Ухвала від 16.05.2017 по справі 757/9305/17-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,

суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 16 травня 2017 року апеляційні скарги ОСОБА_5 та адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 лютого 2017 року,

за участі: прокурора власника майна представників ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою суду задоволено клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 та накладено арешт на рухоме і нерухоме майно, а саме:

- VOLKSWAGENPOLO, WVWZZZ9NZ7Y222852;

- BMWMINI, ONE, WMWME31070TL73356;

- TOYOTALAND CRUISER PRADOJTEBL29JX75063221;

- TOYOTALAND CRUISER PRADO, JTEBL29JX75063221;

- BMWX5,WBAFE81037LZ70505;

- MITSUBISHIPAJERO WAGON, JMBLYV98W8J502731;

- PORSHE997 CARRERA S, WP0ZZZ99Z7S773004;

- SUBARUFORESTER, JF1SG93E38G145834;

- TOYOTA LAND CRUISERPRADO, JTMHU09JX85001660;

- HYUNDAITUCSON, KMHJN81BP7U548085;

- VOLKSWAGENTOUAREG, WVGZZZ7LZ7D059950;

- VOLKSWAGENPASSAT, WVWZZZ3CZEP021485;

- HONDACIVIC, SHHFK28058U017739;

- TOYOTACAMRU, JTNBE46K073084643;

- MERSEDES-BENZ 500, WDB4632411X122250;

- AUDIQ7, WAUZZZ4L88D015935;

- TOYOTACAMRU, JTNBF4FK603024076;

- MERCEDES-BENZ ML400,WDC1631281A56969;

- AUDIA6, WAUZZZ4F05N050825;

- TOYOTALEXUS, JT153JSE700080635;

- AUDIQ7, WAUZZZ4L77D056135;

- LEXUSIS 250, JTHBK262505074328;

- VOLKSWAGENTIGUAN, WVGZZZ5NZ8W048360;

- TOYOTAPRADO, JTEBZ29J900132661;

- на багато функціональний комплекс літ. «Е-10», розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 4043, 6 м. кв.; на кв. АДРЕСА_2 ; На все майно ОСОБА_11 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 ; На все майно громадянина ОСОБА_12 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_2 .

Як вбачається з ухвали, слідчий суддя врахувавши постанову від 15 лютого 2017 року про визнання вищевказаних об'єктів нерухомого та рухомого майна речовими доказами та приєднання речових доказів до кримінального провадження, враховуючи обставини вчинення ймовірного злочину, так як вони викладені в клопотанні слідчого, правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 167, 170, 171 КПК України, прийшов до висновку про наявність правових підстав для накладення арешту на майно з яким проведені незаконні реєстраційні дії, з метою збереження речових доказів.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді ОСОБА_5 та адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подали апеляційні скарги в яких просять поновити строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 лютого 2017 року.

ОСОБА_5 в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу в частині накладення арешту на транспортний засіб марки VOLKSWAGEN PASSAT реєстраційний номер НОМЕР_3 (номер шасі/кузова НОМЕР_4 ), який належить їй на праві власності, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволені клопотання слідчого в частині накладення арешту на транспортний засіб марки VOLKSWAGEN PASSAT, зобов'язати слідчого негайно повернути законному власнику - ОСОБА_5 зазначений транспортний засіб, ключі від цього автомобіля та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на ім'я ОСОБА_5

ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати в частині, що стосується арешту автомобіля TOYOTA PRADO, номер шасі (VIN НОМЕР_5

Щодо строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_5 зазначає, що при розгляді слідчим суддею клопотання про арешт майна присутня не була, оскільки до суду не викликалась, про розгляд клопотання не знала, а про наявність оскаржуваної ухвали дізналась 18 березня 2017 року. Вважає, що передбачений статтею 395 КПК України строк на апеляційне оскарження нею не пропущений, а у разі якщо суд дійде висновку про пропущення строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_5 просить викладені у скарзі обставини врахувати, як поважні причини для його поновлення.

