Справа: № 826/4142/17 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Губська О.А.
Іменем України
01 червня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Губської О.А.
суддів: Грибан І.О., Беспалова О.О.
за участю: секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,
представника позивача Янчука А.В.,
представника відповідача Кошарської А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллієрз Інтернешнл" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллієрз Інтернешнл" до Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16 грудня 2016 року №№0007431402 та 0007441402.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2017 року позовну заяву залишено без руху, а позивачеві надано строк для усунення недоліків його позову шляхом подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 35 621, 90 грн.
В апеляційній скарзі позивач просить зазначене рішення скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити оскаржуване рішення без змін.
Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Згідно ч.1 ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Частиною 3 ст.106 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
У відповідності до ч.2 ст.87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп.1 п.3 ч. 2 ст. 4 цього ж Закону ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру юридичною особою складає 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом даного спору є податкові повідомлення-рішення відповідача:
від 16 грудня 2016 року №0007441402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів на суму 673285 грн. та 30585 грн. за штрафними санкціями;
від 16 грудня 2016 року №0007431402, яким позивачеві зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2481460 грн.
Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано документа про сплату судового збору у розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".
Такі висновки суд мотивував, що ціна позову має визначатись із загальної суми зміни майнового стану, які спричиняє кожне із податкових повідомлень-рішень, а тому загальна сума, яку можна вважати ціною позову становить 3 185 330, 00 грн., що передбачає сплату судового збору у наступному розмірі: 47779, 95 грн. (3 185 330, 00 грн.*1,5%).
Позивачем на підтвердження оплати судового збору надано платіжні доручення від 21.03.2017 №1785 на суму 10558,05 та від 21.03.2017 № 1784 на суму 1600 грн., що загалом становить 12158,05 грн.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції надав заявникові строк для усунення недоліків його позовної заяви шляхом подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, що враховуючи вже сплачену суму у розмірі 12 158, 05 грн., складає 35621, 90 грн.
Позивач із таким рішенням суду категорично не погоджується та наголошує на тому, що судовий збір сплачено ним у належному розмірі.
Власну позицію обґрунтовує тим, що вимога про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 16 грудня 2016 року №0007431402 є вимогою немайнового характеру, оскільки цим рішенням його зобов'язано виправити у показниках податкової звітності з податку на прибуток частину суми від'ємного значення об'єкту оподаткування цим податком, що не призводить до зміни майнового стану платника податків.
На думку колегії суддів, такі доводи позивача є помилковими.
У відповідності до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.
Колегія суддів зазначає, що спір майнового характеру це не лише спір, який містить майнові вимоги, а й спір, предметом якого є рішення суб'єкта владних повноважень, яке породжує підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи.
Так, податковим повідомленням-рішенням від 16 грудня 2016 року №0007431402, яким позивачеві зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2481460 грн. платника податків зобов'язано протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання цього рішення, виправити у показниках податкової звітності частину суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, яку було завищено.
Згідно з положеннями пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПК) об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Відповідно до п. 135.1 ст. 135 ПК базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Згідно з пп. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 ПК фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.
Зменшення фінансового результату до оподаткування на суму від'ємного значення має наслідком зменшення суми податку сплачуваного до бюджету, тобто безпосередньо впливає на об'єкт оподаткування, відповідно, визначений податковим повідомленням-рішенням обов'язок зменшити суму від'ємного значення у показниках податкової звітності, в кінцевому підсумку, стосується саме майнових інтересів платника податків.
Іншими словами, вплив на майновий стан платника податків характеризується тим, що результатом зміни задекларованої суми від'ємного значення, в кінцевому підсумку, буде зміна розміру податку на прибуток, яку належатиме сплатити такому платникові.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов цілком правильного висновку про те, що вимога позивача про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 16 грудня 2016 року №0007431402 є вимогою майнового характеру.
Отже, оскільки у межах даного спору позивачем заявлено виключно вимоги майнового характеру, суд першої інстанції правильно вказав, що ціна позову має визначатись із загальної суми зміни майнового стану, які спричиняє кожне із податкових повідомлень-рішень, а тому загальна сума, яку можна вважати ціною позову становить 3 185 330, 00 грн., що передбачає сплату судового збору у наступному розмірі: 47779, 95 грн. (3 185 330, 00 грн.*1,5%).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем відповідно до платіжних доручень від 21.03.2017 №1785 та від 21.03.2017 № 1784 сплачено судовий збір у загальному розмірі загалом 12158,05 грн., що не відповідає вимогам Закону України «Про судовий збір».
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2017 року, якою позовну заяву залишено без руху, а позивачеві надано строк для усунення недоліків його позову шляхом подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 35 621, 90 грн., прийнята із дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування оскаржуваного судового рішення колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллієрз Інтернешнл" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллієрз Інтернешнл" до Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2017 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяО.А. Губська
СуддяІ.О. Грибан
СуддяО.О. Беспалов
Повний текст ухвали виготовлено 06 червня 2017 року
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Грибан І.О.
Беспалов О.О.