25.05.2017 Справа № 904/5185/17
За позовом Публічного акціонерного товариства "Науково-дослідне виробниче підприємство "КРИВОРІЖСТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Приватного акціонерного товариства "КРИВОРІЖАГЛОБУД", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення основного боргу, пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат (договір №3/03-16 від 09.03.2016 про надання послуг баштовим краном БК-1000 (зав. №689)
Суддя Петренко І.В.
Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.
Представники:
від позивача: представник ОСОБА_1 - довіреність № 50 від 20.05.17р.;
від відповідача: не з'явився
Публічне акціонерне товариство "Науково-дослідне виробниче підприємство Криворіжстальконструкція", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до приватного акціонерного товариства "Криворіжаглобуд", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область (далі по тексту - відповідач) про стягнення 714565,96грн. основної заборгованості; 59405,02грн. пені; 5741,09грн. трьох відсотків річних; 27180,31грн. інфляційних втрат.
Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
09.03.2016 між сторонами укладено договір №3/03-16 про надання послуг баштовим краном БК-1000 (зав.№689).
Позивач надав послуги краном з часу укладення договору по лютий 2017 року включно, що підтверджується актами здачі-приймання робіт за листопад, грудень 2016 року та січень, лютий 2017 року. З лютого 2017 року роботи на об'єкті не ведуться.
З листопада 2016 року оплати за надані послуги краном припинилися. 13.01.2017 відповідач за листопад 2016 року перерахував 200000,00грн.
Отже, заборгованість за надані послуги становить 714565,96грн., з яких:
- 235771,36грн. за надані послуги краном згідно пункту 2.4 договору (акт №1/11-16 за листопад 2016 року 438493,68грн. - 200000,00грн. - 2722,32грн. (залік зустрічних вимог по компенсації вартості перевезення робітників);
- 353197,56грн. за надані послуги краном згідно пункту 2.4 договору (акт №1/12-16 за грудень 2016 року 355418,40грн. - 2220,84грн. (залік зустрічних вимог по компенсації вартості перевезення робітників);
- 115997,04грн. за надані послуги краном згідно пункту 2.4 договору (акт №1/01-17 за січень 2017 року 117000,00грн. - 1002,96грн. (залік зустрічних вимог по компенсації вартості перевезення робітників);
- 9600,00грн. за надані послуги краном згідно пункту 2.4 договору (акт №1/02-17 за лютий 2017 року.
З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензію №26 від 27.02.2017 з вимогою погасити заборгованість до 01.03.2017. Претензія позивача відповідачем залишилася без відповіді та задоволення.
Враховуючи, неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань позивач нарахував для стягнення з відповідача пеню, три відсотки річних та інфляційні втрати.
За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2017 справу №904/5185/17 передано судді Петренку Ігорю Васильовичу.
За результатами розгляду позовної заяви від 20.04.2017 за вих.№41 ухвалою суду від 03.05.2017 порушено провадження по справі та призначено слухання на 25.05.2017.
Щодо повідомлення сторін про час та місце судового засідання.
Господарським судом враховано положення пункту 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
Позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 16.05.2017 з відміткою представника позивача про отримання ухвали суду 10.05.2017 та явкою представника в судове засідання.
Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 17.05.2017 з відміткою представника відповідача про отримання ухвали суду 10.05.2017.
Враховуючи викладене господарський суд констатує, що сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду заяви судом.
В судовому засіданні, яке відбулося 25.05.2017, враховуючи, що сторони належним чином повідомлення про час та місце його проведення, розпочато розгляд справи по суті. Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити. Відповідач не забезпечив явку свого представника, вимоги суду не виконав; звернувся до суду з клопотанням про перенесення розгляду справи, так як Інгулецьким районним судом м.Кривого Рогу 14.04.2017 призначено продовження розгляду справи про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника внаслідок виробничої травми на 25.05.2017 о 12год 15хв.
В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.
Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності представника відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи він повідомлений належним чином, а на думку суду, неявка його у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки у справі достатньо матеріалів для розгляду справи по суті.
Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції .
Враховуючи вимоги статті 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків розгляду справи у судовому засіданні, яке відбулося 25.05.2017 в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, -
09.03.2016 між публічним акціонерним товариством "Науково-дослідне виробниче підприємство Криворіжстальконструкція" (далі по тексту - позивач, виконавець) та приватним акціонерним товариством "Криворіжаглобуд" (далі по тексту - відповідач) укладено договір №3/03-16 на надання послуг баштовим краном БК-1000 (зав.№689) (далі по тексту - договір), відповідно до пункту 1.1 умов якого в порядку та на умовах, передбачених даним договором, для здійснення будівельно-монтажних робіт на об'єкті замовника: публічне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", ЦПО-2, Заміна газоочисток випалювальної машини ЛУРГІ 552-В виконавець зобов'язується надати послуги замовнику баштовим краном БК-1000 (зав.№689), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи (надані послуги).
