 28.10.2016 Управлінням Держпраці у Вінницькій області була проведена перевірка ФОП ОСОБА_4 та складено акт про виявленні порушення трудового законодавства.
На підставі акту відповідачем складено 4 протоколи, два з яких направлено до Літинського районного суду, де 07.11.2016 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності.
15.11.2016 позивачу надійшла постанова №02-17-7/837-376 від 10.11.2016 відповідно до якої її було притягнуто до відповідальності і накладено штраф в розмірі 43 500 гривень.
Вважаючи вказану постанову незаконною через неповідомлення належним чином її про дату, час та місце розгляду справи позивач звернулась до суду.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що суду не надано доказів щодо належного повідомлення позивача щодо місця, дати та часу розгляду справи щодо притягнення її за порушення трудового законодавства, що також підтверджується самою постановою від 10.11.2016, в якій не зазначено місце розгляду, тому суд вважав необхідним позов задовольнити та скасувати постанову відносно позивача про накладення штрафу у розмірі 43 500 гривень.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.
Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок) вказано, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (п. 3).
Справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд (п. 4 Порядку).
Згідно п.5 Порядку, у разі надходження від суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держпраці, його заступниками, але не більше ніж на 10 днів.
Пунктом 6 Порядку зазначено, що про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці чи її територіальному органі, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Відповідно до п.7 Порядку справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач, відповідно до вказаного Порядку, телефонограмою повідомив особисто ОСОБА_4 про розгляд справи, про що свідчить роздруківка дзвінків, яка містить інформацію щодо дзвінка на телефон позивачки.
Згідно пояснень свідка доньки ОСОБА_4 - ОСОБА_5 наданих в суді першої інстанції, вона знаходилася вдома коли зателефонували з Управління праці та повідомили їй, що необхідно щоб ОСОБА_4 прибула на розгляд справи. Оскільки в неї на утриманні дитина-інвалід і вона закрутилась в хатніх справах та її мати була вдома відсутня, вона забула їй повідомити про вказаний дзвінок. Отриману інформацію по телефону, вона нікуди не записувала. Так як вони декілька днів не бачилися, тому вона пізніше повідомила матері про вказаний дзвінок. Коли точно не пам'ятає.
Згідно пояснень свідка ОСОБА_6 наданих в суді першої інстанції, вона працює в Управлінні праці і особисто телефонувала на телефон позивача 03.11.2016. Трубку підняла її донька, якій вона продиктувала телефонограму. В кінці розмови з донькою позивачки, слухавку взяла сама позивачка і якій вона особисто розказала, що необхідно з'явитися на розгляд справи. Про передачу телефонограми вона зробила запис в відповідному журналі.
Як вбачається з копії листа з ПАТ "Укртелеком" Вінницька філія за №052-2242 від 22.12.2016 яким надано роздруківку телефонних дзвінків, що були здійснені в період з 03.11.2016 по 10.11.2016 з телефонних номерів належних Управлінню, 03.11.2016 о 11:54 годині було набрано номер НОМЕР_1 про що міститься відповідний запис.
Також в матеріалах справи наявна копія акту від 10.11.2016 яким зафіксовано, що ФОП ОСОБА_4, яка не прибула на розгляд справи призначеної на 10.11.2016 на 10:00 годину ранку, зателефонувала в управління об 11:10 годин з приводу прийнятого рішення. В телефонному режимі її повідомлено про прийняте рішення, про що в матеріалах також міститься копія витягу з журналу телефонограм в якому є запис від 03.11.2016 є про те, що ФОП ОСОБА_4 на НОМЕР_1 повідомлено, що 10.11.2016 о 10:00 годині відбудеться розгляд справи за ст. 265 КЗпП України за адресою м. Вінниця вул. Магістратська 37 у зв'язку з чим їй необхідно прибути на розгляд, з собою мати документи, що посвідчують особу.
Таким чином, вказаними поясненнями свідків та наданими відповідачем доказами підтверджується, що працівником управління праці дійсно була передана телефонограма за телефонним номером позивача з метою повідомлення останньої про розгляд справи, проте, із незалежних від управління причин позивач не з'явилась на розгляд справи, клопотань про перенесення розгляду справи не подавала.
При цьому, з аналізу наведених норм не можна зробити висновок, що неналежне повідомлення про розгляд чи розгляд справи без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є беззаперечною підставою для скасування рішення про її притягнення до такої відповідальності.
Такий правовий наслідок може мати місце за умови, що через неналежне повідомлення особа, була позбавлена права (можливості) надати докази, які б могли вплинути на правову кваліфікацію її діяння.
Ні до суду першої інстанції ні до апеляційного суду позивач не надав таких доказів, тому висновок суду першої інстанції є неправильним.
Крім того, як слідує з матеріалів справи, за результатами перевірки щодо додержання ФОП ОСОБА_4 законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування виявлено порушення трудового законодавства. Згідно постанови Літинського районного суду Вінницької області від 07.11.2016 судом встановлено, що ФОП ОСОБА_4 визнано винуватою у вчиненні правопорушень передбачених ч. 1 ст. 41 та ч. 3 ст. 41 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8 500 гривень.
Частиною 4 ст. 72 КАС України вказано, що вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Таким чином, факт вчинення ФОП ОСОБА_4 порушень законодавства, за які на неї накладено штрафні санкції встановлений судовим рішенням у справі про адміністративний проступок.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийнята постанова не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом.
Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління Держпраці у Вінницькій області задовольнити повністю.
Постанову Літинського районного суду Вінницької області від 16 лютого 2017 року -скасувати та прийняти нову.
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 06 червня 2017 року.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Сторчак В. Ю. Мельник-Томенко Ж. М.