Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
Іменем України
"25" травня 2017 р. Справа № 927/402/17
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Цимбал-Нарожної М.П., розглянувши матеріали справи
за позовом: Управління житлово-комунального господарства
Чернігівської міської ради
14000, вул. Реміснича,19, м. Чернігів;
До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
АДРЕСА_1
Предмет спору: про визнання недійсним договору №100203-129 від 12.12.2016;
за участю представників сторін:
від позивача: Коленченка О.О., довіреність пост. №365-1 від 04.05.2017-представник;
від відповідача: Шевченка О.А. - адвоката, договір №17/17 від 19.04.2017 ;
Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним договору №100203-129 на виконання робіт по капітальному ремонту від 12.12.2016.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що роботи, які є предметом оспорюваного договору фактично виконані відповідачем у вересні-жовтні 2016р., тобто до моменту його укладення. За твердженням позивача, оскільки сторони в договорі встановили строк його дії з 12.12.2016 до 31.12.2016, не узгодили чіткий строк з якого роботи мають виконуватись, крім того, не передбачили, що дія цього договору розповсюджується на відносини, які існували між сторонами до його укладення, тому договір має бути визнаний недійсним на підставі ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України у зв'язку з недотриманням сторонами вимог ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України при укладенні оспорюваного договору, зокрема як такий, що вчинений без наміру реального настання правових наслідків, що ним обумовлені, оскільки фактично виконані в листопаді 2016 року роботи не охоплюються часовими межами оспорюваного договору.
На думку позивача, документи, які складені сторонами на виконання умов договору, зокрема акт за формою КБ-2в та довідка за формою КБ-3 є такими, що складені з порушенням умов договору, оскільки роботи виконані відповідачем в вересні-жовтні 2016 року, а акт та довідка складені у грудні 2016 року.
Відповідач у письмовому відзиві проти позову заперечує, та зазначає, що роботи з капітального ремонту внутрішньобудинкового проїзду за адресою: вул. Захисників України, №7-а в м. Чернігів здійснено на підставі умов Договору №100203-129 на виконання робіт по капітальному ремонту від 12.12.2016, Додаткової угоди від 04.05.2017 до Договору №100203-129 на виконання робіт по капітальному ремонту від 12.12.2016.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 24.04.2017 порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 11.05.2017, після чого в судовому засіданні оголошувалась перерва до 25.05.2017.
Суд перейшов до розгляду спору по суті в судовому засіданні 11.05.2017.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
12 грудня 2016 року між Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради (далі- Замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі-Генпідрядник) укладено договір №100203-129 на виконання робіт по капітальному ремонту (далі - Договір), за умовами якого Генпідрядник зобов'язується з власних матеріалів, своїми засобами та на свій ризик, у передбачений Договором строк виконати роботи по капітальному ремонту внутрішньобудинкового проїзду за адресою: вул. Захисників України, №7-а в м. Чернігові у рамках програми покращення покриття доріг та проїздів у житловій забудові м. Чернігова на 2012-2016 роки, (згідно ДСТУ БД.1.1.-1:2013) (CPV за ДК 021:2015, код 45233000 - 9 "Будівництво, влаштування фундаменту та покриття шосе, доріг"), відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, а Замовник - прийняти та оплатити вказані роботи у порядку визначеному Договором та чинним законодавством України.
Відповідно до ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Отже, за своєю правовою природою зазначений Договір є договором підряду.
Відповідно до п.11.1. Договору, цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2016 року, а в частині розрахунків, сплати штрафних санкцій та гарантійного строку - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
Відповідно до п.1.2. Договору, обсяги робіт та вимоги щодо їх якості встановлюються у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації та цього Договору.
Розділом 3 сторони узгодили умови щодо ціни договору та встановили, що ціна цього договору становить 297257,00грн. без ПДВ. Договірна ціна цього договору є динамічною і визначається відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013.
Як вбачається з матеріалів справи, найменування та обсяг робіт, виконання яких є предметом Договору, визначені також сторонами в дефектному акті від 05.09.2016року.
На замовлення позивача виготовлено робочий проект на капітальний ремонт внутрішньобудинкового проїзду за адресою: вул. Захисників України, №7-а в м. Чернігів з проектно-кошторисною документацією (у рамках програми покращення покриття доріг та проїздів у житловій забудові м. Чернігова на 2012-2016 роки).
У відповідності до п. 5.1 Договору, строки виконання робіт за договором до 20 грудня 2016року.
За змістом п. 6.3.1. Договору, Генпідрядник зобов'язаний забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим договором, з правом передчасного виконання робіт.
Відповідачем направлено позивачу лист від 08.09.2016, відповідно до якого відповідач повідомив позивача про початок підрядних робіт на підставі Дефектного акту та Робочого проекту.
Роботи з капітального ремонту внутрішньо будинкового проїзду за адресою: вул. Захисників України, №7-а в м. Чернігів виконані відповідачем у вересні-жовтні 2016року і до моменту укладення оспорюваного Договору.
