30 травня 2017 р. Справа № 814/458/17
Категорія: 10.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -ОСОБА_1
судді - ОСОБА_2
судді - ОСОБА_3
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Миколаїв на Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року по справі за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Миколаїв до товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми „Гектар” про стягнення коштів в сумі 65,60 грн., -
встановиЛА:
Позивач, звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми „Гектар” про стягнення коштів в сумі 65,60 грн.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року в задоволені позову відмовлено.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Миколаїв не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції від 06 квітня 2017 року по справі № 814/458/17 та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем подано розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в України за 2 квартал 2004 року, в якій вказав залишок заборгованості зі сплати страхових внесків, пов'язаної з несвоєчасною виплатою заробітної плати в сумі 65,60 грн.
Відповідно до ч. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», до завершення заходів, пов'язаних з утворенням Фонду соціального страхування України та його робочих органів, виконання функцій та завдань, передбачених цим Законом, забезпечують у межах компетенції відповідні виконавчої дирекції та робочі органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Пунктами 2, 8 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлений обов'язок роботодавця вести облік коштів соціального страхування і своєчасно надавати Фонду встановлену звітність щодо цих коштів, у строки, в порядку та за формою, що встановлені правлінням Фонду.
Відповідно до п. 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.
Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Безпосередньо порядок обчислення і сплати страхових внесків до Фонду, обліку та витрачання страхових коштів, здійснення платежів, ведення бухгалтерського обліку і звітності визначає Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Інструкція), затверджена Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 р. № 36, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до п.п. 4.12 Інструкції страхові внески сплачуються, зокрема, страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.
Отже, днем сплати страхових внесків, днем виникнення обов'язку сплати внесків до Фонду є день одержання коштів на оплату праці або перерахування коштів на особові рахунки працівників і не припадає на вихідний або святковий день.
На це вказує і порядок застосування санкцій, передбачений Інструкцією, а саме - недоїмкою вважаються не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески (п. 5.1. Інструкції). При цьому, пеня нараховується з наступного дня після одержання заробітної плати (п. 5.2. Інструкції).
Отже, стягненню підлягають страхові внески - недоїмка, яка виникає в момент оплати коштів на оплату праці підприємством.
Право позивача на стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, пов'язаної з несвоєчасною виплатою заробітної плати, ні чинним законодавством, ні законодавством, чинним на момент подання відповідачем звіту до Фонду, не було передбачено, оскільки заборгованість зі сплати страхових внесків, пов'язана з несвоєчасною виплатою заробітної плати, не є недоїмкою та у підприємства існує заборгованість зі сплати заробітної плати перед його працівниками.
Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції позивачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ст.71 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді, не надано доказів того, що на день розгляду справи товариством з обмеженою відповідальністю агрофірмою „Гектар” сплачено заробітну сплату (отримано кошти для виплати заробітної плати), у зв'язку з чим у підприємства виник би обов'язок сплатити страхові внески.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Миколаїв про стягнення коштів в сумі 65,60 грн. належним чином не обґрунтовані, не підтверджені наявними у справі матеріалами та задоволенню не підлягають.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Миколаїв, - залишити без задоволення.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року по справі № 814/458/17, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючийсуддя ОСОБА_1
суддя ОСОБА_2
суддя ОСОБА_3