23 травня 2017 р. Справа № 820/6651/16
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.
Суддів: Русанової В.Б. , Бартош Н.С.
за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,
за участю: позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2017р. по справі № 820/6651/16
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції , Управління патрульної поліції у містах Краматорську та Слов'янську
про стягнення заробітної плати та моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції в особі управління патрульної поліції в містах Краматорську та Слов'янську, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила: стягнути з Департаменту патрульної поліції в особі управління патрульної поліції в містах Краматорську та Слов'янську на її користь невиплачену заробітну плату у сумі 9810 грн. та моральну шкоду у сумі 25000 грн.; покласти оплату судових витрат на відповідача.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2017 р. у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2017 р. та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Положення про преміювання поліцейських Департаменту патрульної поліції та структурних підрозділів патрульної поліції, затвердженого наказом начальника Департаменту патрульної поліції № 60 від 14.12.2015 р., Кодексу законів про працю України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання 23.05.2017 р. за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судовим розглядом встановлено, що з грудня 2015 року ОСОБА_1 проходить службу в органах Національної поліції України на посаді інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції в містах Краматорську та Слов'янську.
Управлінням в містах Краматорську та Слов'янську ДПП подавалися списки на преміювання поліцейських з відмітками про зменшення розміру премії.
Згідно списку на преміювання поліцейських за липень 2016 року (а.с.162-163) позивачці зменшено розмір премії на 500 грн. за невиконання законних наказів командира роти та неявку на службу, що підтверджується рапортом інспектором 2 роти УПП м. Краматорськ та Слов'янськ ДПП. (а.с.163).
Відповідно до списку на преміювання поліцейських за серпень 2016 року позивачці зменшено премію у розмірі 1000 грн., за систематичне порушення службової дисципліни та недбале ставлення до своїх службових обов'язків, а саме невиконання наказів керівництва, небажання працювати на лінії та низький рівень професійних знань, що підтверджується рапортом т.в.о. командира батальйону УПП в м. Краматорську та Слов'яську. (а.с.167).
Згідно списку на преміювання поліцейських за вересень 2016 року (а.с. 168-169) позивачці зменшено розмір премії на 3000 грн. за незнання нормативної бази та відмову від відвідування планових навчань, що підтверджується рапортом інспектором 2 роти УПП м. Краматорськ та Слов'янськ ДПП. (а.с.170).
Списком на преміювання поліцейських за жовтень 2016 року (а.с.171-172) позивачку позбавлено частини премії у розмірі 3000 грн. за незаконну відсутність на службі, що підтверджується рапортом командира 2 роти батальйону УПП в м. Краматорськ та Слов'янськ. (а.с.173).
За листопад 2016 року інформація щодо зменшення розміру премії позивачки Управлінням патрульної поліції у містах Краматорську та Слов'янську до Департаменту патрульної поліції не надавалася та згідно довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 не утримувалася, що підтверджується списком на преміювання поліцейських за листопад 2016 року (а.с.174-175).
Не погодившись зі спірними діями відповідачів, що полягають у зменшенні розміру премії, позивачка звернулася до суду із цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що накази преміювання та депреміювання позивачем не оскаржені, на час розгляду справи є чинними, а позивачкою не доведено неправомірності зменшення розміру її премії та не доведено наявності моральної шкоди, її розмір та причинний зв'язок між діями відповідачів та моральною шкодою.
Колегія суддів частково не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Пунктом 3 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 260 від 06.04.2016 р. визначено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); премії; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно пунктів 2.3 та 2.4 Положення про преміювання поліцейських Департаменту патрульної поліції та структурних підрозділів патрульної поліції, затвердженого наказом начальника Департаменту патрульної поліції 14.12.2015 р. № 60, начальники структурних підрозділів патрульної поліції (заступники начальника), начальники управлінь, самостійних відділів, секторів департаменту патрульної поліції до 20 числа поточного місяця подають до управління кадрового забезпечення Департаменту патрульної поліції списки на преміювання поліцейських.
Зазначені списки затверджуються начальником Департаменту патрульної поліції.
Поліцейські можуть бути позбавлені премії в повному обсязі за невчасне (неналежне) виконання покладених на них обов'язків, правил внутрішнього трудового розпорядку, порушення службової дисципліни виключно в порядку та на умовах, передбачених Дисциплінарним статутом.
Пунктом 2.5 Положення про преміювання поліцейських Департаменту патрульної поліції та структурних підрозділів патрульної поліції, затвердженого наказом начальника Департаменту патрульної поліції 14.12.2015 року № 60 зазначено, що зменшення розміру чи позбавлення поліцейського премії в повному обсязі в кожному окремому випадку оголошується в наказі начальника департаменту патрульної поліції і повідомляється поліцейським під розписку.