ОСОБА_6 вказує на те, що вказану ухвалу було постановлено без виклику і участі підозрюваного, іншого власника майна, і про арешт автомобіля дізнався лише після вилучення транспортного засобу, тому вважає що строк апеляційного оскарження було пропущено з поважної причини.

ОСОБА_5 стверджує, що ухвала слідчого судді постановлена з порушенням вимог кримінального процесуального закону. Посилається на те, що слідчим суддею не було враховано, що законом прямо заборонено накладення арешту на майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Також автор апеляційної скарги вважає необґрунтованими посилання слідчого судді на те, що слідчий суддя прийшов до висновку про наявність правових підстав для накладення арешту на автомобіль, враховуючи обставини вчинення ймовірного злочину. Посилається на те, що не встановлено яке відношення до вчиненого кримінального правопорушення маєтранспортний засіб марки VOLKSWAGEN PASSAT.

Вказує, що слідчим суддею при розгляді клопотання слідчого про арешт майна не дотримано вимог ч. 1 ст. 173 КПК України. Оскаржувана ухвала не відповідає за своїм змістом вимогам ст. 173 та 372 КПК України.

В доповненнях до апеляційної скарги зазначається, що ОСОБА_5 не є підозрюваною у вчинення кримінального правопорушення та ніякого відношення до даного кримінального провадження не має, а відповідно накладення арешту на автомобіль ОСОБА_5 сторона захисту вважає необґрунтованим та незаконним.

ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 в своїй апеляційній скарзі вказує, що автомобіль TOYOTA PRADO, номер шасі (YIN code) НОМЕР_6 не відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України. Не зрозуміло, яким чином орган досудового розслідування за допомогою арешту цього майна може отримати інформацію про обставини вчинення кримінального правопорушення.

Адвокат вважає, що накладення арешту з метою збереження речових доказів є протиправним.

Посилається у своїй апеляційній скарзі і на те, що не була досліджена можливість використання автомобіля TOYOTA PRADO, номер шасі (VIN code) НОМЕР_6 у якості доказу у кримінальному провадженні, не була досліджена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Як стверджує адвокат, також при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя не врахував наслідки арешту майна для третьої особи - власника автомобіля. Більш того, не встановлено кому належав автомобіль на дату постановлення ухвали.

Оскільки дана ухвала оскаржена тільки ОСОБА_5 та адвокатом ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах їх апеляційних скарг, а щодо інших осіб, на майно яких накладено арешт вказаною ухвалою слідчого судді, то в цій частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на майно інших осіб колегією суддів не вирішується.

Заслухавши доповідь судді, думку власника та представників власників майна, які підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити в повному обсязі, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг та просив залишити без змін ухвалу слідчого судді, перевіривши та обговоривши доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно з частиною 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу від 16 лютого 2017 року було постановлено без виклику осіб, які її оскаржують, а пронаявність цієї ухвали останні дізналися після вилучення їх автомобілів і це не спростовується матеріалами провадження, токолегія суддів вважає, що в такому випадку строк на апеляційне оскарження не пропущений.

Як вбачається з матеріалів провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 22 червня 2015 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12015100010006084, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 361, ч. 2 ст. 361 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невідомі особи, направили на поштові скриньки приватних нотаріусів електронні листи нібито від Міністерства юстиції України. У даних листах містились електронні файли до яких було приховано прикріплене шкідливе програмне забезпечення. При відкритті вказаних електронних листів на комп'ютери приватних нотаріусів, приховано, без їх відома, встановлено шкідливе програмне забезпечення, основними функціями якого є віддалене управління комп'ютером, викрадення даних облікових записів користувачів, передача файлів на сервер в мережі інтернет, а також програмне забезпечення, яке має функцію реєстрації натискань клавіш на клавіатурі (кейлоггер). З використанням встановленого програмного забезпечення для віддаленого доступу, було викрадено файли сертифікатів ключів доступу до Державних реєстрів та паролі доступу приватних нотаріусів.

