"25" травня 2017 р. м.Київ К/800/51458/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді Донець О.Є.,
Мороз В.Ф.,
секретар судового засідання - Зубенко Д.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
третьої особи - ОСОБА_4, його представника - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа - ОСОБА_4, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
У серпні 2012 року ОСОБА_2 звернулася з адміністративним позовом до Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, в якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення від 24 липня 2012 року №20 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в с.Гатне Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району»; зобов'язати відповідача утриматись від прийняття будь-яких рішень щодо погодження проектів землеустрою суміжної із належною їй земельної ділянки.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що спірне рішення порушує її права та законні інтереси, свідчить про навмисне невиконання відповідачем постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 травня 2012 року, яким зобов'язано сільську раду вирішити питання щодо внесення змін до Генерального плану с.Гатне в частині проїзду до належної позивачу земельної ділянки відповідно до схеми, вказаної у викопіюванні до напрацювань до Генерального плану с.Гатне.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 грудня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2; скасовано постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 грудня 2012 року; прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Гатненської сільської ради від 24 липня 2012 року №20, яким надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,2341 га, що є суміжною із належною ОСОБА_2 земельною ділянкою, та безпосередньо прилегла частина якої на плані меж у належному їй державному акті позначена як межа від В до Г «землі загального користування (проїзд)»; зобов'язано Гатненську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області утриматися від прийняття будь-яких рішень щодо погодження проектів землеустрою щодо відведення у власність чи користування суміжної із належною ОСОБА_2 земельної ділянки: до вирішення питання щодо внесення до земельно-облікової та містобудівної документації с.Гатне змін в частині проїзду до належної на праві власності ОСОБА_2 земельної ділянки у відповідності до плану меж земельної ділянки; за відсутності у проекті землеустрою щодо відведення у власність суміжної з належною ОСОБА_2 території акта погодження меж земельної ділянки із ОСОБА_2, як суміжним власником земельної ділянки.
Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з урахуванням доповнень до неї від 10 травня 2016 року та 19 квітня 2017 року, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року та відповідно п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України закрити провадження в справі.
ОСОБА_2 у поданих запереченнях, з урахуванням доповнень, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, рішення суду апеляційної інстанції просить залишити без змін.
Відповідач - Гатненська сільська рада, з урахуванням заяви про приєднання до касаційної скарги, просить скасувати рішення апеляційного суду, направити справу на новий розгляд.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача, представника відповідача, третю особу та його представника, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається із матеріалів справи, 10 вересня 2003 року ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу придбала у ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,4002 га, розташовану у с.Гатне Києво-Святошинського району Київської області. Державний акт на право власності на вказану земельну ділянку ОСОБА_2 видано 30 грудня 2003 року; кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_1; адреса, що була присвоєна у 2009 році земельній ділянці - АДРЕСА_2.
Рішенням Гатненської сільської ради від 08 квітня 2005 року затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель площею 0,1497 га та площею 0,0844 га для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_4 в АДРЕСА_1. На підставі вказано рішення ОСОБА_4 видано державні акти серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3.
Рішенням апеляційного суду Київської області від 28 жовтня 2010 року у справі №22ц-3700/2010 за позовом ОСОБА_2 до Гатненської сільської ради та ОСОБА_4 про скасування рішень, визнання недійсними та скасування державних актів на право власності на земельну ділянку та їх реєстрації, визнано незаконним та скасовано рішення Гатненської сільської ради від 08 квітня 2005 року та скасовані державні акти на право власності на земельні ділянки, що були видані ОСОБА_4
Постановою Києво-Святошинського районного суду від 01 червня 2011 року у справі №2-а-3067/11 за позовом ОСОБА_2 до Гатненської сільської ради про зобов'язання вчинити певні дії, частково задоволено позов ОСОБА_2; зобов'язано Гатненську сільську раду розглянути подану ОСОБА_2 заяву від 27 листопада 2010 року про внесення до генерального плану с.Гатне проїзду до належної їй земельної ділянки.
