30 травня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/746/17
Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Танасогло Т.М.,
суддів - Бойка А.В.,
- Яковлєва О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2017 року про залишення адміністративного позову без розгляду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до УПФУ Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду, Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби про визнання вимоги недійсною та визнання постанови протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,-
У лютому 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до УПФУ Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду, Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби про:
- визнати вимогу № Ф-47 від 05.05.2011 року, складену Управлінням ПФУ, такою, що не відноситься до виконавчого документа (листа), що не відповідає вимогам законодавства України, вимогам Закону України "Про виконавче провадження", визнати неналежним, недійсним документом, відсутністю повноважень на дію, не достовірним;
- визнати незаконною, протиправною, такою, що порушує права і інтереси ОСОБА_2, що не відповідає вимогам закону - постанову від 02.10.2013 року ВП №40011448 по відкриттю виконавчого провадження протиправно державним виконавцем Трояновським І.А. по протиправній заяві від 30.09.2013 року, за відсутності повноважень у стягувача, відповідача - УПФУ по примусовому стягненню з ОСОБА_2 (що не відповідає дійсності) заборгованості в розмірі 1288,80 грн. на підставі протиправно складеної ним (відповідачем) не достовірної, не належної, не чинної, що не відповідає вимогам закону, вимоги № Ф-47 від 05.05.2011 року.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 до УПФУ Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду, Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби про визнання вимоги № Ф-47 від 05.05.2011 року, складеної Управлінням ПФУ, такою, що не відноситься до виконавчого документа (листа), що не відповідає вимогам законодавства України, вимогам Закону України "Про виконавче провадження", визнання неналежним, недійсним документом, відсутністю повноважень на дію, не достовірним та про визнання незаконною, протиправною, такою, що порушує права і інтереси ОСОБА_2, що не відповідає вимогам закону - постанову від 02.10.2013 року ВП №40011448 по відкриттю виконавчого провадження протиправно державним виконавцем Трояновським І.А. по протиправній заяві від 30.09.2013 року, за відсутності повноважень у стягувача, відповідача - УПФУ по примусовому стягненню з ОСОБА_2 (що не відповідає дійсності) заборгованості в розмірі 1288,80 грн. на підставі протиправно складеної ним (відповідачем) не достовірної, не належної, не чинної, що не відповідає вимогам закону, вимоги № Ф-47 від 05.05.2011 року залишений без розгляду.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду.
Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Залишаючи без розгляду адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущений строк звернення до суду з адміністративним позовом відповідно до ч.3 ст.99 КАС України, клопотання про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними від позивача до суду не надходило, а зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції правильним та таким, що відповідає вимогам Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
Згідно ч. 5 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII визначено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною1 статті 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 вказаної статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.3 ст.99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 1,2 статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути оскаржено учасниками виконавчого провадження у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до прохальної частини адміністративного позову підставою для звернення до суду є прийняття Управлінням Пенсійного фонду України у м.Білгород-Дністровський вимоги № Ф-47 від 05.05.2011 року та прийняття відділом державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції постанови від 02.10.2013 року ВП №40011448 про відкриття виконавчого провадження.
Як встановлено судом першої інстанції, згідно КП "Діловодство спеціалізованого суду", позивач - ОСОБА_2 зверталась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом:
1) у якому предметом розгляду було прийняття УПФУ у м. Білгород-Дністровський вимоги № Ф-47 від 05.05.2011 року, а саме:
07.11.2011 року у праві №2а/1570/3232/2011;
07.10.2015 року у справі №815/5994/15;
09.08.2016 року у справі №815/3928/16;
08.09.2016 року у справі №815/4553/16;
03.11.2016 року у справі №815/5818/16;
04.12.2016 року у справі №815/7087/16;
2) у якому предметом розгляду було прийняття Білгород-Дністровським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції постанови від 02.10.2013 року ВП №40011448, а саме:
09.08.2016 року у справі №815/3928/16;
08.09.2016 року у справі №815/4553/16;
03.11.2016 року у справі №815/5818/16;
04.12.2016 року у справі №815/7087/16.
Таким чином, станом на 07.11.2011 року позивачу було відомо про порушення її прав під час прийняття відповідачем вимоги № Ф-47 від 05.05.2011 року, та щонайменше 09.08.2016 року про порушення своїх прав при прийнятті Білгород-Дністровським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області постанови від 02.10.2013 року ВП №40011448.
Отже перебіг шестимісячного строку звернення ОСОБА_2 з адміністративним позовом про визнання вимоги № Ф-47 від 05.05.2011 року, складеної Управлінням ПФУ, такою, що не відноситься до виконавчого документа (листа), що не відповідає вимогам законодавства України, вимогам Закону України "Про виконавче провадження", визнати неналежним, недійсним документом, відсутністю повноважень на дію, не достовірним, вже сплинув.
Перебіг десятиденного строку звернення ОСОБА_2 з адміністративним позовом про визнання незаконною, протиправною, такою, що порушує права і інтереси ОСОБА_2, що не відповідає вимогам закону - постанову від 02.10.2013 року ВП №40011448 по відкриттю виконавчого провадження протиправно державним виконавцем Трояновським І.А. по протиправній заяві від 30.09.2013 року, за відсутності повноважень у стягувача, відповідача - УПФУ по примусовому стягненню з ОСОБА_2 (що не відповідає дійсності) заборгованості в розмірі 1288,80 грн. на підставі протиправно складеної ним (відповідачем) не достовірною, не належної, не чинної, що не відповідає вимогам закону, вимоги № Ф-47 від 05.05.2011 року - також сплинув.
Тобто, як вбачається з викладеного, станом на 03.02.2017 року (дата подачі даного адміністративного позову до відділу поштового зв'язку БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ 1 ОПЗ) позивачу вже було відомо про порушення її прав рішеннями (діями, бездіяльністю), які є предметом розгляду по даній адміністративній справі.
Згідно ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
При цьому слід зазначити, що судом вбачаються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву.
Разом з цим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
В свою чергу, позивач не надала до суду клопотання про поновлення строку звернення з адміністративним позовом та не навела у своїй позовній заяві жодних обставин, що свідчать про наявність об'єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк, а отже судом не вбачається підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Отже, враховуючи те, що позивачем пропущений строк звернення до суду та будь-яких ґрунтовних обставин та доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом позивачем не зазначено та не надано, що унеможливлює визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд доходить висновку про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду з даним позовом та про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до вимог ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, як такої, що подана після закінчення строків, установлених законом для звернення до суду.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми процесуального закону, тому ухвала суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2017 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направленні її копій сторонам та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.
Головуючий: Т.М. Танасогло
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: О.В. Яковлєв