26 травня 2017 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі: головуючого судді Боймиструка С.В., суддів: Шеремет А.М., Ковальчук Н.М.,
секретар судового засідання Демчук Ю.Ю.,
з участю ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 21 лютого 2017 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Агрофірма «Зоря ім. Плютинського», ОСОБА_3 про стягнення орендної плати, -
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 21 лютого 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «Агрофірма «Зоря ім. Плютинського», ОСОБА_3 про стягнення орендної плати відмовлено.
У поданій на вказане рішення апеляційній скарзі ОСОБА_1 покликався на його незаконність та необґрунтованість через порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що є власником земельної ділянки площею 6,04 гектари, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Малошпаківської сільської ради Рівненського району, яку передала в оренду ПАТ «Агрофірма «Зоря ім. Плютинського», яке згідно досягнутих домовленостей зобов'язувалось вносити орендну плату у натуральній формі у вигляді 1200 кг. зерна пшениці, однак за 2009 рік орендну плату не було внесено.
Зазначає про порушення вимог ст. ст. 21, 22, 24 Закону України "Про внесення змін" до Закону України "Про оренду землі" та ст. ст. 213, 214 ЦПК України.
З цих підстав просила рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 21 лютого 2017 року скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
ОСОБА_1 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити.
Арбітражний керуючий ОСОБА_4 повідомив суд, що Постановою Господарського суду Рівненської області від 24 лютого 2016 року ліквідовано юридичну особу ПРАТ «Агрофірма «Зоря ім. Плютинського» визнана банкрутом та розпочато ліквідаційну процедуру.
25 березня 2017 року до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України внесено запис про припинення ПРАТ «Агрофірма «Зоря ім. Плютинського»
Представник відповідачки ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_2 просив відхилити апеляційну скаргу, а рішення місцевого суду залишити без змін.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову про стягнення орендної плати за безпідставністю, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довела наявність договірних відносин між нею та ПрАТ «Агрофірма «Зоря ім. Плютинського», в результаті яких вона повинна була б отримувати щорічно 1200 кг. зерна, також не довела, що це зерно прийняла на відповідальне зберігання відповідач ОСОБА_3 і та його привласнила тим самим порушивши права позивачки.
Такий висновок місцевого суду відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 6,04 га, яка розташована на території Малошпаківської сільської ради Рівненського району Рівненської області, з цільовим призначенням для ведення особистого сільського господарства. Право власності позивача на вказану земельну ділянку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 11 лютого 2010 року. Земельна ділянка передана у приватну власність на підставі розпорядження голови Рівненської районної державної адміністрації від 15 жовтня 2008 року, за № 824 (а.с.14).
З повідомлення Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області від 24.10.2014р .№01-62/346 вбачається, що за письмової інформації Малошпаківського сільського голови ОСОБА_5 від 20.10.2014р. №306 приватний підприємець ОСОБА_3 повідомила, що пайову частку на ОСОБА_1 за 2009 рік отримав у вересні 2009 року чоловік ОСОБА_6 зерном пшениці та кукурудзи в кількості 1200 кг. (а.с.17).
Згідно з повідомлення Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області від 01.10.2105 року № 01-62/362, вбачається, що з письмової інформації керівника ПрАТ Агрофірма "Зоря ім. Плютинського" ОСОБА_7 від 29 вересня 2015 року №55 дане товариство перебуває в процесі банкрутства (ухвала Рівненського Господарського суду від 26 серпня 2014 року №918/1179/14, згідно з якою порушено справу про банкрутство ПрАТ Агрофірма "Зоря ім. Плютинського"). Керівництво агрофірми не передало бухгалтерської документації арбітражному керуючому, тому підтвердити або спростувати виплату ОСОБА_1 земельних паїв товариство не може.
За повідомленням Рівненського відділення Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області від 18.04.2016р. №3022/201/01-16 за результатами розгляду повідомлення ОСОБА_1, встановлено, що зернові культури, які видавались АФ «Зоря ім. Плютинського» у 2009 році за оренду земельного паю, було отримано чоловіком ОСОБА_6 (а.с.21).
Відповідно до положень ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Так, спірні правовідносини регулюються Законом України «Про оренду землі» в редакції чинній на час укладення договору оренди між сторонами.
Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.
В силу ч.1 ст.210 ЦК України та ч.1 ст.20 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі підлягає державній реєстрації і виходячи зі змісту статей 210, 640 ЦК України та ст.18 Закону України «Про оренду землі» є укладеним з моменту його державної реєстрації.
Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_1 ПрАТ "Агрофірма "Зоря ім. Плютинського" були відносини пов'язані з орендою ПрАТ Агрофірма "Зоря ім. Плютинського" земельної частки (паю), що належить позивачці, що не заперечується та не спростовується відповідачами, однак в матеріалах справи відсутній договір оренди, який має регулювати дані правовідносини та визначати умови і порядок його виконання. Неможливо також встановити чи зареєстрований він у встановленому законом порядку та чи внесені відповідні записи до державного реєстру земель, як це було передбачено вищезазначеними нормами закону.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
З державного акта на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2, виданого ОСОБА_1, слідує, що його видано на підставі розпорядження голови Рівненської районної державної адміністрації від 15 жовтня 2008 року, 11 лютого 2010 року, тобто до моменту виникнення даних правовідносин. Однак, як вбачається із матеріалів справи, представником ПрАТ Агрофірма "Зоря ім. Плютинського" не заперечується факт користування товариством у 2009 році земельною часткою (паєм), що в подальшому було оформлено у власність ОСОБА_1 у 2010 році.
Вбачається, що плату за користування земельною часткою (паєм) було видано відповідачкою ОСОБА_3, яка була уповноважена на зберігання в себе зерна, виданого ПрАТ "Агрофірма "Зоря ім. Плютинського" для проведення розрахунків з пайовиками с. Підгірці та отримано у вересні 2009 року чоловіком позивачки ОСОБА_6 зерном пшениці та кукурудзи в загальній кількості 1200 кг, про що свідчить його письмова заява (а.с.76). З огляду на викладене юридичною особою, яка користувалась земельною часткою (паєм) було в повному обсязі виконано умови діючого між ними договору оренди.
Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази та обставини, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.
За таких обставин рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, судом в повній мірі з'ясовано обставини, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому колегія суддів не знаходить підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, 308, 313-315, 317, 324,325 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 21 лютого 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.
Головуючий: С.В. Боймиструк
Судді: А.М.Шеремет
Н.М. Ковальчук