В подальшому отримавши замовлення від третіх осіб, за грошову винагороду, невстановлені особи незаконно знімають арешти, іпотеки та обтяження з об'єктів рухомого та нерухомого майна, від імені приватних нотаріусів.

Так 08 лютого 2017 року невстановлені особи від імені приватного нотаріуса Чортківського нотаріального округу Тернопільської області ОСОБА_13 , були внесені зміни до державного реєстру обтяжень рухомого майна та державного реєстру нерухомого майна, а саме незаконно знято обтяження та арешти на майно, в тому числі і автомобіль TOYOTA PRADO, номер шасі (YIN code) НОМЕР_6 .

В період з 17 грудня 2016року по 18 січня 2017 року невстановленими особами від імені приватного нотаріусу Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_14 , незаконно внесено зміни до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, зокрема і щодо автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT (номер шасі/кузова НОМЕР_4 )

15 лютого 2017 року винесено постанову про визнання нерухомого та рухомого майна речовими доказами та приєднання речових доказів до кримінального провадження в тому числі і на згадані вище автомобілі.

16 лютого 2017 року слідчий слідчої групи Головного слідчого управління НП України ОСОБА_10 , за погодженням процесуального керівника - прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, зокрема і на автомобілі: VOLKSWAGENPASSAT, WVWZZZ3CZEP021485; TOYOTA PRADO, JTEBZ29J900132661;

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 лютого 2017 року вищевказане клопотання органу досудового розслідування задоволено.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, і збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону, всупереч доводам апеляційних скарг, дотримався.

Задовольняючи клопотання слідчого внесене в межах кримінального провадження № 12015100010006084, про накладення арешту, зокрема, на транспортні засоби марки VOLKSWAGEN PASSAT реєстраційний номер НОМЕР_3 (номер шасі/кузова НОМЕР_4 ), який належить на праві власності ОСОБА_5 , та TOYOTAPRADO, номер шасі (VIN code) НОМЕР_6 , що належить ОСОБА_7 , слідчий суддя, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, про наявність правових підстав для накладення арешту на майно з яким проведені незаконні реєстраційні дії, з метою збереження речових доказів.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на зазначене у клопотанні майно, з метою збереження речових доказів, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. При цьому колегія суддів враховує те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування решту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Твердження ОСОБА_5 з приводу того, що слідчим суддею не було враховано пряму заборону законом накладення арешту на майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, то вини є безпідставними, оскільки постановою слідчого від 15 лютого 2017 року вищезазначене майно визнано речовим доказом та приєднано до кримінального провадження.

Доводи апеляційних скарг про те, що слідчий суддя не має повноважень накладати арешт на майно осіб які не є підозрюваною особою, - не спростовують висновків слідчого судді, зокрема тому, що арешт майна з підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає обов'язкового оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вищевказане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційних скарг стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Інші доводи, на які посилаються апелянти, також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки вони спростовуються матеріалами судового провадження.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, зі змісту апеляційних скарг колегією суддів не виявлено.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційні скарги навіть з урахуванням усіх викладених в них доводів, задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 лютого 2017 року, в частині задоволення клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 та накладення арешту на автомобілі VOLKSWAGEN PASSAT, WVWZZZ3CZEP021485та TOYOTAPRADO, JTEBZ29J НОМЕР_7 , залишити без змін, а апеляційні скарги ОСОБА_5 та адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/796/1832/2017 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_15 Доповідач: ОСОБА_1

Попередній документ
66771772
Наступний документ
66771774
Інформація про рішення:
№ рішення: 66771773
№ справи: 757/9305/17-к
Дата рішення: 16.05.2017
Дата публікації: 07.03.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Апеляційний суд міста Києва
Категорія справи:
Розклад засідань:
29.01.2020 09:00 Печерський районний суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
БАТРИН О В
суддя-доповідач:
БАТРИН О В
заявник:
Надюк Володимир Михайлович