24 травня 2017 року м. Київ К/800/5021/17
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Мороз Л.Л., Стрелець Т.Г., Горбатюка С.А.,
розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 лютого 2017 року по справі №826/17689/16 за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, третя особа: ПАТ „Всеукраїнський Акціонерний Банк" про визнання протиправною бездіяльності, -
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Національного банку України, третя особа: ПАТ „Всеукраїнський Акціонерний Банк", в якому просила: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк", невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасного рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є вкладником ПАТ „Всеукраїнський Акціонерний Банк". На підставі положень Закону України „Про банки і банківську діяльність" діяльність відповідача контролюється Національним банком України і у випадку порушення Банком норм чинні законодавства, останній зобов'язаний вжиті належні заходи реагування з боку держави в особі Національного банку України. Вважає, що Національним банком України не було виконано вказаних вимог законодавства, оскільки Банк не зміг виконати, взятих на себе зобов'язань, що призвело до його неплатоспроможності та порушення прав позивача, яке виразилося у не поверненні коштів за її вкладом у повному розмірі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 2 лютого 2017 року, позовні вимоги залишені без розгляду.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Предметом розгляду у даній справі є бездіяльність Національного банку України щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів, яка і призвела до порушення прав позивача, як вкладника ПАТ „Всеукраїнський Акціонерний Банк".
Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Правління Національного банку України від 20.11.2014 №733 ПАТ „Всеукраїнський Акціонерний Банк" віднесений до категорії неплатоспроможних, та прийняте рішення від 21.11.2014р. №123, згідно якого в ПАТ „Всеукраїнський Акціонерний Банк" запроваджена тимчасова адміністрація та призначена уповноважена особа Фонду на здійснення тимчасової адміністрації банку.
На виконання вимог статті 34 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", на офіційному сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) 21.11.2014р. розміщена інформація про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ „Всеукраїнський Акціонерний Банк".
Залишаючи адміністративний позов без розгляду суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що позивачем пропущений строк звернення до суду, оскільки з моменту коли позивачу стало відомо про порушення свої прав і до моменту звернення до суду з позовом пройшло більше шести місяців.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Правління Національного банку України від 20.11.2014 №733 ПАТ „Всеукраїнський Акціонерний Банк" віднесений до категорії неплатоспроможних, та прийняте рішення від 21.11.2014р. №123, згідно якого в ПАТ „Всеукраїнський Акціонерний Банк" запроваджена тимчасова адміністрація та призначена уповноважена особа Фонду на здійснення тимчасової адміністрації банку. Вказана інформація доведена до позивача шляхом розміщення на офіційному сайті Фонду.
Позивач звернувся до суду з даним позовом 14 листопада 2016р.
Згідно ч.ч.1,2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.
Зазначене дає підстави вважати, що з прийняттям постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 №733 та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.11.2014 №123, з 22.11.2014 позивач не міг отримати кошти за договорами банківських рахунків у зв'язку із закінченням строку дії договору, тому не міг не знати про порушеннях своїх прав відповідачем.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позивач ще в листопаді 2014 року дізналась чи повинна була дізнатися про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ „Всеукраїнський Акціонерний Банк", що є наслідком визнання Національним банком України згаданого Банку неплатоспроможним, і яке, в свою чергу згідно з доводами позивача, є наслідком протиправної бездіяльності Національного банку України щодо здійснення банківського нагляду за діяльністю ПАТ „Всеукраїнський Акціонерний Банк" відповідно до ст. 55 Закону України „Про Національний банк України".
Отже, позивач звернувся до суду з даним позовом з пропуском строку, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Суди вірно не прийняли до уваги посилання позивача, що строк звернення з адміністративним позовом слід обраховувати з моменту, коли 4 жовтня 2016 року вона звернулася до відповідача зі заявою щодо необхідності прийняття рішення про відшкодування їй завданої шкоди, оскільки звернення позивача стосувалося виключно виплати вкладу у ПАТ „Всеукраїнський Акціонерний Банк", та не спростовує обізнаності останнього про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ „Всеукраїнський Акціонерний Банк", що є наслідком протиправної бездіяльності Національного банку України в розумінні позивача.
Крім того, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду із цим позовом позивач не надав суду належних та допустимих доказів.
Відповідно до п.9 ч. 1 ст.155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про залишення без розгляду позовної заяви.
Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 лютого 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: