24.05.2017 Справа № 904/3191/17
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпро
до Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, м. Дніпро
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комунальний заклад "Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 1" , м. Дніпро
про визнання права на продовження (пролонгацію) договору оренди № 272-ДКП/13 та внесення змін до нього
Суддя Воронько В.Д.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 29.06.1996;
від відповідача: заступник начальника юридичного відділу Шай А.С., довіреність № 10/3-9 від 30.01.2017;
від третьої особи: представник не з'явився.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради (далі - відповідач), у якій заявив вимоги про:
визнання за ним першочергового права на продовження (пролонгацію) договору № 272-ДКП/13 від 08.08.2013 з додатковими угодами до нього від 07.07.2014 та 25.06.2015 про оренду комунального нерухомого майна - нежитлового приміщення загальною площею 18,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2, укладеного між Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1;
внесення змін до п.10.1 договору № 272-ДКП/13 оренди комунального нерухомого майна - нежитлового приміщення загальною площею 18,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2, укладеного 08 серпня 2013 року між Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, а саме, що цей договір діє з 08 серпня 2013 року до 08 серпня 2018 року.
Ухвалою від 24.03.2017 суд залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комунальний заклад "Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 1" , м. Дніпро.
Позивач у судове засідання не з'явився, але 13.04.2017 подав до суду заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату через зайнятість його адвоката в іншому судовому засіданні. Крім того, уточнив позовні вимоги, виклавши прохальну частину позову у наступній редакції:
визнати договір № 272-ДКП/13 від 08.08.2013 з додатковими угодами до нього від 07.07.2014 року та 25.06.2015 про оренду комунального нерухомого майна - нежитлового приміщення загальною площею 18,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2, укладеного між Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради і Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 пролонгованим на новий термін на тих же умовах та першочергове право позивача на продовження (пролонгацію) цього договору;
внести зміни до п.10.1 договору № 272-ДКП/13 оренди комунального нерухомого майна - нежитлового приміщення загальною площею 18,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2, укладеного 08 серпня 2013 року між Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради і Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, а саме, що цей договір діє з 08 серпня 2013 року до 08 серпня 2018 року, - які прийняті судом до розгляду та будуть враховані при вирішенні спору по суті.
Відповідач надав відзив, у якому проти позову заперечив, посилаючись на недоведеність позивачем своїх вимог.
Третя особа 13.04.2017 надала письмові пояснення по суті позовних вимог, у яких повідомила, що позивач своєчасно та в повному обсязі сплачує орендну плату та комунальні послуги за спірним договором з моменту його дії та до теперішнього часу.
На підставі ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 27.04.2017 було оголошено перерву до 10.05.2017.
10.05.2017 відповідач надав доповнення до відзиву на позов, у яких навів додаткові заперечення на заявлені позовні вимоги.
Ухвалою від 22.05.2017 за клопотанням позивача судом продовжено строк розгляду справи на 15 днів.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
Рішенням Дніпропетровської міської ради № 41/11 від 21.03.2007 із змінами та доповненнями, внесеними рішеннями міської ради від 25.07.2007 №12/17, від 28.12.2007 №28/26, від 26.03.2008 №43/30, від 06.04.2011 № 19/10 затверджено Порядок передачі в оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальних громад міста (далі - Порядок).
08 серпня 2013 року між Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, правонаступником якого є Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради (далі - орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - орендар), було укладено Договір №272-ДКП/13 про оренду комунального нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого з метою ефективного використання комунального майна орендодавець на підставі рішення міської ради від 21.03.2007 № 41/11 із змінами та доповненнями передає, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно нежитлового приміщення (далі - об'єкт оренди) загальною площею 18,0 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2, на першому поверсі 3 - поверхової будівлі, вартість якого, з незалежною оцінкою становить 115898,0 грн, без ПДВ, що перебуває на балансі Комунального закладу "Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги №1", для використання під розміщення аптеки, що реалізує готові ліки.
Передача об'єкта оренди в оренду здійснюється за вартістю згідно з незалежною оцінкою, проведеною станом на 22.07.2013 на підставі акту приймання-передачі об'єкта оренди, підписаного балансоутримувачем, орендодавцем та орендарем (п.2.3 договору).
Пунктом 10.1 договору визначено строк його дії терміном на один рік з 08.08.2013 до 08.08.2014.
Відповідно до п.3.2.1. Порядку орендодавець за 2 місяці до закінчення терміну дії договору оренди нерухомого майна, за умови виконання орендарем належним чином своїх обов'язків, листом повідомляє орендаря про дату закінчення договору оренди і про порядок укладання договору оренди на новий термін.
Додатковими угодами до договору від 07.07.2014 та від 25.06.2015 строк дії договору було пролонговано до 25.07.2016.
На виконання умов договору, відповідно до акту приймання-передачі об'єкту майна в оренду від 08.08.2013 позивач прийняв в строкове платне користування зазначене нежитлове приміщення, площею 18,0 кв.м., що знаходиться на балансі Комунального закладу "Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги №1", за адресою: АДРЕСА_2.
Листом від 24.05.2016 позивач звернувся до балансоутримувача з проханням продовжити термін дії договору оренди нежитлового приміщення (аптечного пункту). Вже 07.07.2016 позивач звернувся до орендодавця та Управління охорони здоров'я з метою переукладення договору оренди нерухомого майна від 08.08.2013 на новий термін.
У відповідь на отриманий лист позивача 17.08.2016 орендодавець повідомив, посилаючись на п. 3.1.4 Порядку, що інформація про об'єкт оренди готується балансоутримувачем та надається до Департаменту по роботі з активами Дніпропетровської міської ради і вже після отримання такої інформації останній зможе провести відповідну роботу щодо передачі майна в оренду згідно з вимогами чинного законодавства України та рішенням Дніпропетровської міської ради. В свою чергу 22.12.2016 балансоутримувач надав згоду на переукладення договору на 6 місяців, зазначивши, що до 27.07.2017 договір є діючим та станом на 22.12.2016 заборгованість з орендної плати відсутня.
03.02.2017 відповідач надіслав позивачу лист про відмову у переукладанні договору на новий строк, обгрунтовуючи його тим, що орендар пропустив встановлений п. 3.2.2 Порядку строк на звернення до орендодавця про намір переукласти договір, що і стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Факт передачі майна в оренду позивачу та використання його останнім за призначенням без порушення умов договору підтверджений матеріалами справи.
Посилання відповідача на порушення саме позивачем умов договору та чинного законодавства України стосовно не повернення орендованого майна за актом приймання-передачі у зв'язку з закінченням строку дії договору не містить під собою правового підгрунтя, оскільки в розумінні ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Частиною 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" також визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Зазначені норми прямо вказують на порядок продовження дії договору і не відсилають до можливих домовленостей між сторонами з цього питання.
В матеріалах справи відсутній доказ того, що орендодавець сповістив орендаря про припинення договору протягом одного місяця після закінчення строку його дії чи заперечив щодо подальшого використання останнім нежитлового приміщення. До того ж, позивачем доведено той факт, що він належно виконував умови договору оренди та після закінчення строку його дії, за відсутності заперечень орендодавця, він продовжив користуватися орендованим приміщенням та добросовісно сплачував щомісячну орендну плату, згідно рахунків, виставлених балансоутримувачем, а також провів страхування орендованого майна на новий термін. А відтак, враховуючи вищецитовані норми чинного законодавства України, договір був пролонгований на той самий строк і на тих самих умовах.
З огляду на викладене, вимога позивача щодо визнання договору № 272-ДКП/13 від 08.08.2013 з додатковими угодами до нього від 07.07.2014 та 25.06.2015 про оренду комунального нерухомого майна - нежитлового приміщення загальною площею 18,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2, укладеного між сторонами пролонгованим на новий термін на тих же умовах та першочергове право позивача на продовження (пролонгацію) цього договору є безпідставною, оскільки судом встановлено, що цей договір є діючий на цей час та пролонгований відповідно до норм чинного законодавства України.
Однак, слід зазначити, що відповідач, надаючи згоду на укладення цього договору оренди порушив Закон України "Про оренду державного та комунального майна", ч.1 ст. 17 якого встановлено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.
Заяви на зменшення строку оренди позивачем не надано, а отже відповідно до вказаного Закону договір мав бути укладений не менше ніж на п'ять років.
Крім того, матеріали справи містять лист Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради від 06.05.2011 за № 8/4-252, з якого слідує, що між цими ж сторонами у 2008 році був укладений аналогічний договір оренди № 318-УКВ/08 цього ж нежитлового приміщення, строк дії якого становив з 01.08.2008 по 17.07.2011. Але у зв'язку з внесенням змін до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", строк дії вказаного договору оренди продовжено до 16.07.2013, тобто загальний термін дії договору склав п'ять років.
До того ж, слід зазначити, що позивач намагався здійснити заходи щодо приведення спірного договору оренди № 272-ДКП/13 від 08.08.2013 у відповідність до вимог чинного законодавства України, надіславши листа від 01.04.2014 за № 16 орендодавцю з проханням продовжити строк дії договору до п'яти років з дня укладення договору, але в порушення вимог чинного законодавства України договір був пролонгований на один рік, що підтверджують матеріали справи.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає обгрунтованими вимоги позивача щодо внесення змін до п.10.1 договору № 272-ДКП/13 оренди комунального нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, укладеного між сторонами 08.08.2013, а саме, що цей договір діє з 08 серпня 2013 року до 08 серпня 2018 року, задоволення яких приведе до відповідності договору вимогам чинного законодавства. договір щодо строку його дії
Таким чином, з огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині внесення змін у п.10.1 договору щодо строку дії договору; в задоволенні вимоги щодо визнання договору № 272-ДКП/13 оренди комунального нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, укладеного між сторонами 08.08.2013 з додатковими угодами до нього від 07.07.2014 та 25.06.2015 пролонгованим на новий термін на тих же умовах та першочергове право позивача на продовження (пролонгацію) цього договору слід відмовити.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін порівну по 1600,00 грн на кожного.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. В задоволенні вимоги щодо визнання договору № 272-ДКП/13 оренди комунального нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, укладеного між сторонами 08.08.2013 з додатковими угодами до нього від 07.07.2014 та 25.06.2015 пролонгованим на новий термін на тих же умовах та першочергове право позивача на продовження (пролонгацію) цього договору відмовити.
3. Внести зміни до п. 10.1 договору № 272-ДКП/13 оренди комунального нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, укладеного між Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, правонаступником якого є Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 08.08.2013 та викласти його в наступній редакції: "10.1. Цей договір діє з 08 серпня 2013 року до 08 серпня 2018 року.".
4. Стягнути з Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради (м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75-а; 37454258) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору у сумі 1600,00 грн, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано - 29.05.2017.
Суддя В.Д. Воронько