23 травня 2017 р.Справа № 818/107/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Григорова А.М.
Суддів: Тацій Л.В. , Подобайло З.Г.
за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.02.2017р. по справі № 818/107/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області треті особи ОСОБА_2
про визнання незаконними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління державної фіскальної служби в Сумській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Сумській області), третя особа - ОСОБА_2 (далі - третя особа, ОСОБА_2), в якому просить визнати незаконним (нечинним) та скасувати рішення відповідача від 08.11.2016 року № 11233/М/18-28-10-01-05-34 та № 11234/М/18-28-10-01-05-34 про залишення скарги без розгляду (в частині) та зобов'язати прийняти до розгляду при повторному зверненні ОСОБА_1, як представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 скаргу на податкові повідомлення-рішення від 26.10.2016 року № 0014311304/46645, № 0014421304/46650, № 0014381304/46648, № 00143613304/46649, № 0014371304/46647, № 0014351304/46641, № 0014321304/46642 та вимоги про сплату боргу від 26.10.2016 року № 0014321304/46644, № 0014331304/46643 Державної податкової інспекції у м. Сумах.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що він є представником ОСОБА_2 на підставі довіреності, виданої 23.08.2016р. Зазначає, що ОСОБА_1 представником ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області були вручені вимоги про сплату боргу та податкові повідомлення-рішення, винесені відносно ОСОБА_2, які було прийнято за результатами документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_2, про проведення якої, ОСОБА_1, як представника ОСОБА_2 повідомлено не було. Після отримання податкових-повідомлень-рішень та вимоги позивачем, як представником ОСОБА_2 було подано скаргу в адміністративному порядку до ГУ ДФС у Сумській області. Разом із скаргою було додано незавірену копію довіреності. Відповідач 08.11.2016р. прийняв рішення про залишення скарги без розгляду в зв'язку із тим, що довіреність не була належним чином завірена, не додано оригіналу довіреності. Після отримання таких рішень позивач 15.11.2016р. звернувся до нотаріуса, який надав позивачу завірену копію довіреності. В подальшому, позивач, як представник ОСОБА_2, подав повторну скаргу із клопотанням про поновлення строку на оскарження податкових повідомлень-рішень, до якої додав нотаріально завірену копію довіреності. Відповідачем після отримання повторної скарги25.11.2016р. прийнято рішення про залишення її без розгляду в зв'язку із пропуском строку на оскарження.
ОСОБА_1 не погоджується із прийнятими 08.11.2016р. рішеннями ГУ ДФС у Сумській області про залишення скарги без розгляду в зв'язку із тим, що позивачем не надано належним чином завіреної копії довіреності, з огляду на те, що ДПІ у м.Сумах вручила ОСОБА_1 податкові повідомлення-рішення та вимоги про сплату боргу без належним чином завіреної копії довіреності, позивач взагалі не мав повноважень на їх отримання, а тому ОСОБА_2 може бути завдана матеріальна шкода, вимоги про відшкодування яких може пред'явити позивачу, як до особи, яка неналежним чином здійснювала її представництво. Факт відсутності права отримувати податкові повідомлення-рішення від ДПІ у м.Сумах без належним чином завіреної копії довіреності, встановлені рішеннями відповідача від 08.11.2016р., в яких зазначено про обов'язкову наявність копії довіреності, яку повинен засвідчити нотаріус.
Вказує, що постановою Сумського окружного адміністративного суду від 29.12.2016р. по справі №818/1618/16 було встановлено факт того, що ДПІ у м. Сумах мала право вручати позивачу, як представнику ОСОБА_2, податкові повідомлення-рішення на підставі виключно фотокопії довіреності. Таким чином, позивач мав право подати адміністративну скаргу на підставі лише фотокопії довіреності, а відповідач зобов'язаний був прийняти до розгляду скаргу.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 22.02.2017 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання незаконними та скасування рішень від 08.11.2016р. №11233/М/18-28-10-01-05-34 та №11234/М/18-28-10-01-05-34 та зобов'язати прийняти до розгляду заяву від 28.10.2016р . - відмовлено .
Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що оскаржувана постанова прийнята у результаті порушення норми процесуального права - частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України та у результаті невірного застосування норм матеріального права - статей 237-239 Цивільного кодексу України. Вказує, що предметом судового оскарження у даній судовій справі було рішення відповідача про відмову у прийнятті до провадження адміністративної скарги на податкові повідомлення - рішення ФОП ОСОБА_2, подані та підписані її представником ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченої довіреності, до якої було додано фотокопію довіреності, завіреної самим представником. Звертаючись з адміністративним позовом у даній судовій справі, до позовної заяви було додано копію постанови від 29.12.2016 р. у пов'язаній судовій справі № 818/1618/16, якою встановлено, що на момент вчинення дій довіреність на ім'я ОСОБА_1 була чинною, ніким не відізвана та не визнана недійсною, а тому відсутність її оригіналу або нотаріально посвідченої копії не є підставою для припинення повноважень, визначених цією довіреністю. Зазначає, що окружний адміністративний суд у даній судовій справі проігнорував обставини та факти, встановлені зазначеним у попередньому абзаці судовим рішенням, а натомість, застосовуючи пункт 3 розділу ІУ Наказу Мінфіну № 916 від 21.10.2015 р., невірно тлумачить поняття «належним чином завірена копія документу, який засвідчує повноваження такого представника», а це призвело до невірного застосування статей 237 - 239 Цивільного кодексу України. На підставі викладеного просить суд скасувати постанову від 22.02.2017 р. у справі № 818/107/17 та прийняти нову постанову, якою задовольнити заявлений у справі позов.
Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Позивач та третя особа в судове засідання не з'явились, були повідомлені заздалегідь та належним чином. Позивач по справі є представником третьої особи за дорученням . Згідно ч.10 ст. 35 вручення повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається також врученням повістки і цій особі.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи відповідача по справі, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними, а тому не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, виходячи з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 26.10.2016р. ОСОБА_1, як представником ОСОБА_2, було отримано у ДПІ у м.Сумах податкові повідомлення-рішення від 26.10.2016 року № 0014311304/46645, від 26.10.2016 року № 0014421304/46650, від 26.10.2016 року № 0014381304/46648 та від 26.10.2016 року № 0014361304/46649; рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 26.10.2016 № 0014371304/46647, від 26.10.2016 року № 0014351304/46641, від 26.10.2016 року № 0014341304/46642; вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 26.10.2016 року № Ф-0014321304/46644, від 26.10.2016 року № Ф-0014331304/46643, які були винесені відносно ОСОБА_2
В подальшому, ОСОБА_1 як представник ОСОБА_2, направив 28.10.2016р. через поштове відділення скаргу в порядку адміністративного оскарження. До скарги, крім іншого, ОСОБА_1 надав копію довіреності та витягу (а.с.15).
Рішенням від 08.11.2016р. №11233/М/18-28-10-01-05-34 (а.с.16) скаргу представника фізичної особи ОСОБА_2 ОСОБА_1 в частині скасування рішення ДПІ у м.Сумах про застосування до ОСОБА_2 штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 26.10.2016 № 0014371304/46647, від 26.10.2016 року № 0014351304/46641, від 26.10.2016 року № 0014341304/46642; вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 26.10.2016 року № Ф-0014321304/46644, від 26.10.2016 року № Ф-0014331304/46643 залишено без розгляду.
Рішенням від 08.11.2016р. №11234/М/18-28-10-01-04-95 (а.с.17зворотн.стор-18) скаргу представника фізичної особи ОСОБА_2 ОСОБА_1 в частині скасування податкових повідомлень-рішень від 26.10.2016 року № 0014311304/46645, від 26.10.2016 року № 0014421304/46650, від 26.10.2016 року № 0014381304/46648 та від 26.10.2016 року № 0014361304/46649 залишено без розгляду та повернуто особі, яка її подала.
Зазначені рішення від 08.11.2016р. про залишення скарги без розгляду мотивовані тим, що заявником - ОСОБА_1, як представником ОСОБА_2, не було додано оригіналу чи належним чином завіреної копії довіреності для представництва фізичної особи ОСОБА_2
В судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечив факт того, що ним було надано лише копію довіреності.
Суд не погоджується із твердженням позивача про те, що відповідач зобов'язаний був прийняти адміністративну скаргу до розгляду скаргу на підставі лише фотокопії довіреності, виходячи із наступного.
Пунктом 56.2 ст. 56 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Пунктом 56.20 ст. 56 ПК України визначено, що вимоги до оформлення скарги, порядок подання та розгляду скарг встановлюється центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами затверджено Наказом Міністерства фінансів України 21 жовтня 2015 року N 916, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2015 р. за N 1617/28062 (далі - Порядок).
Пунктом 3 розділу IV Порядку передбачено, що скарга підписується особисто платником податків, який її подає, або його представником, уповноваженим на підписання скарги. Якщо скарга підписується представником платника податків, до неї долучається оригінал або належним чином завірена копія документа, який засвідчує повноваження такого представника відповідно до законодавства.
Пунктом 4 розділу VIII Порядку передбачено, що контролюючий орган залишає скаргу без розгляду повністю або частково у разі, якщо скаргу не підписано особою, яка подала скаргу, чи її представником або до скарги не додано належним чином оформлених та завірених документів, які підтверджують повноваження представника на її підписання.
Відповідно до частин 1, 3 статті 237 Цивільного кодексу (далі - ЦК України) представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
У відповідності до частини 3 статті 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
Згідно з пунктами 1, 10 частини першої статті 34 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон №3425-ХІІ) нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії: посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності тощо); засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них.
Таким чином, як свідчать матеріали справи, до скарги від 28 жовтня 2016 року №б/ч (вхідний №131/ФОП Головного управління ДФС у Сумській області від 31 жовтня 2016 року), підписаної представником фізичної особи ОСОБА_2 ОСОБА_1, не додано оригіналу або належним чином завіреної копії документа, який засвідчує повноваження такого представника відповідно до законодавства, а надана ксерокопія довіреності, яка не засвідчена відповідно до чинного законодавства.
Таким чином, ОСОБА_1, як представником ОСОБА_2, було складено відповідну скаргу, підписано її, але не було подано в додаток до неї належним чином оформлених та завірених документів, які підтверджують повноваження представника на її підписання, в зв'язку із чим у податкового органу були всі підстави для залишення скарги без розгляду.
Посилання позивача на те, що податковий орган мав можливість самостійно перевірити дійсність довіреності судом не може бути взято до уваги, оскільки Порядком передбачено обов'язок саме представника платника податків надати оригінал чи належним чином завірену копію довіреності. В даному випадку, скарга була надіслана через поштове відділення, а не було передано через канцелярію податкового органу із пред'явленням оригіналу довіреності.
Судом до уваги не приймається твердження позивача про відсутність обов'язку надавати оригінал чи належним чином завірену копію довіреності разом із скаргою, враховуючи те, що нормами ПК України не визначено порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами. Вимоги до оформлення скарги, порядок подання та розгляду скарг встановлюється центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, як передбачено нормами п. 56.20 ст. 56 ПК України. В даному випадку, представником ОСОБА_2 не було виконано вимоги Порядку, про що зазначено вище.
Відповідно до ч.1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. Наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача.
В даному випадку, позов заявлено ОСОБА_1, як фізичною особою. При цьому, матеріалами справи підтверджується, що жодних податкових повідомлень-рішень відповідно платника податків ОСОБА_1 податковим органом не приймалося. Крім того, скаргу до ДФС у Сумській області подано ОСОБА_1 не як фізичною особою, а як представником іншої фізичної особи.
Так, всі податкові повідомлення-рішення та вимоги про сплату боргу прийняті відносно іншої особи - ОСОБА_2, яка має право подавати скарги в порядку адміністративного оскарження, а також оскаржувати податкові повідомлення-рішення до суду в порядку, встановленому чинним законодавством, враховуючи те, що зазначені рішення податкового органу стосуються виключно ОСОБА_2.
Посилання позивача на те, що ОСОБА_2 може бути завдана матеріальна шкода, відшкодування якої може бути пред'явлено до ОСОБА_1, як до особи, яка неналежним чином здійснювала представництво ОСОБА_2, не впливає на той факт, що ОСОБА_1, діяв виключно як представник ОСОБА_2, і податкові повідомлення-рішення та рішення відповідача про залишення скарги без розгляду стосуються виключно ОСОБА_2
Таким чином, оспорюванні ОСОБА_1 рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області від 08.11.2016р. №11233/М/18-28-10-01-05-34 та №11234/М/18-28-10-01-05-34 жодним чином не порушують його права, як фізичної особи, не покладають на нього будь-якого обов'язку, вони не створюють для позивача юридичних наслідків за результатами вирішення податкового спору в порядку адміністративного оскарження та не є актами реалізації контролюючими органами повноважень у сфері управлінської діяльності.
Посилання позивача на те, що судовим рішенням по справі №818/1618/16 встановлено правомірність вручення ОСОБА_1, як представнику ОСОБА_2, податкових повідомлень-рішень на підставі копії довіреності без пред'явлення інспектору оригіналу чи належним чином завіреної копії довіреності, судом визнається безпідставним, враховуючи наступне. Зазначена постанова суду від 29.12.2016р. по справі №818/1618/16 жодним чином не стосується розгляду даної справи, оскільки предметом дослідження судом була правомірність вручення податкових повідомлень-рішень у відповідності до ст. 58 ПК України та Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1204 від 28.12.2015 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 р. за N 124/28254.
В даному випадку, в межах даної справи судом досліджується процедура та порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, який визначено іншим Порядком, зокрема, Порядком оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 21 жовтня 2015 року N 916, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2015 р. за N 1617/28062, який ОСОБА_1, як представником ОСОБА_2, дотримано не було.
Посилання позивача на те що суд не вірно тлумачить поняття "належним чином завірена копія документу, який засвідчує повноваження такого представника", а це призвело до невірного застосування статей 237 - 239 Цивільного кодексу України є помилковим, оскільки представник здійснюючи будь яку дію від імені особи, повинен підтверджувати наявність в нього цих повноважень. Доки представник не підтвердить наявність в нього повноважень, жодна особа та державний орган не може вважати його представником певної особи та відповідно вчиняти будь які юридично значимі дії, як до представника. Тому, та обставина, що ОСОБА_1 мав, на час звернення зі скаргами, договір (довіреність) на представництво інтересів платника податків, не може впливати на розгляд справи по суті, оскільки не надання належним чином засвідченої копії довіреності позбавляє державний орган, права вважати його представником платника податків.
За таких обставин позовні вимоги щодо про визнання незаконними та скасування рішень від 08.11.2016р. №11233/М/18-28-10-01-05-34 та №11234/М/18-28-10-01-05-34 та зобов'язати прийняти до розгляду заяву від 28.10.2016р є необґрунтованими та безпідставними задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 22.02.2017 року по справі №818/107/17 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - ОСОБА_1.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.02.2017р. по справі № 818/107/17 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.
Судді(підпис) (підпис) Тацій Л.В. Подобайло З.Г.
Повний текст ухвали виготовлений 29.05.2017 р.