ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
25.05.2017Справа №910/6727/17
За позовом Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1»
до Державного підприємства «Державна вугільна компанія»
про стягнення 307.764,63 грн.
Суддя Сівакова В.В.
Представники сторін:
від позивача Воробцов Р.С., довіреність № 2608 від 30.12.2016
від відповідача не з'явився
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» про стягнення з Державного підприємства «Державна вугільна компанія» 307.764,63 грн. основного боргу, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору поставки вугілля № 01-15/ЕНЦ від 25.03.2015.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2017 порушено провадження у справі № 910/6727/17 та призначено справу до розгляду на 25.05.2017.
Позивачем 25.04.2017 до відділу діловодства суду подано повідомлення про відсутність аналогічного спору.
Позивач в судовому засіданні 25.05.2017 позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач в судове засідання 25.05.2017 не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, вимоги ухвали господарського суду про порушення провадження у справі від 26.04.2017 не виконав.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу від 26.04.2017 було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією (номер відправлення 0103041964620) з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 16-22, офіс 604, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 27.04.2017 є місцезнаходженням відповідача.
Відповідач ухвалу суду від 26.04.2017, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 03.05.2017, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103041964620.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
У відповідності до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки, наявних в матеріалах справи документів достатньо для розгляду справи, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.
В судовому засіданні 25.05.2017, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва
25.03.2015 між Державним підприємством «Державна вугільна компанія» (далі - відповідач, покупець) та Державним підприємством «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» (далі - позивач, постачальник) було укладено договір поставки вугілля № 01-15/ЕНЦ (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору постачальник поставляє покупцю вугільну продукцію (далі - вугілля) в асортименті, по реквізитах та за якісними характеристиками, приведеними в цьому договорі.
Спір виник в зв'язку з тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором оплату отриманого товару повністю не здійснив, в зв'язку з чим виник борг в розмірі 307.764,63 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 2 статтею 628 Цивільного кодексу України , сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до п. 1.3. договору загальна сума даного договору орієнтовано становить 251.000.000,00 грн. з ПДВ. Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.
Пунктом 2.1. договору визначено строк (термін) поставки вугілля: з 01.04.2015 по 31.12.2015 включно.
Згідно з п. 2.7. договору датою виконання зобов'язання по поставці вугілля є дата календарного штемпеля залізничної станції призначення на перевізному документі. Право власності на вугілля від постачальника до покупця переходить після підписання між сторонами акту приймання-передачі вугілля.
На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу вугілля в кількості 60.264,268 тонн, загальною вартістю 56.163.643,43 грн. згідно наступних актів приймання-передачі вугільної продукції: від 28.07.2015 на суму 7.454.285,89 грн., від 31.07.2015 на суму 6.071.098,36 грн., від 20.08.2015 на суму 984.970,36 грн., від 28.08.2015 на суму 9.380.112,53 грн., від 31.08.2015 на суму 782.562,59 грн., від 31.08.2015 на суму 2.066.628,77 грн., коригуючий акт від 10.09.2015 на суму - 161,33 грн., від 30.09.2015 на суму 4.014.457,50 грн., № від 30.09.29015 на суму 10.898.689,09 грн., від 30.09.2015 на суму 6.132.487,40 грн., від 23.10.2015 на суму 3.393.298,81 грн., від 28.10.2015 на суму 89.507,84 грн., від 29.10.2015 на суму 529.203,28 грн., від 31.10.2015 на суму 745.809,24 грн., від 30.11.2015 на суму 633.818,03 грн., від 30.11.2015 на суму 1.519.873,08 грн., від 30.11.2015 на суму 1.467.091,99 грн.
Відповідно до п. 6.2. договору покупець оплачує постачальнику вартість вугілля на умовах 90% попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Залишкові 10 % вартості вугілля оплачуються протягом трьох днів з дати підписання актів приймання-передачі вугілля та надання постачальником документів, вказаних в п. 3.1.6. та 3.1.7. договору.
Згідно з п. 3.1.6. договору за виданою покупцем довіреністю, протягом 10 днів з дати поставки, але не пізніше 5 числа місяця, що слідує за місцем поставки, забезпечити проведення з ТЕС вантажоотримувачами звіряння відвантаженого вугілля, підписати та скріпити своєю печаткою акти звіряння вугілля по кількості та якості з зазначенням назви вантажовідправника, період відвантаження, марки вугілля, номерів посвідчень якості, фактичного вмісту золи, вологи, летких речовин, тощо.
Пунктом 3.1.7. договору визначено, що на підставі підписаних актів звіряння по кількості та якості вугілля скласти, підписати та завірити печаткою відповідні акти прийняття-передачі вугілля за договором з розрахунком знижок/надбавок та остаточною його вартістю, які разом з актами звіряння надати покупцеві.
Відповідачем було перераховано позивачу кошти в загальному розмірі 54.053.000,00 грн. згідно наступних платіжних доручень: № 275 від 23.07.2015 на суму 300.000,00 грн., № 189 від 28.07.2015 на суму 300.000,00 грн., № 239 від 18.08.2015 на суму 100.000,00 грн., № 34 від 28.09.2015 на суму 26.353.000,00 грн., № 36 від 30.09.2015 на суму 10.000.000,00 грн., № 41 від 15.10.2015 на суму 10.000.000,00 грн., № 134 від 30.12.2015 на суму 1.500.000,00 грн., № 141 від 06.01.2016 на суму 4.000.000,00 грн.
Також, на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України та ст. 203 Господарського кодексу України між позивачем та відповідачем було припинено зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог на загальну суму 1.802.878,80 грн. згідно наступних заяв: № 390/1 від 31.07.2015, № 541/1 від 31.08.2015, № 661/2 від 30.09.2015, № 766/2 від 31.10.2015, № 833/1 від 30.11.2015, № 919 від 31.12.2015.
Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Проте, матеріали справи свідчать, що відповідач не виконав зобов'язання по сплаті отриманого вугілля у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем, яка згідно підписаного та кріпленого печатками обох сторін акту звірки взаєморозрахунків складає 307.764,63 грн.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу в розмірі 307.764,63 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач позовних вимог, заявлених позивачем, не спростував, заперечень проти позову не надав.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства «Державна вугільна компанія» (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 16-22, офіс 604, код ЄДРПОУ 39388266) на користь Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» (85670, Донецька обл., м. Вугледар, вул. Магістральна, 4, код ЄДРПОУ 34032208) 307.764 (триста сім тисяч сімсот шістдесят чотири) грн. 63 коп. основного боргу, 4.616 (чотири тисячі шістсот шістнадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.
Повне рішення складено 30.05.2017.
СуддяВ.В.Сівакова