Рішенням Гатненської сільської ради від 10 серпня 2011 року №11 «Про розгляд постанови про відкриття виконавчого провадження від 08 липня 2011 року» відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні заяви про внесення до Генерального плану села Гатне проїзду до належної їй земельної ділянки відповідно до схеми ДП «УкрНДІпроцивільсільбуд» від 29 вересня 2009 року.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 травня 2012 року у справі №2-а-183/12 за позовом ОСОБА_2 до Гатненської сільської ради, третя особа - Державне підприємство «УкрНДІпроцивільсільбуд», про визнання недійсним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, визнано недійсним та скасовано рішення Гатненської сільської ради від 10 серпня 2011 року №11; зобов'язано Гатненську сільську раду вирішити питання щодо внесення змін до Генерального плану с.Гатне в частині проїзду до належної позивачу земельної ділянки відповідно до схеми, вказаної у викопіюванні до напрацювань до генерального плану села Гатне, наданому Державним підприємством «УкрНДІпроцивільсільбуд» від 29 вересня 2009 року.
24 липня 2012 року Гатненською сільською радою Києво-Святошинського району прийнято рішення №20 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в с.Гатне Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність гр.ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,2341 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1, що знаходиться в адміністративних межах Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району».
Оскарження вказаного рішення є предметом позовних вимог за адміністративним позовом ОСОБА_2 у даній справі.
Спірним рішенням сільської ради надано третій особі - ОСОБА_4, дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо земельної ділянки, яка межує із земельною ділянкою, що належить позивачу на праві власності.
Також, як вбачається із матеріалів справи, рішенням Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 25 грудня 2012 року № 39 «Про передачу у власність земельної ділянки громадянину України ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину України ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, АДРЕСА_1; передано у власність гр.ОСОБА_4 земельну ділянку загальною площею 0,2341 га, з них 0,2064 га - рілля, 0,0276 га - під забудовою, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд АДРЕСА_1.
09 квітня 2013 року ОСОБА_4 отримано свідоцтво про право власності, індексний номер 2195815 на нерухоме майно - земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_4 площею 0,2341 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із правомірності дій відповідача щодо прийняття оскаржуваного рішення та відсутності причинного зв'язку між його прийняттям та можливим порушенням прав та законних інтересів позивача.
Апеляційний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, виходив з того, що спірним рішенням порушено права та інтереси позивача як власника землі.
Розглядаючи та вирішуючи справу по суті позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили із того, що даний спір є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Як встановлено ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно ч.2 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Згідно п.п.1, 7 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
У справі, що розглядається, спір стосується права власності та права користування позивача та третьої особи земельними ділянками, тобто цивільного права. У разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.
За вказаними обставинами, з урахуванням правової позиції, висловленої Верховним Судом України, зокрема у постановах від 04 листопада 2015 року у справі №21-3296а15, від 25 листопада 2015 року у справі №21-5535а15, від 26 січня 2016 року у справі № 21-3367а15, від 26 квітня 2016 року у справі №21-6579а15, слід дійти висновку, що даний спір не носить характеру публічно-правового та не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо заперечень позивача про те, що у результаті реалізації оскаржуваного у даній справі рішення сільської ради від 24 липня 2012 року № 20 у ОСОБА_4 не виникає ніякого речового права, а він має лише дозвіл на розробку проекту землеустрою, колегія суддів зазначає, що у даному випадку, з урахуванням фактичних обставин та наявних у справі доказів, підлягає врахуванню факт отримання третьою особою спірної земельної ділянки площею 0,2341 га по АДРЕСА_1, у власність та оформлення права власності у встановленому законом порядку. Крім цього, виходячи із підстав позову, вимоги ОСОБА_2 обґрунтовані порушенням її права власності та користування належної їй земельною ділянкою через відсутність під'їзду до неї.
Відповідно до ч.1 ст.15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Як встановлено ч.2 ст.22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, передбачених процесуальним законом.
За суб'єктним складом сторін та сутністю спору дана справа підлягає розгляду загальними судами у порядку, визначеному нормами Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст.220, 221, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року та постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 грудня 2012 року скасувати.
Провадження у справі закрити.
Роз'яснити позивачу право на звернення із вказаним позовом до суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених ст.ст.237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді