Справа № 152/1865/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Войнаровський І.В.
Суддя-доповідач: Боровицький О. А.
24 травня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Матохнюка Д.Б. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Шаргородської міської ради Вінницької області на ухвалу Шаргородського районного суду Вінницької області від 24 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Шаргородської міської ради Вінницької області про зобов'язання вчинити дії,
в грудні 2016 року позивач - ОСОБА_4 звернувся до Шаргородського районного суду Вінницької області з позовом до Шаргородської міської ради Вінницької області про зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 24.03.2017 року провадження в адміністративній справі закрито.
Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині стягнення судових витрат та прийняти в цій частині нове рішення. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами адміністративної справи. Разом з тим, до початку судового розгляду справи, представник позивача надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами адміністративної справи, що позивач - ОСОБА_4 звернувся до Шаргородської міської ради Вінницької області з запитом на інформацію № 9 від 31.10.2016 року, що вбачається із зазначеного запиту (а.с. 8).
Листом Шаргородської міської ради Вінницької області № 02-25/675 від 04.11.2016 року ОСОБА_3 повідомлено про неможливість надання запитуваної інформації в зв'язку з відсутністю відомостей щодо мети збирання персональних даних працівників міської ради та порядку подальшого їх використання (а.с. 9).
28.12.2016 року за вихідним № 02-25/809, Шаргородська міська рада Вінницької області повідомила ОСОБА_3 про необхідність оплати витрат на копіювання або друк запитуваних ним документів, згідно запиту на інформацію (а.с. 42-43).
В подальшому, позивачем подано заяву про відмову від частини позовних вимог і стягнення понесених судових витрат, зазначивши, що 18.01.2017 року позивачем отримано від відповідача інформацію у повному обсязі відповідно до запиту на інформацію № 9 від 31.10.2016 року, а тому підтримуючи заяву просив суд:
- закрити провадження по справі в частині зобов'язання відповідача - Шаргородської міської ради Вінницької області, надати запитувану інформацію у повному об'ємі, відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації", в зв'язку з відмовою від позову через добровільне задоволення його відповідачем після подання позову та призначення справи до розгляду;
- стягнути з бюджету Шаргородської міської ради Вінницької області на користь позивача, понесені ним судові витрати, в тому числі на сплату судового збору в сумі 551,20 грн. та за надання правової допомоги відповідно до документів, що подані до справи в сумі 1500 грн., а всього в сумі 2051,20 грн.
Закриваючи провадження у справі та стягуючи судові витрати, суд першої інстанції виходив з того, що заяву про відмову від позову належить прийняти, провадження у справі закрити, а судові витрати стягнути у зв'язку із задоволенням позову відповідачем після його подання.
Варто зауважити, що в апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції лише в частині стягнення судових витрат, а саме: судового збору у розмірі 551,20 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 1 500 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції переглядає ухвалу Шаргородського районного суду Вінницької області від 24.03.2017 року в частині стягнення з бюджету Шаргородської міської ради Вінницької області судових витрат.
Тому, колегія суддів, зважаючи на вимоги апеляційної скарги, погоджується з рішенням суду першої інстанції стосовно стягнення з відповідача судового збору та витрат на правову допомогу, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.
Згідно зі статтею 95 КАС України якщо позивач відмовився від адміністративного позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання адміністративного позову, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Таким чином, у разі відмови позивача від позову у зв'язку із його задоволенням відповідачем після подання адміністративного позову, позивач має право на звернення до суду із заявою про стягнення усіх понесених ним витрат у справі із відповідача.
Так, з матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що 24.03.2017 року, тобто після подання адміністративного позову та відкриття провадження у справі, позивач звернувся до суду із заявою про закриття провадження у справі в частині зобов'язання відповідача надати запитувану інформацію у зв'язку з відмовою від позову в цій частині через добровільне задоволення його відповідачем після подання адміністративного позову.
Як вбачається з матеріалів справи, листом № 02-25/52 від 18.01.2017 року Шаргородською міською радою Вінницької області надано ОСОБА_3 інформацію (документи) запитувані ним у відповідності до запиту на інформацію № 9 від 31 жовтня 2016 року (а.с. 61, 64).
Відповідно до квитанції Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" від 18.01.2017 року, ОСОБА_3 відшкодовано Шаргородській міській раді Вінницької області витрати на копіювання 34 листів документів (а.с. 60).
Тому, позивач просив стягнути з бюджету Шаргородської міської ради Вінницької області на його користь судові витрати (судовий збір та витрати на правову допомогу).
Отже, враховуючи порядок розподілу судових витрат у разі відмови позивача від позову, встановлений ст. 95 КАС України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно стягнув з відповідача понесені та документально підтверджені позивачем судові витрати.
В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що позов він не визнавав, а інформація позивачу була надана не у зв'язку із поданим позовом чи визнанням цього позову, а у зв'язку із здійсненням позивачем оплати витрат на копіювання та друк документів. При цьому, скасувати рішення суду першої інстанції просить лише в частині стягнення судових витрат.
Оцінюючи вказані апелянтом доводи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що стягнення судових витрат в даному випадку можливе лише у зв'язку з відмовою позивача від адміністративного позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання адміністративного позову.
Враховуючи, що відповідач не оскаржує судове рішення Шаргородського районного суду Вінницької області в частині закриття провадження у справі на підставі відмови позивача від адміністративного позову, а просить лише відмовити у стягненні судових витрат, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскільки стягнення судових витрат за даних обставин справи є похідним від закриття провадження у справі на підставі відмови позивача від адміністративного позову у зв'язку із його добровільним виконанням відповідачем, що ним не оскаржується.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199 , ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення в частині стягнення судових витрат з відповідача відповідно до норм процесуального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Шаргородської міської ради Вінницької області залишити без задоволення, а ухвалу Шаргородського районного суду Вінницької області від 24 березня 2017 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Матохнюк Д.Б. Сапальова Т.В.