Дата документу Справа № 320/1067/16-к
Провадження № 11-кп/778/356/17 Головуючий в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Єдиний унікальний № 320/1067/16-к
Категорія: ст.190 ч.1, ст.358 ч.4 КК України Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_2
24 травня 2017 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
захисника адвоката ОСОБА_7
обвинуваченої ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015080140005702, щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Навля Навлінського району Брянської області Російської Федерації, громадянки України, заміжньої, з вищою освітою, перебуває на посаді вчителя КЗ «Терпіннівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» Запорізької обласної ради, раніше не судимої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України,
встановила:
До суду апеляційної інстанції на вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09 листопада 2016 року /т.2 а.п.85-93/ щодо обвинуваченої ОСОБА_8 з апеляційною скаргою звернувся прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 /т.2 а.п.98-105/, в якій просить вирок скасувати з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції.
В обґрунтування скарги прокурор послався на наступні обставини: визнаючи обвинувачену ОСОБА_8 невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України та ухвалюючи виправдувальний вирок у зв'язку з недоведеністю в діянні складу кримінального правопорушення, суд першої інстанції у вироку необґрунтовано дійшов висновку, що обвинувачення не знайшло свого підтвердження, бо не було доведено, а також у зв'язку з тим, що суду не було надано безспірних доказів вини обвинуваченої.
При цьому судом також безпідставно і не мотивовано зазначено, що стороною обвинувачення не надано доказів того, що листок непрацездатності № 325975 від 21.09.2015 року - є підробленим, та не доведено факт використання завідомо підробленого листка непрацездатності, посилаючись на те, що ОСОБА_8 дійсно звернулась за медичною допомогою до лікувального закладу. Такі висновки суду суперечать фактичним обставинам справи.
Зокрема, під час допиту свідка ОСОБА_9 , який було проведено прокурором в судовому засіданні, вказаний свідок, крім показань, наведених судом у вироку, також зазначав про те, що під час здійснення на досудовому розслідуванні тимчасового доступу до речей та документів г- медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_8 виписаної від 18.05.2015 року не було встановлено того факту, що в медичному закладі була наявною ще й інша аналогічна картка на того ж хворого, але з іншою датою складання - 18.09.2015 року.
Аналогічні показання в судовому засіданні щодо вказаних обставин надала суду й свідок ОСОБА_10 . Наведені факти підтверджуються звукозаписом судового засідання від 05.09.2016 року (допит свідка ОСОБА_9 )
Звукозапис судового засідання від 13.07.2016 року в ході якого допитано свідка ОСОБА_10 в матеріалах судового провадження відсутній. Разом з тим, наводячи у вироку показання вказаних свідків суд зробив це вибірково, та навів лише ту їх частину, яка узгоджується з ухваленням виправдувального вироку.
Під час судового розгляду кримінального провадження та ухвалення судового рішення суд проігнорував наданий прокурором доказ, не зазначив його у вироку, не проаналізував, не оцінив його у сукупності з іншими доказами та не вмотивував належним чином, чому одні докази суд приймає до уваги, а інші відкидає.
Зокрема, прокурор серед доказів винуватості обвинуваченої ОСОБА_8 надавав суду медичну картку амбулаторного хворого ОСОБА_8 , датовану 18.05.2015 року. (т.1 а.п.116).
Вказана медична картка під час досудового розслідування в межах виконання ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей та документів була вилучена з медичного закладу, в якому ОСОБА_8 й отримувала підроблений листок непрацездатності.
Натомість, суд своїм вироком прийняв до уваги іншу медичну картку амбулаторного хворого ОСОБА_8 , датовану 18.09.2015 року, вилучення якої згідно з клопотанням захисту проведено після проходження 2-х тижнів після вилучення першої медичної картки, залишивши поза увагою ту обставину, що під час проведення слідчої дії, вилучення медичної картки від 18.05.2016 року, в «Мелітопольському онкологічному диспансері» не було встановлено про наявність будь-якої іншої медичної картки, виписаної на ім'я ОСОБА_8 .
Відтак, в цьому випадку судом допущена вибірковість в оцінці доказів та суттєво порушені вимоги ст. 94 КПК України, які приписують, що слідчий, прокурор, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Судом не зазначено у вироку ставлення до цих доказів сторони обвинувачення, не вказано, чому дані докази не приймаються судом, або чим ці докази спростовуються.
Порушення закону було допущено судом й під час допиту свідка ОСОБА_11 . Вказаний свідок під час допиту його прокурором надавав пояснення щодо обставин виписки ним листків тимчасової непрацездатності обвинуваченій ОСОБА_8 від 18.05.2015 року та листка від 21.09.2015 року. При цьому на питання прокурора пояснити про обставини виписки ним на ім'я ОСОБА_8 листка непрацездатності 18.05.2016 року та відсутності будь-яких даних щодо здачі нею аналізів крові і проходження огляду у лікаря-гінеколога, що є обов'язковим, відповідно до свідчень останнього, в той час як остання, відповідно до наданих даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» знаходилась на території АР Крим.
