"24" травня 2017 р. м. Київ К/800/7600/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)
СуддівМороз Л.Л.
Шведа Е.Ю.
провівши у письмовому порядку касаційний розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" (далі - ПАТ "КБ "Український фінансовий світ") Гончарова Сергія Івановича про визнання протиправною бездіяльності щодо не включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за касаційною скаргою ОСОБА_6 - представника ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року
У червні 2015 року ОСОБА_4 в Окружному адміністративному суді
м. Києва пред'явив позов до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" Гончарова С.І. про визнання протиправною бездіяльності щодо не включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів.
Просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" Гончарова С.І. про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) від 04 липня 2014 року № 44397, укладеного між позивачем та ПАТ "КБ "Український фінансовий світ", яке оформлене наказом від 18 листопада 2014 року № 6 (згідно переліку);
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" Гончарова С.І. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" Гончарова С.І., оформлене наказом від 18 листопада 2014 року № 6 в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" та позивачем від 04 липня 2014 року № 44397.
Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" Гончарова С.І. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" Оберемка Романа Анатолійовича задоволено.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 грудня 2015 року в частині задоволення позовних вимог скасовано та прийнято в цій частині нову постанову наступного змісту.
ОСОБА_4 в задоволенні адміністративного позову до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" Оберемка Р.А., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
В решті постанову суду першої інстанції залишити без зміни.
ОСОБА_6 - представник ОСОБА_4, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, в касаційній скарзі вказує на те, що оскаржуване рішення судом прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить його скасувати та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 грудня 2015 року.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття судом касаційної інстанції рішення, перевіривши і обговоривши доводи касаційних скарг, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що 04 липня 2014 року між позивачем (Вкладник) та ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" (Банк) укладено договір № 44397 банківського вкладу (депозиту) "Вигідний альянс".
Пунктом 1.1 вказаного договору передбачено, що Банк приймає від Вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 190 000,00 грн. у тимчасове строкове користування на строк до 04 жовтня 2014 року та зобов'язується сплачувати проценти за його користування в розмірі, встановленому пунктом 1.2 вказаного Договору.
Згідно з пунктом 1.2 договору процентна ставка за вкладом встановлюється у розмірі 20 відсотків річних та складається з основної ставки за даною депозитною програмою, яка на дату укладення цього договору становить 20,00 процентів річних, та бонусу за програмою лояльності "Кожному свій бонус", діючою у Банку на момент укладення цього договору, який становить 0,00 процентів річних.
В підпункті 2.1.1 пункту 2.1 договору вказано, що Банк зобов'язується відкрити вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 Вкладнику та прийняти вклад.
Згідно з наявною в матеріалах справи квитанцією від 10 липня 2014 року №TR.58702.1440.413 ОСОБА_4 на вказаний вкладний (депозитний) рахунок перерахував кошти у розмірі 190 000,00 грн.
14 серпня 2014 року Постановою Правління Національного банку України прийнято рішення № 491 "Про віднесення ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" до категорії неплатоспроможних".
14 серпня 2014 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 69 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Український фінансовий світ".
Постановою Правління Національного банку України від 10 листопада 2014 року № 717 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" та Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13 листопада 2014 року № 119 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку" відкликано банківську ліцензію ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" і розпочато процедуру ліквідації Банку.
Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" строком на 1 рік, а саме з 13 листопада 2014 року по 12 листопада 2015 року, призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків - Гончарова С.І.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 листопада 2015 року № 198 "Про заміну уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" та делегування повноважень ліквідатора банку" вирішено відкликати всі повноваження у ліквідатора Гончарова С.І. з 03 листопада 2015 року та призначити уповноваженою особою Фонду на ліквідацію та делегувати всі повноваження ліквідатора ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Оберемку Р.А. з 03 листопада 2015 року .
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 листопада 2015 року № 201 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" на два роки до 12 листопада 2017 року включно та продовжено повноваження ліквідатора ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" Оберемка Р.А. на два роки по 12 листопада 2014 року включно.
19 грудня 2014 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" Гончаровим С.І. на адресу позивача направлено лист № 001/2824, яким повідомлено, що правочини, в тому числі договір банківського вкладу від 04 липня 2014 року № 44397, операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 228 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим позивача не було включено до переліку та реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Позивач, не погодившись з такими діями відповідача, звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачами не надано доказів наявності підстав, визначених частиною третьою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", внаслідок яких правочин позивача з ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" є нікчемним.
Скасовуючи таке рішення та відмовляючи у задоволенні позову апеляційний суд виходив з того, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" Гончаров С.І. діяв у межах наданих йому повноважень та на підставі Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а тому правомірно прийняв рішення, оформлене наказом від 18 листопада 2014 року № 6 "Про визнання нікчемними транзакцій та правочинів" в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) від 04 липня 2014 року № 44397.
Колегія суддів вважає правову позицію суду апеляційною інстанції такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, та зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої, другої статті 4 Закону України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції, зокрема: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.
За змістом частин першої та другої статті 26 Закону України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований статтею 27 вказаного Закону.
Так, за приписами цієї статті уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
З метою забезпечення прав Фонду, Уповноважена особа, як зазначено в частині другій статті 38 Закону України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб", забезпечує перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
За змістом частини третьої статті 38 вказаного Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Отже, Уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.
Проте, таке право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину. Одного лише твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно, у випадку який розглядається, нівелюється протилежним твердженням особи про дійсність вкладу.
Таким чином, за обставин відсутності у розпорядчому рішенні посилань на передбачені законом підстави визнання правочину нікчемним, таке рішення суб'єкта владних повноважень є необґрунтованим.
Загальне поняття нікчемності правочинів наведено в статті 228 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин першої, другої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
До таких правочинів відносяться правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
Судами встановлено, що позивач вніс на рахунок банку 10 липня 2014 року кошти у сумі 190 000,00 грн. з призначенням платежу: надходження коштів за депозитною угодою від 04 липня 2014 року № 44397, банк отримувача ПАТ "КБ "Український фінансовий світ". На квитанції міститься підпис уповноваженої особи банку та штампу банківської установи із зазначенням МФО та коду ЄДРПОУ.
Відповідно до пункту 2.9 Розділу IV Інструкції про проведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного Банку України від 01 червня 2011 року № 174, банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп "вечірня" чи "післяопераційний час"), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.
На підтвердження факту внесення грошових коштів на рахунок до банку позивачем надано належним чином оформлений документ банківської установи, який свідчить про те, що грошові кошти відповідно до укладеного договору внесені. Факт отримання банком коштів не заперечується і відповідачем.
Наведені обставини спростовують твердження відповідача про нікчемність укладеного між позивачем та банком правочину.
З наведеного слідує висновок, що за відсутності підстав нікчемності правочину Уповноважена особа Фонду Гончаров С.І. зобов'язаний був надати до Фонду інформацію щодо вкладника ОСОБА_4, стосовно якого необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законними і обґрунтованими.
Суд апеляційної інстанції не виконав вказаних вимог процесуального законодавства й ухвалив у цій справі незаконне і не обґрунтоване рішення.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова апеляційного суду як така, що прийнята з порушенням норм матеріального права, підлягає скасуванню.
Водночас постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 грудня 2015 року є законною і обґрунтованою, а отже, судом апеляційної інстанції вона скасована помилково.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_6 - представника ОСОБА_4 задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича про визнання протиправною бездіяльності щодо не включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів скасувати, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 грудня 2015 року залишити без зміни.
Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді Горбатюк С.А.
Мороз Л.Л.
Швед Е.Ю.