ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
26.05.2017Справа №910/7083/17
За позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго
Україна»
До Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна»
Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача
ОСОБА_1
про стягнення 49 500 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Храмов М.М.- по дов.
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» про стягнення 49 500 грн. страхового відшкодування, виплаченого заявником страхувальнику за договором №250501677.14 від 15.11.2014р. добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності водія та пасажирів від нещасних випадків.
Ухвалою від 03.05.2017р. було порушено провадження по справі №910/7083/17 та призначено її розгляд на 26.05.2016р. Одночасно, ухвалою від 03.05.2017р. залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1.
Представником позивача 22.05.2017р. через канцелярію господарського суду подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 26.05.2017р. не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.
Представником позивача у судовому засіданні 26.05.2017р. було надано усні пояснення по суті справи, відповідно до яких позовні вимоги підтримано в повному обсязі.
За висновками суду, незважаючи на те, що відповідач та третя особа не з'явились у судове засідання 26.05.2017р., справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.
В судовому засіданні 26.05.2017р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
07.06.2015р. у Голосіївському районі міста Києва по проспекту Академіка Глушкова, 36 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів 1. Toyota Corolla, державний номер НОМЕР_1, керування яким здійснював ОСОБА_3, 2. АЗЛК 2140, державний номер НОМЕР_2, керування яким здійснював ОСОБА_1.
Згідно постанови від 11.06.2015р. Голосіївського районного суду міста Києва у справі №752/9826/15-п дорожньо-транспортна пригода сталась в результаті порушення водієм автомобіля АЗЛК 2140, державний номер НОМЕР_2, ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України.
Відповідно до договору №250501677.14 від 15.11.2014р. добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності водія та пасажирів від нещасних випадків, страховиком майнових інтересів власника транспортного засобу Toyota Corolla, реєстраційний номер НОМЕР_1, пов'язаних з володінням та користуванням транспортним засобом на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди було Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна».
Частиною 2 статті 8 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Згідно з п. 1 ст. 354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
15.06.2015р. ОСОБА_3 звернувся до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» з повідомленням про автоподію та з заявою про виплату страхового відшкодування, в якій просив страховика перерахувати суму страхового відшкодування на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосаміт ЛТД».
09.06.2015р. було проведено огляд транспортного засобу Toyota Corolla, реєстраційний номер НОМЕР_1, про що складено відповідний акт. За наслідками огляду встановлено, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 07.06.2015р., вказаному автомобілю завдано пошкодження задньої частини, зокрема, бампера, кришки багажника, тощо.
Згідно змісту звіту №271 від 16.06.2015р. про оцінку автомобіля Toyota Corolla, реєстраційний номер НОМЕР_1, який складено Фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №125/15 від 16.02.2015р.) на замовлення Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна», вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Toyota Corolla, реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 87 854,81 грн., матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля в результаті його пошкодження під час дорожньо-транспортної пригоди становить 56 877,16 грн.
17.06.2015р. представниками Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» складено страховий акт №129718, відповідно до змісту якого страховиком прийнято рішення про виплату страхувальнику за наслідками настання 07.06.2015р. страхового випадку страхового відшкодування в сумі 74234,57 грн.
Згідно наявного в матеріалах справи платіжного доручення №5507 від 30.06.2015р. Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» було здійснено виплату страхового відшкодування ОСОБА_3 в розмірі 74 234,57грн. шляхом перерахування грошових коштів на рахунок станції технічного обслуговування - Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосаміт ЛТД» у відповідності до заяви страхувальника.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Зазначена правова норма також кореспондується зі статтею 993 Цивільного кодексу України.
В пункті 4 Постанови №6 від 27.03.1992р. Пленуму Верховного Суду України визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).
Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника (водія) транспортного засобу АЗЛК 2140, державний номер НОМЕР_2 на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Україна» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів НОМЕР_3.
Статтею 29 Закону України «Про страхування» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
За змістом ч. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до частини 9.1 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.
Відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про страхування» франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Частиною 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
З представлених до матеріалів справи документів вбачається, що ліміт відповідальності страховика за полісом НОМЕР_3 складає 50000 грн. (по майну), а розмір франшизи - 500 грн.
Судом прийнято до уваги, що при розрахунку позовних вимог позивачем було враховано ліміт відповідальності страховика та зменшено розмір страхового відшкодування, заявленого до стягнення, на розмір франшизи, що передбачені полісом НОМЕР_3.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 49 500 грн.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладається на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.32,33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» (02140, м.Київ, Дарницький район, вул.Ревуцького, буд.42-Г, ЄДРПОУ 30636550) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (01054, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, 33, ЄДРПОУ 16285602) суму страхового відшкодування в розмірі 49500 грн. та судовий збір в сумі 1600 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено
31.05.2017р.
Суддя Спичак О.М.