Отже висновки суду щодо невинуватості ОСОБА_8 не відповідають фактичним обставинам справи, внаслідок чого судом неправильно застосований закон України про кримінальну відповідальність.
Також вказаний вирок суду повинен бути скасований через істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону з наступних підстав. Діючими вимогами кримінального процесуального закону визначений окремий порядок ведення і фіксації судового розгляду. Відсутність запису на технічному носії інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції, що визначено ч. 3, ч. 4 ст.107 КПК України, є підставами для скасування судового рішення.
Саме вищевказані порушення допущено судом при проведенні судового засідання від 13.07.2016 року. Так, у ході вивчення наданих судом, за його заявою, матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України та прослуховування 2-х аудіодисків (оригінального та резервної копії) встановлено відсутність аудіозапису фіксування судового засідання, що проводилось 13.07.2016 року, в ході якого допитувались свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 .
Зазначеним вироком ОСОБА_8 визнано невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 190 КК України, та виправдано за недоведеністю в діянні складу кримінального правопорушення. Відмовлено в задоволенні цивільного позову КЗ «Терпіннівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» Запорізької обласної ради про відшкодування майнової шкоди.
Вирішена доля речових доказів на підставі ст. 100 КПК України.
Як зазначено у вироку суду, органами досудового слідства ОСОБА_8 обвинувачується в тому, що 28 вересня 2015 року у денний час доби, знаходячись у Комунальному закладі «Терпіннівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» Запорізької обласної ради, розташованому за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Терпіння, вул. Леніна, буд. 66, маючи умисел на використання завідомо підробленого документа, достовірно знаючи та усвідомлюючи те, що 21.09.2015 року вона не зверталась до Комунальної установи «Мелітопольський онкологічний диспансер» Запорізької обласної ради, особистий огляд її лікуючим лікарем ОСОБА_11 не здійснювався, у зв'язку з тим, що з 21.09.2015 року по 25 вересня 2015 року вона не перебувала на лікарняному, так як з 19.09.2015 року по 27.09.2015 року фактично знаходилась на території АР Крим, а саме: 19.09.2015 року перетнула державний кордон та виїхала на територію АР Крим та 27.09.2015 року перетнула державний кордон та в'їхала на територію України, переслідуючи власні інтереси щодо здійснення виїзду до АР Крим та з метою приховання нею факту відсутності без поважної причини на робочому місці, надала заступнику директора з навчально-виховної роботи Комунального закладу «Терпіннівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» Запорізької обласної ради ОСОБА_14 завідомо підроблений документ - листок непрацездатності (первинний) серії АВС №325975 від 21.09.2015 року, виданий лікарем Комунальної установи «Мелітопольський онкологічний диспансер» Запорізької обласної ради ОСОБА_11 , який містить завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_8 має загальне захворювання, а також з 21.09.2015 року по 25.09.2015 року звільнена від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, режим амбулаторний, з датою виходу до роботи 26.09.2015 року, на підставі якого ОСОБА_8 у вищевказаний період часу була звільнена від виконання обов'язків вчителя КЗ «Терпіннівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» Запорізької обласної ради та який надав їй право на отримання від КЗ «Терпіннівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» Запорізької обласної ради, соціальної допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності у розмірі 879 гривень 74 копійки, яку остання отримала 26.10.2015 року в повному обсязі. Відповідно до наказу № 23-К від 26.07.1976 року ОСОБА_8 прийнята на посаду вихователя до Комунального закладу «Терпіннівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» Запорізької обласної ради, розташованого за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Терпіння, вул. Леніна, буд. 66.
