01 червня 2017 р.м.ОдесаСправа № 766/17879/16-а
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції:
Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
доповідача, судді: Димерлія О.О.
суддів: Єщенка О.В., Домусчі С.Д.
розглянув в порядку письмового апеляційну скаргу Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 27 березня 2017 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Херсоні про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В грудні 2016 року позивач звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, посилаючись на те, що у листопаді 2016 року нею подано до відповідача заяву про стан виконання постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 16.05.2016р. № 766/1703/16-а, зокрема щодо збереження індексації пенсії, на що листом Управління пенсійного фонду України в м. Херсоні від 07.12.2016 року їй було відмовлено у проведенні індексації , оскільки в результаті збільшення розміру пенсії за рішенням суду відсутні законодавчі підстави для проведення індексації. Позивач вважає такі дії відповідача неправомірними та у зв'язку з цим просила суд визнати дії Управління пенсійного фонду України в м. Херсоні по відмові їй у виплаті утриманої за період з квітня 2016 року по листопад 2016 року суми індексації пенсії, а також відновлення індексації пенсії наростаючим підсумком неправомірними, зобов'язати відповідача - нарахувати та виплатити позивачу утриману за період з квітня 2016 року по листопад 2016 року частину пенсії у вигляді індексації та відновити індексацію пенсії наростаючим підсумком відповідно до підпункту 1-1 пункту 1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, який затверджено постановою КМУ від 17.03.2003 року № 1078, стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 551,20 грн.
За наслідками розгляду зазначеної справи Херсонським міським судом Херсонської області 27 березня 2017 року прийнято постанову про задоволення позовних вимог.
Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні по відмові ОСОБА_1 у виплаті утриманої за період з квітня 2016 року по листопад 2016 року суми індексації пенсії, а також відновлення індексації пенсії наростаючим підсумком, неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні нарахувати та виплатити ОСОБА_1 утриману за період з квітня 2016 року по листопад 2016 року частину пенсії у вигляді індексації та відновити індексацію пенсії наростаючим підсумком відповідно до підпункту 1-1 пункту 1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, який затверджено постановою КМУ від 17.03.2003 року № 1078.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу та просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги пенсійний орган зазначає, що що у довідці про складові заробітної плати позивача у графі «Інші виплати» зазначені виплати (індексація, матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань), які не передбачені ст. 33 Закону України «Про державну службу» як складові частини заробітної плати державного службовця.
Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 13.09.2013 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Херсоні та отримує пенсію державного службовця, обчислену відповідно до Закону України від 16.12.1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу» (в редакції, що діяла на час призначення пенсії) у розмірі 80% від суми заробітної плати.
На виконання постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 16.05.2016 року по справі № 766/1703/16-а позивачу перераховано пенсію з урахуванням інших виплат починаючи з 01.04.2016 року та з урахуванням ст. 37 Закону України Про державну службу (норма, яка діяла на час призначення пенсії позивачу).
При цьому одночасно УПФУ в м. Херсоні було утримано суми індексації пенсії з 1 квітня 2016 року.
Вирішуючи справу, апеляційний суд дійшов до висновку щодо відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги пенсійного органу виходячи з наступного.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.
Зі змісту ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавство України про державну службу.
Відповідно до частини другої статті 37 Закону України Про державну службу (далі - Закон № 3723-XII), в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії, на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Згідно з частиною четвертою статті 37 Закону № 3723-XII, в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії, за кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
Згідно ч.1 ст. 1 Закону України Про оплату праці від 24.03.1995 № 108/95-ВР (із змінами та доповненнями) заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 Закону України Про оплату праці, визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Згідно з п. 2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року №5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за №114/8713 до інших заохочувальних та компенсаційних виплат включаються суми матеріальної допомоги, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом).
