31 травня 2017 р.м.ОдесаСправа № 473/558/17
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Старжинська О.Є.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Вербицької Н.В.
- Крусяна А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Вознесенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області на постанову Вознесенського міськрайонного суду Одеської області від 29 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Вознесенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області про визнання протиправною відмову внести зміни до даних системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України, зарахувати період роботи до стажу роботи, провести перерахунок пенсії, зобов'язання вчинити дії, -
В лютому 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Вознесенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області та з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:
- визнати відмову відповідача з приводу внесення змін до системи персоніфікованого обліку щодо дійсного ідентифікаційного номеру та зарахуванні до страхового стажу періоду роботи в ТОВ «Євростройсервіс» з 01.07.2010 року по 01.10.2012 року, проведення належного розрахунку пенсії з урахуванням страхового стажу на зазначеному підприємстві - протиправною;
- зобов'язати відповідача внести зміни до даних системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України за період роботи з 01.07.2010 року по 01.10.2012 рік в ТОВ «Євростройсервіс», вказавши в даних ідентифікаційний номер як НОМЕР_1 замість помилково вказаного НОМЕР_2;
- зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу період роботи в ТОВ «Євростройсервіс» з 01.07.2010 року по 01.10.2012 року, де позивач працював слюсарем- складальником металоконструкцій 3-го розряду, провести належний розрахунок пенсії з урахуванням страхового стажу;
- стягнути з відповідача судові витрати.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався на те, що він перебуває на обліку у Вознесенському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Миколаївської області з 31.12.2014 року як отримувач пенсії за віком згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсію обчислено з урахуванням його страхового стажу за виключенням періоду роботи з 01.07.2010 року по 01.10.2012 року слюсарем-складальником металоконструкцій третього розряду в ТОВ «Євростройсервіс», оскільки в індивідуальних відомостях на застраховану особу ОСОБА_2 дані про перерахування ТОВ «Євростройсервіс» страхових внесків до Пенсійного Фонду є, але з іншим ідентифікаційним номером - НОМЕР_2, тоді як вірним ідентифікаційним номером є НОМЕР_1.
Посилаючись на те, що діяльність ТОВ «Євростройсервіс» з 13.08.2013 року припинена, що унеможливлює самим підприємством виправити допущену помилку, корегування раніше поданих відомостей про застрахованих осіб за період до 01.01.2011 року можливе лише за результатами перевірки, здійсненої за заявою платника (ТОВ «Євростройсервіс»), а за період з 01.01.2011 року шляхом надання платником відповідних корегуючих звітів.
Представник відповідача позов не визнав, надавши письмові заперечення, в яких зазначив, що їх дії по відмові в задоволенні заяви ОСОБА_2 є такими, що ґрунтуються на чинному законодавстві. Страхувальником - ТОВ «Євростройсервіс» при поданні відомостей до Пенсійного фонду України за формою було допущено помилку в ідентифікаційному номері застрахованої особи - позивача ОСОБА_2, на теперішній час підприємство припинило свою діяльність, внесення змін до відомостей системи персоніфікованого обліку можливо лише за зверненням страхувальника, а тому самостійно орган Пенсійного фонду України внести такі зміни не може.
Постановою Вознесенського міськрайонного суду Одеської області від 29 березня 2017 року позов задоволено. Визнано відмову Вознесенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області внести зміни до даних системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України, зарахувати період роботи до стажу роботи, провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 протиправною. Зобов'язано Вознесенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області внести зміни до даних персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України за період роботи ОСОБА_2 з 01.07.2010 року по 01.10.2012 року в ТОВ «Євростройсервіс» і вказати в цих даних ідентифікаційний номер ОСОБА_2 як НОМЕР_1, замість раніше помилково вказаного її ідентифікаційного номеру НОМЕР_2. Зобов'язано Вознесенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області здійснити перерахунок ОСОБА_2 пенсії за віком з урахуванням періоду його роботи з 01.07.2010 року по 01.10.2012 року в ТОВ «Євростройсервіс».
Не погодившись з таким судовим рішенням Вознесенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області звернулось до суду з апеляційною скаргою на зазначену постанову. Апелянт просить скасувати постанову суду та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних доказів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Євростройсервіс» з 01.07.2010 року по 01.10.2012 року, працюючи слюсарем-складальником металоконструкцій третього розряду, що підтверджується копією трудової книжки.
