Справа № 229/1263/17
Провадження №2/229/898/2017
31 травня 2017 р. Дружківський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Панової Т.Л.
за участю секретаря Костіної І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом,
позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів в якому просить стягнути з відповідачів заборгованість за кредитом в розмірі 105 319,65грн, яка складається з з тіла кредиту - 66 995,63грн, відсотків по кредиту 26 824,21грн, інфляційні витрати 9 997,11грн, 3% річних від простроченої суми 1 502,70грн. , також просить стягнути судові витрати в сумі 1600грн.
Обгрунтовують вимоги таким. 28 вересня 2007року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір про іпотечний кредит № 4346. Згідно кредитного договору ОСОБА_1 зобов"язалася повернути позивачу впродовж 180місяців 126 500грн та сплатити відсотки за користування кредитом.
Зобов"язання за кредитним договором № 4346 забезпечені Договором поруки №4346 від 28 вересня 2007року , згідно якого поручителем є ОСОБА_2 П.1.1. зазначеного договору визначає, що поручитель зобов"язується перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне виконання боржником зобов"язання за кредитним договором.
Банком всі зобов"язання за кредитним договром були виконані належним чином, але з боку позичлаьника наявні числені порушення кредитного договору, зокрема п.п. 1.5,4.3.1, 4.3.2, 4.3.3., 4.3.6. З 31.07.2014року відповідач ОСОБА_1 перестав виконувати зобов"язання за кредитним договором.
Станом на 16 грудня 2016року заборгованість за кредитом становить 105 319,65грн.
Представник позивача в судове засідання не з"явився. До суду надана заява позивача про розгляд справи у відсутність представника банку, на позові наполягають, не заперечують щодо заочного розгляду справи. (а.с.87)
Відповідачі, які згідно змісту позовної заяви , зареєстровані в м.Ясинувата, тобто на території, яка на теперішній час органами державної влади не контролюється, і поштовий зв'язок з якою з липня 2014 року відсутній, в судове засідання суду не з'явилися, у зв'язку з чим інформація про час і місце судового засідання для відповідачів була розміщена на офіційному веб-порталі «Судова влада України» в мережі Інтернет (www.court.gov.ua) на сторінці Дружківського міського суду Донецької області у розділі «Оголошення для мешканців м.Ясинувата та Ясинуватського району (а.с. 86).
Суд прийняв рішення про заочний розгляд справи.
Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Визначення поняття зобов'язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України.
Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).
Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як "строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобов'язання" (ст.ст. 530, 631 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Судом встановлено, що між ПАТ «Державний ощадний банк України" та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір про іпотечний кредит №4346 від 28 вересня 2007р., відповідно до якого, Банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі 126500 грн. зі сплатою за користування кредитом в розмірі 16% річних в порядку , на умовах та в строки, визначені цим договором.
Пунктом 1.2 договору іпотечного кредиту № 4346 визначено, що кредит надається на 15 років з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 27 версня 2022року .
Згідно п. 1.5 вказаного договору позичальник зобов"язується сплачувати відсотки за користувнаня кредитом щомісячно до 30 числа місяця, наступного за звітним, проводити погашення кредиту рівними частинами в сумі 702,78грн.
Відповідно до п.4.3.1, п.4.3.2 договору позичальник зобов"язався належним чином виконувати взяті на себе зобов"язання за цим договором; повернути кредит в сумі 126500грн; своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом.
Пунктом 4.3.3. договору передбачено обов"язок позичальника повернути достроково кредит з ьодночасною сплатою процентів за фактичне користування кредитом у разі порушення умов цього договору .
Додатковою угодою №1 від 31 січня 2012року до договору про іпотечний кредит № 4346 від 28 вересня 2007року позивач та відповідач ОСОБА_1 дійшли згоди змінити п.1.5 Договору про іпотечний кредит, в встановивши, що Позичальник зобов"язаний щомісячно до останнього робочого дня кожного місяця, наступного за звітним, проводити погашення кредиту рівними частинами в сумі 702,78грн. Останній платіж в рахунок погашення Кредиту та сплати нарахованих банком процентів здійснити не пізніше 27 вересня 2022року.
Пунктом 4.2.2 договору про іпотечний кредит надано право банку , при виникненні простроченної заборгованості за кредитом чи процентам більше ніж на 2 місяці, а також в інших випадках, передбачених цим договором, вимагати дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів за цим договором, та стягнути заборгованість за цим договором в примусовому порядку. (а.с.28-31)
Суд встановив, що відповідач ОСОБА_1 отримала кредитні кошти в сумі 126 500грн, але не виконувала належним чином умови договору щодо погашення кредиту і процентів за ним у зв'язку з чим, станом на 16 грудня 2016року виникла заборгованість за кредитом - 66995,63грн, заборгованість по процентам - 26824,21грн.
Позивачем також нараховані інфляційні витрати від прострочених сум заборгованості в розмірі 9997,11грн та 3% річних в розмірі 1502,70грн.
Оскільки відповідач ОСОБА_1 прострочила виконання грошового зобов'язання, відповідно у позивача, на підставі ст. 625 ЦК України, виникло право вимагати сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення.
Судом встановлено, що 28 вересня 2007року з метою забезпечення виконання зобов'язань за договором про іпотечний кредит №4346 від 28 вересня 2007року, було укладено 28 вересня 2007року з відповідачем ОСОБА_2 договір поруки №4346 від 28 вересня 2007року (а.с.32).
Відповідно до п. 1.1. договору поруки поручитель зобов"язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання Боржником зобов"язання за Договором про іпотесний кредит № 4346 від 28 вересня 2007року, а також додатковими угодами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.
Пунктом 3.1. договору поруки визначено, що поручитель відповідає по зобов"язаннях за вищезазначеним Договром про іпотечний кредит перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник.
Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно ст.554 ЦК України у разі порушення божником зобов'язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя.
Оскільки відповідач ОСОБА_1 порушує зобов"язання, забезпечене порукою ОСОБА_2 , то сума заборгованості за договором про іпотечний кредит № 4346 від 28 вересня 2007року в розмірі 105 319,65грн підлягає примусовому стягненню з відповідачів солідарно.
На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по судовому збору в сумі 1600грн по 800грн з кожного.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212 - 215, 223 -226 ЦПК України, суд -
позов публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, 11.11.1978року народження, ІПН НОМЕР_1, ОСОБА_2, 22.12.1952року народження, ІПН НОМЕР_2, на користь публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" , ( ЄДРПОУ 09334702) заборгованість за договором про іпотечний кредит № 4346 від 28 вересня 2007року станом на 16 грудня 2016року в загальній сумі 105 319 (сто п"ять тисяч триста дев"ятнадцять)грн 65 коп, в тому числі заборгованість по кредиту 66995,63грн, заборгованість по відсоткам 26824,21грн, інфляційні витрати 9997,11грн, три відсотка річних 11502,70грн., також стягнути судові витрати в сумі 1600 (одна тисяча шістсот)грн по 800грн з кожного.
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили: через 10 днів з дня його проголошення, якщо не була подана апеляційна скарга; у разі подання апеляційної скарги, після розгляду її апеляційним судом.
На рішення позивачем може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд протягом 10 днів після проголошення рішення.
Суддя: Т.Л.Панова