Ухвала від 24.05.2017 по справі 553/3410/16-а

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2017 р.Справа № 553/3410/16-а

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 13.03.2017р. по справі № 553/3410/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області

про визнання протиправним дій(бездіяльності) та зобов'язання вчинити певні дії щодо перерахунку пенсії та виплати недоотриманої суми,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Полтавського об'єднаного управління Пекнсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправними дії Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про відмову у перерахунку пенсії, ОСОБА_1, з урахуванням інших виплат до суми заробітної плати, з якої нараховується розмір пенсії, зобов'язання Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити перерахунок та виплачувати пенсію ОСОБА_2 в розмірі 90% від суми заробітної плати з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових писань, компенсаційних виплат та індексації заробітної плати ( в сумі 16 166,45 грн.), відображеної в довідці № 11328/12-40 від 30.08.2016 року, виданій Полтавським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області, відповідно до законодавства, що діяло на момент призначення пенсії, з дати призначення пенсії з 14 квітня 2011 року та стягнення судового збору.

Постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 13.03.2017року вказаний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1, з урахуванням інших виплат до суми заробітної плати, з якої нараховується розмір пенсії.

Зобов'язано Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити перерахунок та виплачувати пенсію ОСОБА_1, в розмірі 90% від суми заробітної плати з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, компенсаційних виплат та індексації заробітної плати ( в сумі 16 166,45 грн.), відображеної в довідці № 11328/12-40 від 30.08.2016 року, виданої Полтавським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області, відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.11.1993 року з дати призначення пенсії, тобто з 14 квітня 2011 року.

Стягнуто з Державного бюджету України за рахунок державних асигнувань на користь ОСОБА_1 551грн. 20 коп. судового збору.

Відповідач, не погодившись з даною постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги азначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Вказує, що довідка № 11328/12-40 від 30.08.2016 року про складові заробітної плати ОСОБА_1 не відповідає вимогам абзацу 1 п. 1 Постанови КМУ №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», оскільки включає в себе виплати за період з 01.04.09 р. по 31.03.2011 р., тобто за 24 календарні місяці роботи, тому використання вказаної довідки є недопустимим. Крім того вважає, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Позивач надіслав на адресу суду заперечення проти апеляційної скарги та зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.

Представник відповідача надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі, в якому, крім того, апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування. судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.1 ст.41 КАС України. не здійснювалось.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Полтавському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області та отримує пенсію з 14 квітня 2011 року, як державний службовець, в розмірі 90% від загального розміру заробітної плати.

05.09.2016 року до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області позивач звернулась за перерахунком пенсії з урахуванням сум виплат, зазначених у довідці від 30.08.2016 року № 11328/12-40.

Із довідки про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" від 30.08.2016 року № 11328/12-40 вбачається, що надбавки, премії та інші виплати за період з 01.04.2009 року по 31.03.11 року становили: надбавка за високі досягнення у праці- 22862,15грн., премія -20501,64грн., премія до державних професійних свят та ювілейних дат - 3396,30грн., матеріальна допомога- 9589,26 грн, компенсаційні виплати - 417,85 грн, індексація- 6159,34 грн.

Листом № 277/А-17 від 14.09.2016 року Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області відмовило в проведенні такого перерахунку пенсії з посиланням на те, що з 01.05.2016 року з набранням чинності ЗУ «Про державну службу» ( від 10.12.2015 року № 889-VII), пунктами 10,12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону надано право, за дотриманням визначених цими пунктами умов на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 37 ЗУ «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Законом України «Про державну службу» №889- VII від 01.05.2016 року перерахунки раніше призначених пенсій згідно ЗУ «Про державну службу» № 3423, не передбачено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для проведення перерахунку позивачу пенсії державного службовця з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, компенсаційних виплат та індексації заробітної плати, згідно наданої довідки від 30.08.2016 року № 11328/12-40.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ (в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії позивачці), пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Згідно з ст. 37-1 цього ж Закону (в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії позивачці) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Частиною першою статті 1 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ (в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії позивачці) передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати, винагороди, входять до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, відповідно до частини першої статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно зі статтею 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 рооку № 1058-ІV до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином, оскільки матеріальна допомога, індексація та компенсаційні виплати включаються до фонду оплати праці та з них нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування суд дійшов висновку, що зазначені виплати повинні бути враховані відповідачем при призначенні пенсії.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 28 травня 2013 року (№21-97а13), від 4 березня 2014 року (№ 21-3а14), від 16 вересня 2014 року (№21-314а14).

Згідно із ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів зазначає, що Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, відмовляючи у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням надбавки, премії, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати та компенсаційні виплати, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування діяло не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законами України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", оскільки позивачка звернулась із заявою про перерахунок пенсії щодо визначення правильного розмірі її заробітку, який підлягав врахуванню при визначенні розміру пенсії при її призначенні, а не у зв'язку з перерахунком пенсії у зв'язку зі збільшенням заробітної плати працюючим держслужбовцям, тому посилання відповідача у відмові на прикінцеві положення Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" є безпідставними.

Відповідно до вимог ст. 84 Закону України "Про пенсійне забезпечення" перерахунок призначеної пенсії при виникненні права на підвищення пенсії проводиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15-го числа включно, із першого числа наступного місяця, якщо заяву подано після 15-го числа.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, доводи апелянта з посиланням на те, що спірні виплати, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, однак які не включається до складу заробітної плати державного службовця, не враховується при обчисленні розміру його пенсії, є наслідком порушення правил застосування норм права: перевагу було надано положенням законів №3723-XII та № 108/95-ВР, які щодо спірних відносин є загальними. В той же час перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону № 1058-IV та стаття 66 Закону № 1788-XII.

Стосовно доводів апеляційної скарги з посиланням на те, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, колегія суддів зазначає , що позивачка звернулась до суду з даним позовом саме у зв'язку з невірним розрахунком розміру заробітної плати для обчислення її пенсії, про що дізналася в вересні 2016р. після отримання відповіді пенсійного фонду від 14.09.2016р.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними, не впливають на правомірність висновків суду, оскільки фактично дублюють заперечення на позов, які подавались суду першої інстанції, були враховані ним при вирішення справи по суті, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 13.03.2017р. по справі № 553/3410/16-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.

Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 29.05.2017 р.

Попередній документ
66828725
Наступний документ
66828727
Інформація про рішення:
№ рішення: 66828726
№ справи: 553/3410/16-а
Дата рішення: 24.05.2017
Дата публікації: 06.06.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: