Справа № 685/1042/16-ц
Провадження № 2/685/16/17
29 травня 2017 року Теофіпольський районний суд Хмельницької області в складі
головуючого судді Самойловича А.П.,
за участі секретаря Дондель Т.В.,
представника позивача Лисака В.С. та
представника відповідачів ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Теофіполь Хмельницької області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит № HMTWG40000003344 від 22 лютого 2008 року,
07 вересня 2016 року представник ПАТ КБ «ПриватБанк» Сафір Ф.О. звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що на підставі укладеного між сторонами договором про іпотечний кредит № HMTWG40000003344 від 22 лютого 2008 року (далі по тексту - кредитний договір) Банк надав позичальнику ОСОБА_3 кредит в сумі 150000,00 грн., а на підставі заяви позичальника кредит переведено з валюти гривня у валюту долар США, після конвертації з урахуванням винагороди банку розмір кредиту становив 32198,16 доларів США.
Позивачем, у зв'язку з неналежним виконанням позичальником своїх договірних зобов'язань по поверненню кредиту, заявлена вимога стягнути солідарно з ОСОБА_3 та його поручителів ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 згідно договорів поруки, заборгованість за кредитним договором, яка станом на 17 серпня 2016 року становить 27951,84 долари США і складається із заборгованості по кредиту в сумі 23117,13 доларів США, заборгованості по відсотках за користування кредитом в сумі 4133,78 доларів США та заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 700,93 долари США.
В ході судового засідання 29 листопада 2016 року представник позивача Шпиляєва Н.В. позовні вимоги підтримала в повному обсязі та пояснила, що починаючи з 22 жовтня 2014 року позичальник постійно прострочує сплату боргу за кредитом, мирним шляхом вирішити з ним необхідність погашення кредиту не вдалося, тому банк звернувся до суду. Представник позивача зазначила, що комісією, яку банк просить стягнути з позичальника та його поручителів, є платіж за резервування ресурсів, що передбачено договором.
Представник позивача Лисак В.С. позовні вимоги також підтримав та зазначив, що при укладенні додаткової угоди з ОСОБА_9 додаткових угод з поручителями не було укладено.
Представник відповідачів позовні вимоги визнав частково, а саме, вимогу до позичальника ОСОБА_9 лише в межах строку позовної давності, а вимог до поручителів не визнав взагалі, оскільки відбулася зміна умов договору, внаслідок чого відбулося збільшення зобов'язань, на що поручителі згоди не надавали.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов переконання про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах договору, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1050 ЦК України, дія якої, згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України, поширюється і на правовідносини, пов'язані з кредитом, передбачає право позикодавця вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), в разі прострочення повернення чергової частини позики.
22 лютого 2008 року між кредитодавцем Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПриватБанк, Банк), та позичальником ОСОБА_3 був укладений Договір про іпотечний кредит № HMTWG40000003344, відповідно до якого Банком був наданий позичальнику кредит в сумі 150000 грн. які позичальник зобов'язався повернути до 22 лютого 2021 р., сплачуючи щомісяця ануїтетні платежі в розмірі 2211,04 грн., до складу яких входить частка погашення кредиту та проценти за користування ним в розмірі 15 % річних.
В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за даним договором 22 лютого 2008 року між Банком та ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 були укладені договори поруки №№ HMTWG40000003344, HMTWG40000003344/1 та HMTWG40000003344/2 відповідно.
24 липня 2008 року між Банком та ОСОБА_3 була укладена Додаткова угода до договору про іпотечний кредит № HMTWG40000003344 від 22.02.2008 р., згідно якої вищезазначений договір про іпотечний кредит № HMTWG40000003344 від 22 лютого 2008 року викладено в новій редакції.
Відповідно до п. 8.1 договору банк зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти на строк з 24 липня 2008 р. по 22 лютого 2021 р. включно, у вигляді строкового кредиту в сумі 32198,16 доларів США на споживчі цілі, зі сплатою за користування кредитом відсотків в розмірі 1,17 % на місяць (14,04 % річних) на суму залишку заборгованості за кредитом.
