Бучацький районний суд Тернопільської області
11 м. м. Бучач Бучацький район Тернопільська область Україна 48400
Справа № 605/199/17
Провадження 1-кп/595/84/2017
30.05.2017
Бучацький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бучач матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017210160000053 від 20 квітня 2017 року, по обвинувальному акту щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, який не працює, раніше не судимого,
про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.162 КК України,
Згідно обвинувального акту ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення за таких обставин.
12 березня 2017 року, приблизно о 23 годині 30 хвилин, у ОСОБА_5 , спільно з особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, які перебували на території житлового господарства, що по АДРЕСА_2 , яке передане в користування ОСОБА_6 , виник злочинний умисел на незаконне проникнення до житлового будинку за вищезазначеною адресою, в якому проживають ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на порушення недоторканості житла, 12 березня 2017 року, приблизно о 23 години 30 хвилин, ОСОБА_5 спільно з особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, перебуваючи на території житлового господарства ОСОБА_6 , що знаходиться по АДРЕСА_2 , підійшли до вхідних дверей, які ведуть у коридор житлового будинку. Надалі, ОСОБА_5 спільно з особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, без попередньої домовленості між собою, діючи умисно та цілеспрямовано, всупереч волі власниці та мешканців цього житла, при цьому не маючи права власності на даний будинок і не будучи зареєстрованим у ньому, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, через вхідні двері, що ведуть у коридор вказаного житлового будинку, які на той час були відчинені, всупереч волі мешканців та порушуючи їх конституційне право на недоторканість житла, незаконно, умисно проникли у середину житлового будинку, а саме в коридор, де знаходились ОСОБА_7 та ОСОБА_4 .
Такі умисні дії обвинуваченого ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст.162 КК України, як незаконне проникнення до житла особи.
Крім цього, 12 березня 2017 року, приблизно о 23 годині 30 хвилин, ОСОБА_5 , спільно з особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, незаконно проник у коридор житлового будинку, що по АДРЕСА_2 , для з'ясування відносин останнього із ОСОБА_7 , з яким напередодні, 12 березня 2017 року, приблизно о 22 години 00 хвилин, у нього відбувся словесний конфлікт у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що на АДРЕСА_3 . Перебуваючи у зазначеному приміщенні, ОСОБА_5 став очевидцем конфлікту, що виник між ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, в ході якого останній спричинив тілесні ушкодження своїм опонентам та під час якого ОСОБА_5 вирішив заступитись за останнього. В цей час, у ОСОБА_5 виник злочинний намір, спрямований на спричинення ОСОБА_4 умисного легкого тілесного ушкодження.
Реалізуючи свій злочинний намір, 12 березня 2017 року, приблизно о 23 години 30 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи разом із особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, у приміщенні коридору житлового будинку, що по АДРЕСА_2 , ставши очевидцем конфлікту, що виник між ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, в ході якого останній спричинив тілесні ушкодження своїм опонентам, вирішивши заступитись за останнього, наблизився до ОСОБА_4 та, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, схопив ОСОБА_4 лівою рукою за одяг, після чого умисно наніс останньому чотири удари кулаком правої руки в область голови та шиї з лівого боку, чим спричинив внутрішньо-шкірні крововиливи у лівій виличній ділянці та синець на шиї, що за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень. Після цього, продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_5 прослідував за ОСОБА_4 у приміщення кухні вищезазначеного житлового будинку, де усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно поперемінно наніс декілька ударів кулаками обох рук в область тулуба, чим спричинив синці на грудях справа і внутрішньо-шкірні крововиливи на спині справа, що за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень.
Такі умисні дії обвинуваченого ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
25 квітня 2017 року згідно вимог ст.471 КПК України укладено угоду про примирення між потерпілим ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_5 , згідно якої вони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч.1 ст.125 КК України та покарання за ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень, за ч.1 ст.162 КК України та покарання за ч.1 ст.162 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень. На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, яке повинен понести ОСОБА_5 .
Угодою передбачено наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, встановлені ст.476 цього Кодексу.
Вислухавши учасників кримінального провадження, розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд вважає, що угода підлягає до затвердження з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.162 КК України, які відповідно до вимог ст.12 КК України є кримінальними правопорушеннями невеликої тяжкості.
При цьому судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 розуміє права, визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст.473 цього Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами кримінального провадження є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, про що вони підтвердили під час підготовчого судового засідання.
Також судом встановлено, що за умовами даної угоди міра покарання визначена відповідно до вимог ст.65 КК України, враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який позитивно характеризується по місцю проживання, кримінальне правопорушення вчинив вперше, обставину, яка пом'якшує покарання, щире каяття, обставину, яка обтяжує покарання, вчинення кримінальних правопорушень групою осіб за попередньою змовою.
Згідно п.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Відповідно до вимог ч.3 ст.469 цього Кодексу угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_5 і призначення останньому узгодженої сторонами кримінального провадження міри покарання.
Керуючись ст.ст.314,373,374,468,469,474,475 КПК України, суд
Затвердити угоду про примирення, укладену 25 квітня 2017 року між потерпілим ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.162 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами кримінального провадження покарання:
- за ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень;
- за ч.1 ст.162 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_5 остаточне узгоджене сторонами кримінального провадження покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області через Бучацький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1