Крім того, органами досудового слідства ОСОБА_8 обвинувачується в тому, що 28 вересня 2015 року у денний час доби, знаходячись у Комунальному закладі «Терпіннівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» Запорізької обласної ради, розташованому за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Терпіння, вул. Леніна, буд. 66, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме, достовірно знаючи та усвідомлюючи те, що 21.09.2015 року вона не зверталась до Комунальної установи «Мелітопольський онкологічний диспансер» Запорізької обласної ради, особистий огляд її лікуючим лікарем ОСОБА_11 не здійснювався, у зв'язку з тим, що з 21.09.2015 року по 25.09.2015 року вона не перебувала на лікарняному, так як з 19.09.2015 року по 27.09.2015 року фактично знаходилась на території АР Крим, а саме: 19.09.2015 року перетнула державний кордон та виїхала на територію АР Крим та 27.09.2015 року перетнула державний кордон та в'їхала на територію України, надала заступнику директора з навчально-виховної роботи Комунального закладу «Терпіннівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» Запорізької обласної ради ОСОБА_14 завідомо підроблений документ - листок непрацездатності (первинний) серії АВС Л2 325975 від 21.09.2015 року, виданий лікарем КУ «Мелітопольський онкологічний диспансер» Запорізької обласної ради ОСОБА_11 , який містить завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_8 має загальне захворювання, а також з 21.09.2015 року по 25.09.2015 року звільнена від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, режим амбулаторний, з датою виходу до роботи 26.09.2015 року, на підставі якого ОСОБА_8 у вищевказаний період часу була звільнена від виконання обов'язків вчителя КЗ «Терпіннівська спеціальна загальноосвітня школа - інтернат» Запорізької обласної ради та який надав їй право на отримання в подальшому від КЗ «Терпіннівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» Запорізької обласної ради, соціальної допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності у розмірі 879 гривень 74 копійки, яка була виплачена їй 26.10.2015 року в повному обсязі, згідно з ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про загальне державне соціальне страхування». Тим самим, ОСОБА_8 заподіяла матеріальну шкоду КЗ «Терпіннівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» Запорізької обласної ради на вищевказану суму.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_8 були кваліфіковані, як використання завідомо підробленого документа та заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), тобто як кримінальні правопорушення, передбачені ст. ст. 358 ч. 4, 190 ч. 1 КК України.
Виправдовуючи ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, при обставинах, викладених у висунутому їй обвинуваченні, суд, дослідивши та оцінивши всі надані стороною обвинувачення докази на підтвердження вчинення ОСОБА_8 цих злочинів, дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведено та безспірних доказів вини ОСОБА_8 надано не було, у зв'язку з чим, ОСОБА_8 необхідно визнати невинуватою та виправдати у зв'язку з недоведеністю в діянні складів кримінальних правопорушень.
Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення та апеляційної скарги, прокурора на підтримання апеляційної скарги, обвинувачену ОСОБА_8 та її захисника адвоката ОСОБА_7 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги; вивчивши матеріали судового кримінального провадження, частково дослідивши звукозапис судових засідань, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступного висновку.
Відповідно до норм, передбачених ч. 1 ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції переглядається в межах апеляційних скарг.
З огляду на положення ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до вимог ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 284 КПК України - коли встановлена відсутність події кримінального правопорушення чи встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
За приписами п. 1 ч. 3 ст. 374 КПК України, у разі визнання особи виправданою, у мотивувальній частині вироку зазначаються: формулювання обвинувачення, яке пред'явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
Як вбачається з обвинувального акта, органом досудового розслідування ОСОБА_15 було висунуте обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, а саме у використанні завідомо підробленого документа, зокрема листка непрацездатності, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, диспозицією якої передбачено заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), у даному випадку, отримання соціальної допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності у розмірі 879 гривень 74 копійки, яка була виплачена їй 26.10.2015 року на підставі ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про загальне державне соціальне страхування».
На підтвердження обвинувачення, що було висунуте, прокурором у порядку вимог ст. 349 КПК України було заявлено клопотання про допит обвинуваченої та свідків, а також надані докази: копія медичної карти амбулаторного хворого на ім'я ОСОБА_8 від 18.05.2015 року та постанова слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області від 23.11.2015 року про визнання цієї карти речовим доказом; копія журналу реєстрації листків непрацездатності та постанова слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області від 23.11.2015 року про визнання цього журналу речовим доказом; копія медичної карти амбулаторного хворого на ім'я ОСОБА_8 від 18.09.2015 року та постанова слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області від 21.01.2016 року про визнання цієї карти речовим доказом; копії корінців листків непрацездатності № 325711 від 18.05.2015 року та № 325975 від 21.09.2015 року та постанова слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області від 10.02.2016 року про визнання їх речовими доказами; копія листка непрацездатності (первинного) серії АВС № 325975 від 21.09.2015 року, виданого лікарем Комунальної установи «Мелітопольський онкологічний диспансер» Запорізької обласної ради ОСОБА_11 , та постанова слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області від 29.12.2015 року про визнання цього листка непрацездатності речовим доказом; відповідь ІНФОРМАЦІЯ_2 № 51/1453 від 12.11.2015 року з доданою копією витягу з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України»; відповідь на запит 60/6-983 від 26.01.2016 року щодо перевірки за системою «АРКАН» перетину Державного кордону України ОСОБА_8 у період часу з 01.01.2015 року по час надання запиту; копії документів КЗ «Терпенівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» ЗОР, а саме: розклади занять за травень та вересень 2015 року; табелі обліку робочого часу вчителя ОСОБА_8 за травень, червень, вересень та жовтень 2015 року; відомості про нарахування заробітної плати вчителю ОСОБА_8 за травень, червень, вересень та жовтень 2015 року; табелі заміни вчителів за травень та вересень 2015 року; протоколи засідання комісії із соціального страхування за період з 2012 року; книга обліку лікарняних листів; аркуші класних журналів за травень та вересень 2015 року; посадова інструкція директора з навчально-виховної роботи та наказ про призначення на посаду.
