24 травня 2017 р.м.ОдесаСправа № 489/3003/16-а
Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Кокорєв В.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Осіпова Ю.В.,
суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,
при секретарі Нєхожиній О.О.,
за участю ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24 листопада 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання незаконними та скасування постанов, -
14.06.2016р. ОСОБА_2 звернувся до Ленінського районного суду м. Миколаєва із адміністративним позовом до Управління ДАБІ у Миколаївській області, в якому просив суд визнати незаконними та скасувати постанови №№62,65,68,69,71 від 06.04.2016р. про притягнення його до адміністративної відповідальності і закрити провадження у справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні постанови відповідача є неправомірними, оскільки були прийняті безпідставно та з порушенням норм законодавства.
Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24 листопада 2016 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовлено у повному обсязі.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, ОСОБА_2 06.02.2017р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24.11.2016р. та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник позивача в судових засіданнях суду апеляційної інстанції мотивовано наполягала на задоволенні апеляційної скарги та задоволенні адміністративного позову.
Представник відповідача в судове засідання суду 2-ї інстанції жодного разу з невідомих причин не прибув, про день, час та місце розгляду справи був своєчасно та належним чином повідомлений.
Заслухавши суддю - доповідача, виступ представника позивача та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність усіх належних підстав для її часткового задоволення.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
09.03.2016 року генеральним підрядником будівництва ТОВ «БК «Дорлідер» (яке здійснювало реконструкцію об'єктів забудови (т.б. дорожнього покриття) на підставі договору підряду укладеного з ТОВ «Миколаївавтодор» (замовник)) до Управління ДАБІ у Миколаївській області були подані Декларації про готовність 5-ти об'єктів 1-ІІІ категорії складності до експлуатації: «Капітальний ремонт дороги по пр.Корабелів в м.Миколаєві», «Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул.О.Вишні в м.Миколаєві», «Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул.Авангардна в м.Миколаєві», «Капітальний ремонт дороги по вул.Доктора Самойловича в м.Миколаєві» та «Капітальний ремонт внутрішньо-квартальних проїздів по вул.Електронна,68,70 та вул.Космонавтів,132,134,136 в м.Миколаєві» .
У зв'язку із поданими деклараціями, посадовими особами ДАБІ, з метою перевірки достовірності наведених в цих деклараціях даних, в період 18.03.-24.03.2016р. була проведена позапланова перевірка, за результатами якої складено відповідні акти перевірок від 24.03.2016р.
За результатами вказаних позапланових перевірок, в той же день, т.б. 24.03.2016р., відносно відповідальної особи ТОВ «БК «Дорлідер» за виконання будівельних робіт позивача - ОСОБА_2 було складено 5-ть протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ч.ч.1,8 ст.96 КУпАП та винесено відповідні приписи про усунення порушень законодавства до 24.04.2016р.
Аналогічні процесуальні документи були винесені і на адресу ТОВ «БК «Дорлідер».
06.04.2016р. головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудівного Управління ДАБІ у Миколаївській області Поляковим Є.Ю., за результатами розгляду вказаних вище протоколів та матеріалів позапланової перевірки було винесено постанови №62, №65, №68, №71, відповідно до яких позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.96 КУпАП, та постанову №69, відповідно до якої позивача притягнуто до відповідальності за ч.8 ст.96 КУпАП.
Не погоджуюсь з такими діями та рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Вирішуючи справу по суті та повністю відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості та недоведеності позовних вимог, а також відповідно, з правомірності спірних рішень відповідача.
Проте, колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи, надані позивачем додаткові докази, з урахуванням вимог ст.72 КАС України, не може погодитися з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх необгрунтованими, з огляду на наступне.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Як видно з преамбули до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011р. №3038-VI, цей Закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідальність же юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994р. №208/94-ВР.
Таким чином, права і обов'язки Управління ДАБІ передбачені Законом №3038-VI, а порядок притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності врегульований Законом №208/94-ВР, який є спеціальним для цих правовідносин.
Відповідно до ст.41 Закону №3038-VI, КМ України своєю постановою від 23.05.2011р. №553 затвердив «Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю».
Так, вказаним вище Порядком №553 передбачено, що «позапланова перевірка» проводиться у разі необхідності проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва; за результатами здійснення контролю складається акт перевірки, у разі виявлення порушень, крім акту, складається протокол разом з приписом про усунення порушення або припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; у разі відмови суб'єкта містобудування від отримання акту, протоколу та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
При цьому, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки, зокрема, мають право:
- складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
- видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (п.2, пп.«а» п.3 ч.4 ст.41 Закону №3038-VI).
Наведеній вище нормі Закону відповідає і п.17 Порядку №553, зі змісту якого видно, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, виконуваних без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Як слідує з п.18 Порядку №553, акт перевірки складається у 2-х примірниках, один з яких надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий - залишається в органі ДАБК. Акт перевірки підписується посадовою особою органу ДАБК, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, який перевіряється.
Згідно із п.19 цього ж Порядку №553, припис складається теж у 2-х примірниках, один з яких залишається в органі ДАБК, а інший - надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу ДАБІ, яка провела перевірку.
Порядок же накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в свою чергу, безпосередньо затверджено Постановою КМУ від 06.04.1995р. №244.
Так, відповідно до п.9 Порядку №244, про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які, згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль, складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Частиною ж 1 ст.8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V передбачено, що орган державного нагляду (контролю) під час здійснення державного нагляду (контролю) в межах передбачених законом повноважень, має право: вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства, припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду; надавати (надсилати) суб'єкту господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; накладати штрафні санкції та вживати заходи, передбачені законом.