Частиною другою статті 33 Закону України Про державну службу, передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Крім того, статтею 66 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 № 1788-XII врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Згідно ч. 1 ст.66 Закону України № 1788-XII, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
В силу статті 41 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Як наслідок, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
В даному випадку при вирішенні спірних правовідносин перевагу у застосуванні мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, зокрема, ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а не положення Законів України "Про державну службу" та Закону України "Про оплату праці", які до спірних правовідносин є загальними.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постановах від 14.05.2013 (справа № 21-125а13) та від 03.06.2014 (справа № 21-134а14), а відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Беручи до уваги вищевикладені правові норми, апеляційний суд дійшов висновку, що отримані позивачем суми допомоги на оздоровлення та допомоги на вирішення соціально-побутових потреб та інші виплати, з яких фактично нарахований та сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, входять до системи оплати праці державного службовця, а тому мають бути враховані при обчисленні пенсії.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексації підлягають грошові доходи громадян одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
Відповідно до Закону, базовим місяцем для індексації пенсії є місяць призначення (перерахунку) пенсії, а також в разі підвищення пенсії в розмірі, який би перевищував суму індексації за умови її проведення відповідно до Закону.
Згідно із статтею 4 вказаного Закону, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться з наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів: заробітної плати, пенсій, державної соціальної допомоги, стипендій, що виплачуються студентам державних та комунальних вищих навчальних закладів.
Перегляд зазначених у частині першій цієї статті гарантій здійснюється у розмірах, що визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
З метою реалізації вказаного Закону Кабінетом Міністрів України постановою від 17.03.2003 №1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі - Порядок).
Згідно із пунктом 1-1 Порядку, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін обчислюється Держкомстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Приклад обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації наведено у додатку №1.
При цьому, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації пенсій особам, які набули право на її призначення, здійснюється починаючи з місяця, в якому їх призначено (п.10-1 Порядку).
Пунктом 2 Порядку передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, у тому числі пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат, крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку).
Пунктом 4 Порядку визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Пенсії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. Приклад обчислення суми індексації грошових доходів громадян наведений у додатку №2 Порядку.
Відповідно до пункту 5 Порядку у разі підвищення розмірів пенсії, а також при зростанні грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбувається таке підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не проводиться.
Виходячи зі змісту наведеної норми для проведення подальшої індексації з наступного за базовим місяцем здійснюється нове обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком до перевищення порогу індексації. При цьому сума підвищення доходу має перевищувати суму індексації, що має нараховуватись у місяці зростання доходу.
Тобто, пунктом 5 зазначеного Порядку регулюються правовідносини у разі підвищення мінімальної заробітної плати, пенсії.
Виходячи з наведеного виконання відповідачем судового рішення про перерахунок неправильно призначеного розміру пенсії не є підвищенням розміру пенсії позивача у розумінні п.5 Порядку, а місяць перерахунку пенсії позивача згідно судового рішення не може бути підставою для зміни базового місяця для проведення індексації пенсії.
Разом з тим, збільшення пенсії у позивача пов'язане з невірним її нарахуванням при призначенні пенсії, тому позовні вимоги про проведення перерахунку пенсії без зміни базового місяця для індексації у зв'язку із перерахунком пенсії на підставі судового рішення є обґрунтованим, оскільки такий перерахунок здійснювався не в розумінні перерахунку пенсії у зв'язку з вимогами законодавства про черговий такий перерахунок, а судом було встановлено, що відповідачем при призначенні позивачу пенсії не всі складові заробітної плати були включені для її розрахунку.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд зазначає, що виконання відповідачем судового рішення про перерахунок неправильно призначеного розміру пенсії не є підвищенням розміру пенсії відповідача у розумінні п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення", а місяць перерахунку пенсії позивача згідно судових рішень не може бути підставою для зміни базового місяця для проведення індексації пенсії.
Згідно із п. 10 Порядку, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації пенсій особам, які набули право на її призначення, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачуються замість пенсії, здійснюється починаючи з місяця, в якому їх призначено. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації матеріального забезпечення безробітних здійснюється з місяця, в якому розпочата така виплата.
Враховую вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що дії відповідача під час перерахунку пенсії позивачу за рішенням суду з підстав неправильного нарахуванням, внаслідок якого був змінений базовий місяць для нарахування на квітень 2016 року є неправомірними, оскільки суперечать нормам діючого законодавства, порушують конституційні права позивача на збільшений розмір пенсії, передбачені статями 62, 64 Конституції України, п.п.5-1,10 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена
Керуючись ст. ст. 184, 195, 198, 200, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 27 березня 2017 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Херсоні про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів.
Суддя-доповідач: О.О.Димерлій
Суддя: О.В. Єщенко
Суддя: С.Д. Домусчі