19.12.2016 року сторонами підписано акт №1/129 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року форми №КБ-2в та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2016 року форми №КБ-3, відповідно до яких відповідач здав, а позивач прийняв роботи з капітального ремонту проїзду за адресою: вул. Захисників України, №7-а в м. Чернігів у рамках програми покращення покриття доріг та проїздів у житловій забудові м. Чернігова на 2012-2016 роки загальною вартістю 271243,00грн.
Відповідно до пунктів 7.1.-7.2. Договору, Генпідрядник гарантує якість виконаних робіт та можливість експлуатації об'єкта протягом гарантійного строку, що визначається нормами чинного законодавства України. Гарантійний строк за Договором становить 5 років з моменту прийняття робіт та розповсюджується на всі види робіт генпідрядника, в тому числі матеріали, використані Генпідрядником при виконанні будівельних робіт.
Відповідно до п. 4.1. Договору, розрахунки за виконані роботи Замовник проводить після підписання акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат за формою КБ-3, за умови надходження з бюджету на розрахунковий рахунок замовника коштів за проведені роботи, які є предметом даного договору.
Платіжним дорученням №39 від 22.12.2016 позивачем сплачено на користь відповідача грошові кошти в сумі 271243,00грн. з призначенням платежу: капремонт проїздів вул. Захисників України, №7-а в м. Чернігів, згідно рах.129 за 19.12.2016,акт 1/129 за 19.12.2016, договір 100203-129 за 12.12.2016року,без ПДВ.
Отже, суд дійшов висновку, що зобов'язання сторін в частині виконання узгодженого обсягу робіт та їх оплати виконані в повному обсязі.
Позивач стверджує, що оскільки роботи, які є предметом оспорюваного договору, фактично виконані відповідачем у вересні-жовтні 2016р., тобто до моменту його укладення, та враховуючи, що сторони в договорі встановили строк його дії з 12.12.2016 до 31.12.2016, не узгодили чіткий строк з якого роботи мають виконуватись, та не передбачили, що дія цього договору розповсюджується на відносини, які існували між сторонами до його укладення, тому договір має бути визнаний недійсним як такий, що вчинений без наміру реального настання правових наслідків, що ним обумовлені.
За змістом ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України, правочин, різновидом якого є договір, це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Підставою недійсності правочину в силу ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
04 травня 2017 року сторонами укладено Додаткову угоду до Договору №100203-129 від 12.12.2016, відповідно до якої сторони вирішили внести зміни до вказаного договору, а саме:
1.1. З урахуванням пункту 6.3.1 та розділу 7 Договору, щодо надання гарантійного терміну на виконані роботи протягом 5 років, викласти пункт 11.1 Договору у такій редакції:
"11.1. Цей Договір набирає чинності з дня його підписання та застосовується до правовідносин сторін, які виникли до його укладання, а саме: з 05 вересня 2016 року до закінчення гарантійного терміну передбаченого розділом 7 Договору, а в частині розрахунків та сплати штрафних санкцій - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором.".
2. Дана Додаткова угода є невід'ємною частиною Договору №100203-129 на виконання робіт по капітальному ремонту від 12 грудня 2016року.
Отже, сторони передбачили, що умови Договору застосовуються до правовідносин сторін, які виникли до його укладання.
Відповідно до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Як роз'яснено у п.2.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" у процесі вирішення спору сторони можуть самі усунути у встановленому порядку порушення, які тягнуть за собою визнання правочину недійсним, зокрема, шляхом: вчинення нового правочину; погодження правочину з відповідним державним органом, якщо це необхідно було для даного правочину, а таке погодження не було раніше здійснено тощо. Сторони також не позбавлені права вчинити правочин про внесення змін до правочину з метою приведення його у відповідність із законом (крім зміни ціни в договорі після його виконання, оскільки згідно з частиною третьою статті 632 ЦК України така зміна не допускається). Якщо згаданий правочин (про внесення змін) не суперечить вимогам закону, господарський суд приймає судове рішення, виходячи з його умов. При цьому господарським судам необхідно мати на увазі, що законом не передбачено заборони стосовно надання правочинові, - в тому числі про внесення змін до іншого правочину, - за згодою сторін зворотної дії в часі.
Отже, фактичне виконання робіт, що є предметом оспорюваного Договору до грудня 2016 року та прийняття робіт по акту №1/129 форми КБ-2в у грудні 2016року не суперечить умовам Договору, Додатковій угоді до Договору та чинному законодавству, а посилання позивача на недійсність договору як такого, що не спрямований на реальне настання наслідків обумовлених ним, спростовується матеріалами справи.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є безпідставними, а тому в задоволенні позову має бути відмовлено повністю.
Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.
Згідно статті 49 ГПК України та Закону України „Про судовий збір", господарський суд вважає за необхідне витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Керуючись ст.35, ст. 49, ст.82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити повністю.
Суддя М.П. Цимбал-Нарожна
Повний текст рішення підписано 30 травня 2017 року.
Суддя М.П. Цимбал-Нарожна