Як слідує зі ст.3 вказаного Закону №208/94-ВР, підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудування є протокол, складений уповноваженою на те особою інспекції ДАБК за результатами проведеної перевірки. А ч.4 даної статті передбачено, що рішення посадової особи Інспекції ДАБІ про накладення штрафу оформляється постановою про накладення на підприємство штрафу за правопорушення у сфері містобудування відповідно до цього Закону.
При цьому, як вже зазначалося вище, порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування встановлено «Положенням про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування» (затв. Постановою КМУ №244 від 06.04.95р.).
Відповідно до приписів п.2 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання або без дозволу на виконання будівельних робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні - у розмірі 10-ти мінімальних заробітних плат.
Разом з тим, як вже зазначалося вище, ТОВ «Будівельна компанія «Дорлідер» не є замовником вказаних вище об'єктів будівництва, а є лише генеральним підрядником, який фактично здійснював реконструкцію цих об'єктів забудови (т.б. дорожнього покриття 6 вулиць міста Миколаєва) на підставі договору підряду. А позивач по справі - ОСОБА_2, відповідно є відповідальною особою підрядника.
Так, як встановлено судом апеляційної інстанції з матеріалів справи, в період 18-24.03.2016р. посадовими особами Управління ДАБІ в Миколаївській області була проведена позапланова перевірка достовірності даних, які містилися в поданих ТОВ «БК «Дорлідер» деклараціях про готовність об'єктів реконструкції до експлуатації, за результатами якої було складено відповідні акти перевірок від 24.03.2016р., в ході яких, в свою чергу, в той же день, т.б. 24.03.2016р., на адресу відповідальної особи ТОВ «БК «Дорлідер» за виконання цих будівельних робіт - позивача ОСОБА_2 винесено приписи про усунення порушень законодавства до 24.04.2016р. та складено відносно нього 5-ть протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ч.ч.1,8 ст.96 КУпАП, за результатами розгляду яких винесено постанови №62, №65, №68, №69, №71, відповідно до яких останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.ч.1,8 ст.96 КУпАП.
Абсолютно аналогічні процесуальні документи були винесені відповідачем за результатами цієї ж перевірки і на адресу ТОВ «БК «Дорлідер» (т.б. підприємства, в якому працює позивач), яке, в свою чергу, також було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафів за ці ж самі порушення законодавства у сфері містобудування.
Проте, як встановлено апеляційним судом, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2016р. по справі №815/2095/16, у зв'язку з відсутністю будь-яких фактичних даних, які б достовірно свідчили про порушення підприємством при виконанні спірних будівельних робіт на вказаних вище об'єктах вимог містобудівного законодавства, було визнано протиправними та скасовано приписи Управління ДАБІ у Миколаївській області №38, №37, №47, №44, №46, №42 від 24.03.2016р., а також визнано протиправними та скасовано постанови Управління ДАБІ у Миколаївській області №19/1014-1982-16, №20/1014-1983-16, №22/1014-1985-16, №25/1014-1988-16, №26/1014-1989-16, №28/1014-1991-16 від 06.04.2016 року про притягнення ТОВ «БК «Дорлідер» до адміністративної відповідальності
Як слідує зі змісту вимог ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Аналогічні положення містяться і ч.2 ст.255 КАС України, відповідно до приписів якої, обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
При цьому, одночасно необхідно зазначити, що згідно із ч.2 ст.255 КАС України, постанова (ухвала) суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Таким чином, приймаючи до уваги вищезазначене та враховуючи встановлені набравшою законної сили постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2016р. (по справі №815/2095/16) обставини, судова колегія приходить до аналогічного висновку про відсутність в діях позивача ОСОБА_2 будь-яких порушень вимог містобудівного законодавства та відповідно про відсутність достатніх підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності, а також і про протиправність оскаржуваних постанов відповідача, які підлягають скасуванню.
При цьому, одночасно необхідно звернути увагу ще й на той факт, що усі складені відповідачем відносно позивача протоколи про адміністративне правопорушення, які фактично стали основною підставою для притягнення ОСОБА_2 до відповідальності, були складені із грубими порушеннями діючого законодавства, т.б. не відповідають вимогам ст.256 КУпАП, а саме: в них відсутні дані про час та місце вчинення адміністративного правопорушення, не в повному обсязі зазначені усі необхідні відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (т.б. дата і місце народження, місце проживання та документ, який посвідчує особу). Не міститься таких даних і у всіх оскаржуваних постановах.
Окрім того, слід зазначити і про те, що в матеріалах справи також відсутні і будь-які докази про роз'яснення відповідачем - позивачу ОСОБА_2, як особі, яка притягується до досить суворої адміністративної відповідальності, його прав, передбачених ст.63 Конституції України і ст.268 КУпАП, в тому числі і право подати свої письмові пояснення і зауваження щодо змісту складених відносно нього протоколів.
До того ж, ще слід вказати, що відповідно до приписів ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
А відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, судова колегія вважає, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, до того ж, висновки суду не відповідають обставинам справи та ґрунтуються на невірному тлумаченні норм діючого у цій сфері законодавства.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Отже, за таких обставин та враховуючи, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також в зв'язку із тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, діючи в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, у відповідності до п.п.3,4 ч.1 ст.202 КАС України, вважає за необхідне скасувати постанову районного суду та прийняти нову - про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24 листопада 2016 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати постанови Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області №62,№65,№68,№69,№71 від 06.04.2016р. про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Головуючий: Ю.В. Осіпов
Судді: О.С. Золотніков
В.О. Скрипченко