Ухвала від 26.05.2017 по справі 522/15648/16-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

26 травня 2017 р.м.ОдесаСправа № 522/15648/16-а

Суддя Одеського апеляційного адміністративного суду Косцова І.П., перевіривши апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Військово-Морських Сил Збройних сил України на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Військово-Морських Сил Збройних сил України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, Військова частина НОМЕР_1 Військово-Морських Сил Збройних сил України подала апеляційну скаргу.

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, суддя-доповідач дійшов висновку, що остання не відповідає вимогам ст. 187 КАС України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване судове рішення отримане апелянтом 4 січня 2017 року, проте апеляційна скарга була подана до суду лише 17 травня 2017 року, тобто з пропуском визначених ч.2 ст.186 КАС України строків.

Одночасно з апеляційною скаргою, апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, в обґрунтування якого зазначено, що первинно подана скарга була повернута йому у зв'язку із несплатою судового збору, враховуючи, що у період з 07.11.2016 року по 08.03.2017 року юрисконсульт апелянта виконував бойове завдання, а з 04.04.2017 року по 20.04.2017 року перебував на стаціонарному лікування, вказаний строк пропущено з поважних причин.

Ознайомившись з апеляційною скаргою, суддя вважає необхідним відмовити у його задоволенні, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 13 КАС України особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

Стаття 185 КАС України надає право сторонам та іншим, зазначеним у ній суб'єктам, оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а також ухвали суду першої інстанції окремо від постанови суду повністю або частково у випадках, встановлених цим Кодексом.

Частина 2 ст. 49 КАС України покладає на осіб, які беруть участь у справі, обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Аналіз наведеного законодавства дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, можуть скористатися правом на апеляційне оскарження рішень суду першої інстанції, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. При цьому усі учасники судового процесу рівні перед законом і судом.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Виконання посадовою особою військової частини бойового завдання та перебування на лікарняному не надає суб'єкту владних повноважень право у будь-який необмежений час після спливу строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Враховуючи наведене, вказані апелянтом обставини не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення.

За правилами ч.4 ст.189 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження судового рішення, суддя вважає необхідним залишити апеляційну скаргу без руху з наданням скаржнику терміну для подання заяви про поновлення цього строку із зазначенням інших підстав для його поновлення.

За правилами абз.2 ч.4 ст.189 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовить у відкритті апеляційного провадження.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 106, 108, 186, 189 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 Військово-Морських Сил Збройних сил України щодо поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2016 року - відмовити.

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Військово-Морських Сил Збройних сил України - залишити без руху.

Надати апелянту строк протягом тридцяти днів з дня отримання відповідної ухвали для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням інших підстав для його поновлення.

Роз'яснити, що у разі не подання заяви, відповідно до ч.4 ст.189 КАС України, буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у відповідності до чинного законодавства.

Суддя: Косцова І.П.

Попередній документ
66790342
Наступний документ
66790344
Інформація про рішення:
№ рішення: 66790343
№ справи: 522/15648/16-а
Дата рішення: 26.05.2017
Дата публікації: 22.09.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звіл