Пунктом 4 Положення про преміювання поліцейських Департаменту патрульної поліції та структурних підрозділів патрульної поліції, встановлено умови зменшення або позбавлення розміру премії, зокрема: у разі несвоєчасного виконання та/або неналежної організації виконання в установлені строки завдань поліцейськими, начальники органів структурних підрозділів патрульної поліції, начальники управлінь, самостійних відділів, секторів Департаменту патрульної поліції мають право зменшувати розмір премії.
Зменшення розміру (позбавлення) премії поліцейських, які не забезпечили своєчасного виконання покладених на них обов'язків, не виконали хоча б один з показників преміювання або допустили порушення службової дисципліни зазначаються в наказі Департаменту патрульної поліції погоджуються із Заступниками Департаменту патрульної поліції відповідно до розподілу функціональних обов'язків.
Начальник Департаменту патрульної поліції має право позбавляти поліцейського премії повністю або частково за: невихід на службу без поважних причин; уживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) у службовий час; прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного сп'яніння); порушення статутних правил несення служби у добовому наряді або під час патрулювання; порушення вимог законів та інших нормативно правових актів щодо зі збереження державної таємниці; порушення службової дисципліни; скоєння аварій, подій, пов'язаних із загибеллю людей з вини поліцейського під час виконання ними службових обов'язків, чи злочинів (командиру та іншим посадовим особам, які не вживали заходів для запобігання аваріям, подіям і злочинам); порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, які призвели до псування спеціальної техніки й озброєння, пошкодження майна, інших матеріальних збитків, а також завдали шкоди здоров'ю поліцейським або інших осіб.
Поліцейські позбавляються премії в повному обсязі або частково виключно за той календарний місяць, у якому вони допустили порушення (проступок) або стало відомо про порушення (проступок). Рішення про виплату премії, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі оформлюється наказом начальника Департаменту патрульної поліції на підставі поданих за командою до 20 числа кожного місяця списків про виплату (позбавлення повністю або частково) премії підлеглим поліцейським. У рапортах з клопотанням про позбавлення премії (повністю або частково) зазначаються конкретні причини, які стали підставою для нього. Забороняється позбавляти премії поліцейських протягом кількох місяців за одне допущене порушення.
Аналіз вищезазначених норм законодавства вказує, що зменшення розміру (позбавлення ) премії поліцейських повинно відбуватися виключно на підставі наказу Департаменту патрульної поліції.
Колегія суддів зазначає, що під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції відповідачем не надано наказів про зменшення розміру (позбавлення) премії ОСОБА_1
Крім того, відповідачем у письмових запереченнях на апеляційну скаргу підтверджено, що зменшення розміру преміювання позивачки здійснювалось на підставі списків на преміювання та доданих до них рапортів, без прийняття наказів про зменшення розміру премії
Судовим розглядом встановлено, що без відповідних наказів списками на преміювання поліцейських розмір премії позивачки зменшений на загальну суму 7500 гривень, а саме: у липні 2016 року на 500 грн., у серпні 2016 року на 1000 грн., у вересні 2016 року на 3000 грн., у жовтні 2016 року на 3000 грн.
Також судовим розглядом встановлено та підтверджено списком на преміювання поліцейських за листопад 2016 року відповідачем не зменшувався розмір премії ОСОБА_1
Із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів задовольняє позов ОСОБА_1 в частині стягнення з Департаменту патрульної поліції на її користь безпідставно невиплаченої частини грошового забезпечення в розмірі 7500 грн. та відмовляє в задоволенні позову ОСОБА_1 в частині стягнення на її користь частини невиплаченого грошового забезпечення за листопад 2016 року в розмірі 2310 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Щодо стягнення на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 25000 грн., колегія суддів вказує наступне.
Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Із урахуванням вищевикладеного колегія суддів вважає, що позивачкою не доведено та не надано жодних доказів, які б підтвердили, що внаслідок протиправних дій відповідача виникли психотравматичні фактори, що спричинили негативні емоції і переживання, які в подальшому вплинули на її моральний стан та погіршили здоров'я, у зв'язку з чим відсутні будь-які підстави для задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди.
Згідно положень ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2017 р. підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2017р. по справі № 820/6651/16 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції (03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9) на користь ОСОБА_1 (64309, АДРЕСА_1) невиплачене грошове забезпечення у сумі 7500 (сім тисяч п'ятсот) гривень.
В задоволенні іншої частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Присяжнюк О.В.
Судді Русанова В.Б. Бартош Н.С.
Повний текст постанови виготовлений 29.05.2017 р.