про повернення позовної заяви
01.06.2017 Справа № 904/6320/17
Суддя Загинайко Т.В. , розглянувши матеріали
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпро
до Технічного ліцею при Дніпропетровському Національному університеті залізничного транспорту, м. Дніпро
третя особа - Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка Лазаряна, м. Дніпро
про стягнення 1 356 151 грн. 28 коп. та висилення з займаного приміщення
Стаття 63 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує суддю, який вирішує питання про прийняття позовної заяви, повернути позовну заяву з підстав неправильного оформлення позовної заяви та доданих до неї документів.
Суд досліджує позовну заяву за формальними ознаками, не вивчаючи питання по суті позовних вимог.
Позовна заява підлягає поверненню, якщо вона за формою та змістом не відповідає вимогам статей 54 - 58 Господарського процесуального кодексу України.
Стаття 65 Кодексу визначає дії судді з підготовки справи до розгляду, які полягають у здійсненні певних заходів і процесуальних дій, спрямованих на правильне і своєчасне вирішення спору.
Суддя самостійно на власний розсуд визначає, які саме дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, а також тих клопотань, що подані позивачем разом із позовною заявою.
Позовна заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до Технічного ліцею при Дніпропетровському Національному університеті залізничного транспорту, третя особа - Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка Лазаряна про стягнення 1 356 151 грн. 28 коп. та виселення з займаного приміщення підлягає поверненню з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Як вбачається позивачем не додано належних доказів сплати судового збору.
Заявлене позивачем клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Згідно статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі; суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У пункті 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом (пункт 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015р. №01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України “Про судовий збір”).
Отже, вирішення судом питання про звільнення від сплати судового збору можливе за наявності належних та допустимих доказів з боку позивача на підтвердження його неналежного фінансового становища, що перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.
На підтвердження неналежного фінансового становища позивач надав копію виписки від по рахунку станом на 03.05.2017р. з відомостями про залишок коштів у сумі 271 517 грн. 32 коп. з посиланням на відсутність коштів по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки".
Відповідно до частини 1 статті 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів, якими за статтею 2 цього Кодексу є бюджетні установи в особі її керівника, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов'язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету.
За змістом статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Пропозиції про внесення змін до бюджетних призначень подаються та розглядаються у порядку, встановленому для складання проекту бюджету. Витрати відповідно до внесених змін до бюджетних призначень здійснюються лише після набрання чинності законом (рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради), яким внесено такі зміни, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У межах загального обсягу бюджетних призначень за бюджетною програмою окремо за загальним та спеціальним фондами бюджету Міністерство фінансів України (місцевий фінансовий орган) за обґрунтованим поданням головного розпорядника бюджетних коштів здійснює перерозподіл бюджетних асигнувань, затверджених у розписі бюджету та кошторисі, в розрізі економічної класифікації видатків бюджету, а також в розрізі класифікації кредитування бюджету - щодо надання кредитів з бюджету.
З урахуванням викладеного позивач не надав доказів на підтвердження загального обсягу коштів, які передбачені затвердженим кошторисом у межах бюджетного призначення на сплату судового збору у 2017 році та фактично отримані ним, обсягу витрачених коштів за цільовим призначенням і залишку їх у розпорядженні позивача, а також щодо наявної можливості отримати кошти для сплати судового збору (у разі якщо обсяги повністю вичерпані) за рахунок перерозподілу бюджетних асигнувань чи з інших дозволених законом джерел надходження.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Як вбачається з наданого до суду в якості доказу направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів опису вкладення від 27.12.2016р. в цінний лист позивачем було надіслано відповідачу копію позовної заяви з доданими до неї документами, крім, зокрема: 12) копії клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Таким чином, позивачем не було спрямовано відповідачу копії всіх доданих до позовної заяви документів, що свідчить про порушення позивачем частини 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно пунктів 4, 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до пункту 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись пунктами 4, 6 статті 63, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Додаток: позовна заява з додатками.
Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення (стаття 63 Господарського процесуального кодексу України).
СУДДЯ ОСОБА_1