Справа № 755/14968/16-ц
"05" травня 2017 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді САВЛУК Т.В.
за участі секретаря Бурячек О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва заяву ОСОБА_1, заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,
ОСОБА_1, звертаючись до суду, просив визнати виаонавчяий лист від 11 січня 2017 року, виданий на виаоння рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 23 грудня 2016 року по справі №755/14968/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, таким, що не підлягає виконанню в частині сплачених грошових коштів в сумі 27000,00 грн.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не зяивився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність.
Заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засідання не язивися, про час та місце розгляду спарви повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, процесуальним правом подати письмові пояснення (заперечення) не скористався.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.
23 грудня 2016 року Дніпровським районним судом міста Києва постанвлвено рішення про часткове задовлення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
Судом присуджено стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Києва, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання повнолітньої сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, на період навчання в Національній академії внутрішніх справ, починаючи з 06 жовтня 2016 року до 30 червня 2020 року включно. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 551 грн. 20 коп.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 22 березня 2017 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а рішення Дніпрсоького арйлного суду міста Києва від 23 грудня 2016 року залишено без змін.
Відповідно ч.1 та ч.2 ст.369 Цивільного процесуального кодексу України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».
Суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.
Виходячи з положень ч.4 ст.369 Цивільного процесуального кодексу України суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким виконавчим листом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.
Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.
Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
Матеріально правові підстави свідчать про відсутність у боржника матеріально-правового обов'язку повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
Так, помилковою є видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню).
Судова практика допускає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, з підстав його помилкової видачі, якщо вже після видачі виконавчого листа по справі рішення суду було скасоване.
Обгрнутовуючи підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заявник ОСОБА_1 посилається на те, що під час розгляду справи позивачем ОСОБА_2 було визнано той факт, що в серпні 2016 року відповідач передав сину кошти в сумі 10000,00 грн., в рахунок оплати за навчання за перший семестр, в період з вересня по листопад 2016 року відповідач надавав матеріальну допомогу сину в розмірі 500,00 грн. щомісячно шляхом перерахування коштів на банківський рахунок , відкритий на імя позивача, загалом сплачено 3500,00 грн., після ухвалення судом рішення позивач передав позивачу кошти в сумі 10000,00 грн., в рахунок оплати за навчання сина за другий семестр, також передав сину на інші потреби грошові кошти в сумі 3500,00 грн., а всього загалом сплачено 27000,00 грн., однак позивач не повідомила виконавчу службу про часткове виконання боржником рішення суду, у звязку з чим у боржника рахується заборгованість.
Відповідно до положень статі 191 Сімейного кодекс України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня предявлення позову.
Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Статтями 181 - 189 Сімейного кодексу України передбачено порядок стягнення аліментів з батьків, визначення розміру аліментів, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину.
Стаття 194 Сімейного кодексу України передбачає стягнення аліментів за минулий час та заборгованості за аліментами, структурно зазначена норма Сімейного кодексу України належить до глави 15 Сімейного кодексу України «Обов'язок матері, батька утримувати дитину та його виконання».
Відповідно до ч. 1 ст. 195 Сімейного кодексу України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається, виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення.
За змістом поданої до суду заяви убачається, що заявником ОСОБА_1 не надано докази, які мали підтвердити той факт, що ОСОБА_2, як стягувач, предявила виконавчий лист до примусового виконання та відповідним відділом державної виконавчої служби винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, також не долучено довідку виконавчої служби про розмір заборгованості, яка виникла у боржника.
Для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, обставини, з якими пов'язується відсутність обов'язку боржника, виникають вже після винесення судом рішення, тому процедура визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не може стосуватися питання законності вже ухваленого рішення суду, не може замінювати собою апеляційне оскарження рішення суду, тобто факти, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, не можуть оспорюватися при вирішенні питання визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалюючи рішення судом визначено спосіб виконання відповідачем, батьком дитини, обов'язку утримувати дитину шляхом сплати аліментів на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, на період навчання в Національній академії внутрішніх справ, починаючи з 06 жовтня 2016 року до 30 червня 2020 року включно, тобто рішенням суду не визначався грошовий еквівалент суми, яка підлягає стягненню з боржника, ці питання віднесені до компетенції державного виконавця, який вчиняє виконавчі дії щодо примусового виконання рішення суду про стягнення аліментів з дотриманням вимог Закону України «Про виаонвче првоадлження», тому питання правомірності нарахування боржнику боргу за невиконання рішення суду вирішуються учасниками виконавчого провадження, серед іншого, шляхом оскарження дій державного виконавця.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що заява ОСОБА_1, заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки заявником не доведено наявність обставин для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в розмінні положень ст.369 Цивільного процесуального кодексу України.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 209-210, 369 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1, заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання апеляційної скарги через Дніпровський районний суд міста Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.