Так, обвинувачена під час судового розгляду пояснила, що вона 19 вересня 2015 року після 13.00 години звернулась до онкологічного диспансеру за негайною медичною допомогою і їй лікарем ОСОБА_11 було запропоновано хірургічне втручання, яке у цей день і відбулось, потреба в лікарняному виникла з першого робочого дня - з 21 вересня 2015 року, знаходячись на амбулаторному лікуванні, вона проходила обстеження, здавала аналізи, а потім по рекомендації сестри поїхала на консультацію до іншого лікаря до АР Крим, повернувшись 28 вересня 2015 року, тобто в межах післяопераційного періоду, отримала лікарняний, в який виправлень та доповнень не вносила, режим знаходження на лікарняному не порушувала.
Пояснення обвинуваченої в частині підстав поїздки до АР Крим та факту операції по видаленню папіломи підтвердила свідок ОСОБА_16 , яка обвинувачену супроводжувала при поїздці та зверненні до онколога на консультацію.
Свідок ОСОБА_11 , як головний лікар КУ «Мелітопольський онкологічний диспансер», підтвердив факт звернення обвинуваченої за необхідною медичною допомогою, мало місце хірургічне втручання і вона на законних підставах мала право на лікарняний, який їй був виданий з першого робочого дня - з 21 вересня 2015 року, порушень при видачі лікарняного допущено не було, всі внесені в нього відомості є правдивими, строк знаходження на лікарняному, тобто післяопераційний період після видалення папіломи, складає приблизно 7-10 днів, в межах чого і був виданий лікарняний.
Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_15 дійсно хворіла у період з 21.09.2015 року по 25 вересня 2015 року, у зв'язку з чим, була тимчасово звільнена від роботи на підставі листка непрацездатності серії АВС №325975 від 21.09.2015 року.
Стороною обвинувачення суду не було надано доказів на спростування зазначених обставин та на підтвердження того, що ОСОБА_15 у період, вказаний у листку непрацездатності, не хворіла, а виданий їй лікарняний є підробленим.
Під час судового розгляду прокурор підтвердив факт того, що факт підробки листка непрацездатності та особа, винна у підробці, наразі не встановлені.
Не були зазначені судом обставини спростовані прокурором й під час апеляційного розгляду, який послався лише на висновки органу досудового розслідування. Не послався прокурор в апеляційній скарзі і на неповноту судового розгляду, а лише вважає, що суд невірно дав оцінку наданим та дослідженим доказам.
Що стосується доводу апеляційної скарги про те, що ОСОБА_15 у період з 21.09.2015 року по 25.09.2015 року не перебувала на лікарняному, оскільки з 19.09.2015 року по 27.09.2015 року фактично знаходилась на території АР Крим, то цей довід є неспроможним, виходячи з того, що умови проходження лікування, зокрема амбулаторного, особою, що хворіє, відносяться лише до компетенції лікаря, яким вони й встановлюються.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що при перевірці доводів апеляційної скарги прокурора, в судовому засіданні були відтворені записи судових засідань на технічному носії інформації та встановлено, що по даному кримінальному провадженню є технічні записи усіх судових засідань та належної якості, що свідчить про те, що під час судового провадження судом першої інстанції були дотримані вимоги ст. 107 КПК України щодо повного фіксування судового провадження, та спростовує доводи апелянта про відсутність аудіозапису фіксування судового засідання, що проводилось 13.07.2016 року, в ході якого допитувались свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 . Із зазначеним погодився і прокурор під час апеляційного розгляду, визнавши необґрунтованість його апеляційної скарги в цій частині.
З урахуванням зазначених обставин, суд першої інстанції, дослідивши повно та всебічно усі докази по провадженню та надавши їм належну оцінку, дійшов обґрунтованого висновку про невинуватість ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 358 ч. 4, 190 ч. 1 КК України, внаслідок чого, виправдав її за недоведеністю в діянні складів зазначених кримінальних правопорушень, належним чином вмотивувавши своє рішення, а саме виправдувальний вирок.
З висновками та ухваленим рішенням суду першої інстанції по кримінальному провадженню погоджується й колегія суддів, у зв'язку з чим, по доводам, наведеним в апеляційній скарзі, не вбачає підстав для скасування вироку з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, на що підстави, визначені ст. 415 КПК України, апелянтом не наведені і колегією суддів під час апеляційного розгляду не встановлені.
Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09 листопада 2016 року щодо ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4