ОСОБА_3, згідно пунктів 3.1-3.3, 4.1-4.6, 8.1 Кредитного договору та Графіку погашення кредиту, який є додатком № 1 до даного договору, зобов'язаний щомісяця в період до 22 числа кожного місяця сплачувати банку кошти в сумі 524,10 доларів США для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту та процентів за користування ним із зазначенням конкретних сум по кожному платежу у кожний місяць строку кредитування.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.
Згідно ст.ст. 1049, 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах договору, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В разі, якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів (частина 2 ст. 1050 ЦК України). Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України дана норма поширюється і на відносини щодо договору кредиту.
Як вбачається з наданого банком розрахунку заборгованості за договором, не спростованого відповідачами, ОСОБА_3 неналежним чином виконує свої договірні зобов'язання по поверненню кредиту та сплати процентів за його користування допускаючи прострочення, про що свідчить наявність показників у графі 4 «Залишок простроченої заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту)», тому прострочена заборгованість по кредиту підлягає стягненню в повному обсязі.
У зв'язку з простроченням повернення чергових частин кредиту, в силу ч. 2 ст. 1050 ЦК України стягненню підлягає і заборгованість по кредиту, строк сплати якої на час розгляду справи не наступив.
Відсотки за користування кредитом в сумі 4133,78 доларів США нараховані відповідно до умов договору, тому заборгованість по даному платежу також підлягає стягненню.
Пунктом 8.1 Кредитного договору в новій редакції передбачено, що позичальник сплачує банку винагороду за резервування ресурсів в розмірі 3 % річних від суми зарезервованих коштів, тому позовна вимога стягнення заборгованості по даному платежу в сумі 700,93 доларів США також підлягає задоволенню.
Судом не вбачається підстав для застосування строку позовної давності, про що було заявлено представником відповідачів, оскільки перебіг даного строку переривався внесенням позичальником коштів на виконання своїх зобов'язань, що вбачається з граф 10 «Сплачено процентів» та 13 «Погашено пені» розрахунку заборгованості, відповідно до яких ОСОБА_3 впродовж 2015 року періодично вносив платежі на погашення заборгованості, які розподілялися у визначеній п. 3.2 кредитного договору черговості.
Судом не вбачається підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості з поручителів, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 553 ЦК України поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Однією з підстав припинення поруки, передбаченої ч. 1 ст. 559 ЦК України, є зміна зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Відповідно до укладеної 24 липня 2008 р. Додаткової угоди до договору про іпотечний кредит, якою первинний договір був викладений в новій редакції, обсяг відповідальності поручителя збільшується, оскільки сторони передбачили сплату винагороди за резервування ресурсів, чого не було у первинній редакції договору. Крім того, в новій редакції договору про іпотечний кредит сторони передбачили повернення кредиту та оплату процентів за його користування у доларах США, внаслідок чого на позичальника та його поручителів також покладаються валютні ризики.
Позивачем не доведено, що при укладенні додаткової угоди була отримана згода поручителів на зміну валюти кредиту та сплати винагороди за резервування, оскільки у договорі поруки чітко визначений обсяг зобов'язань поручителя згідно умов первинного договору.
Таким чином, підстав для стягнення суми боргу з поручителів немає у зв'язку з припиненням поруки через зміну без їх згоди зобов'язання, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності поручителів.
Судовий збір підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3
Керуючись ст.ст. 256, 257, 259, 553, 554, 559, 611, 637, 1046, 1054 ЦК України, ст.ст. 11, 212-215 ЦПК України, суд
Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.
Стягнути ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за Договором про іпотечний кредит від 22 лютого 2008 року № HMTWG40000003344 (в редакції згідно укладеної 24 липня 2008 року Додаткової угоди до договору про іпотечний кредит № HMTWG40000003344 від 22.02.2008 р.) в сумі 27951,84 доларів США (Двадцять сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят один долар США та 84 центи США), яка складається з заборгованості по кредиту в сумі 23117,13 доларів США, заборгованості по відсотках за користування кредитом в сумі 4133,78 доларів США та заборгованості по винагороді за резервування ресурсів в сумі 700,93 долари США.
Відмовити Публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» в задоволенні решти позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 10502,90 грн. (Десять тисяч п'ятсот дві гривні 90 коп.) сплаченого при подачі позову судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Хмельницької області шляхом подання апеляційної скарги через Теофіпольський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя А.П. Самойлович