Відповідно до відомостей, які зберігаються в системі персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України за період роботи ОСОБА_2 з 01.07.2010 року по 01.10.2012 року в ТОВ «Євростройсервіс» з його заробітної плати цим підприємством були утримані і перераховані Пенсійному фонду України страхові внески. При цьому номер облікової картки платника податків ОСОБА_2 вказувався помилково як НОМЕР_2, хоча в дійсності ідентифікаційний номер позивача ОСОБА_2 - НОМЕР_1, що підтверджується його карткою фізичної особи - платника податків Вознесенської ОДПІ.
18 січня 2017 року позивач подав до Вознесенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області документи для перерахунку призначеної йому пенсії за віком.
Відповідач відмовив в перерахунку призначеної пенсії позивачу з урахуванням його періоду роботи з 01.07.2010 року по 01.10.2012 року в ТОВ «Євростройсервіс», не зарахувавши цей період роботи до страхового стажу, який враховується при призначенні пенсії. Причиною не зарахування цього періоду став помилково вказаний ідентифікаційний номер ОСОБА_2 - НОМЕР_2.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Євростройсервіс» з 13.08.2013 року припинило свою діяльність.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку щодо задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що діями відповідача щодо внесення до системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України за період роботи ОСОБА_2 з 01.07.2010 року по 01.10.2012 року в ТОВ «Євростройсервіс» помилкових даних та незарахування періоду його роботи при призначенні пенсії порушено права та охоронювані законом інтереси позивача, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з вищевикладеними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 5 пункту 1.3. статті 1 Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 10 червня 2004 року № 7-6 (дія якого розповсюджується на відносини щодо обліку застрахованих осіб та персоніфікованого обліку надходження страхових внесків по звітах за періоди до 01 січня 2011 року у відповідності до Постанови Правління Пенсійного фонду України №25-2 від 03 грудня 2013 року), у разі виявлення недостовірних відомостей, які подані та/або накопичені в електронних базах даних персоніфікованого обліку, страхувальник подає до відповідного територіального органу Пенсійного фонду необхідні коригуючи або скасовуючи документи щодо виявлених недостовірних звітів про застраховану особу. На підставі поданого документа з позначкою «коригуючи» у системі персоніфікованого обліку відбувається технологічна заміна попередньо накопичених відомостей в обліковій картці особи на актуальні відомості, що подані страхувальником у документі з позначкою «коригуючи». Наведене свідчить, що відповідний орган Пенсійного фонду України позбавлений можливості з власної ініціативи вносити будь-які зміни до відомостей, які зберігаються в системі персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України.
З 01 січня 2004 року питання щодо оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 27 грудня 2005 року за № 156611846.
Відповідно до пп. в) п. 7 пп. 17 цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком подається довідка про заробітну плату особи (додаток 1) за період страхового стажу до 01 липня 2000 року, а починаючи з 01 липня 2000 року індивідуальні відомості про застраховану особу надаються відділом персоніфікованого обліку за формою згідно із додатком 2 і додатком 3.
Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Відповідно до статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідальність за неподання звітів, несплату страхових внесків, порушення порядку нарахування, обчислення страхових внесків несе страхувальник, тобто підприємство, в якому працює особа.
Між тим, як встановлено судом, відповідно до записів у трудовій книжці позивач працював у ТОВ «Євростройсервіс» слюсарем-складальником металоконструкцій третього розряду, а відтак жодного відношення до оформлення справ, заведених у діловодстві підприємства, сплати підприємством страхових внесків до Пенсійного фонду України та надання відповідних звітів та відомостей до органів Пенсійного фонду України не мав і мати не міг. Підприємство, на якому працював позивач, у встановленому порядку утримувало з заробітної плати позивача і перераховувало Пенсійному фонду України щомісячні страхові платежі, які останнім були отримані і накопичені. Допущена підприємством помилка у ідентифікаційному номері позивача, вказаному у наданих органам ПФУ звітах, на теперішній час не може бути усунена підприємством, оскільки місцезнаходження його керівного органу невідоме, а не усунення цієї помилки судом призведе до суттєвого порушення прав позивача на належне пенсійне забезпечення.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою правову позицію не доказав та не обґрунтував її.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Вознесенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області - залишити без задоволення, а постанову Вознесенського міськрайонного суду Одеської області від 29 березня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.
Головуючий: О.В.Джабурія
Суддя: Н.В.Вербицька
Суддя: А.В.Крусян