Надання послуг підтверджується підписаними з обох сторін актами приймання виконаних робіт (наданих послуг), далі Акт. (пункт 1.2 договору).
Згідно з пунктом 2.1 договору загальна вартість експлуатації 1маш/год баштового крану БК-1000 (зав.№689) оплачується із розрахунку 1000,00грн. без НДС 20%. НДС 20% складає 200,00грн. Загальна вартість з урахуванням НДС складає 1200,00грн.
Цей договір укладено та вступає в дію з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2016 або до його припинення у випадку розірвання за угодою сторін (пункт 6.1 договору).
Між сторонами укладено додаткову угоду №1 від 09.09.2016 та додаткову угоду №2 від 26.12.2016. Зокрема в додатковій угоді №2 від 26.12.2016 в пункті 1 визначено, що у зв'язку з закінченням 31.12.2016 строку дії договору його сторони прийняли проміжний строк дії 28.02.2017.
На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач надав послуги краном, що підтверджується актами здачі-приймання робіт, а саме:
- акт №1/11-16 надання послуг механізмами за листопад 2016 року на суму 438493,68грн. Заборгованість за вказаним актом становить 235771,36грн., з урахуванням оплати у розмірі 200000,00грн. та заліку зустрічних вимог по компенсації вартості перевезення робітників у розмірі 2722,32грн.;
- акт №1/12-16 надання послуг механізмами за грудень 2016 року на суму 355418,40грн. Заборгованість за вказаним актом становить 353197,56грн., з урахуванням заліку зустрічних вимог по компенсації вартості перевезення робітників у розмірі 2220,84грн.;
- акт №1/01-17 надання послуг механізмами за січень 2017 року на суму 117000,00грн. Заборгованість за вказаним актом становить 115997,04грн., з урахуванням заліку зустрічних вимог по компенсації вартості перевезення робітників у розмірі 1002,96грн.;
- акт №1/02-17 надання послуг механізмами за лютий 2017 року на суму 9600,00грн. Заборгованість за вказаним актом становить 9600,00грн.
Отже, загальна заборгованість відповідача перед позивачем за послуги баштовим краном становить 714565,96грн.
За порушення строків сплати послуг позивач нарахував відповідачу до сплати:
- пеню за загальний період прострочення з 14.12.2016 по 20.04.2017 на загальну суму 59405,02грн. (розрахунок здійснювався за кожним актом окремо);
- три відсотки річних за загальний період прострочення з 14.12.2016 по 20.04.2017 на загальну суму 5741,09грн. (розрахунок здійснювався за кожним актом окремо);
- інфляційні втрати за загальний період прострочення з грудня 2016 року по квітень 2017 року на загальну суму 27180,31грн. (розрахунок здійснювався за кожним актом окремо).
Дослідивши оригінали наданих позивачем до господарського суду документів у розумінні статті 36 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв їх як належні докази, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, та підтверджують неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за вищезазначеним договором.
Належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували належне виконання відповідачем умов договору, відповідачем господарському суду надано не було.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов наступних висновків.
Щодо основної заборгованості.
Пунктом 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України визначено один із загальних засад цивільного законодавства, а саме свобода договору.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Між сторонами укладено договір №3/03-16 від 09.03.2016 на надання послуг баштовим краном БК-1000 (зав.№689) зі строком дії до 28.02.2017 (зміни внесено додатковою угодою №2 від 26.12.2016).
Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Надання послуг підтверджується актами здачі-приймання робіт, а саме акт №1/11-16 надання послуг механізмами за листопад 2016 року на суму 438493,68грн. Заборгованість за вказаним актом становить 235771,36грн., з урахуванням оплати у розмірі 200000,00грн. та заліку зустрічних вимог по компенсації вартості перевезення робітників у розмірі 2722,32грн.; акт №1/12-16 надання послуг механізмами за грудень 2016 року на суму 355418,40грн. Заборгованість за вказаним актом становить 353197,56грн., з урахуванням заліку зустрічних вимог по компенсації вартості перевезення робітників у розмірі 2220,84грн.; акт №1/01-17 надання послуг механізмами за січень 2017 року на суму 117000,00грн. Заборгованість за вказаним актом становить 115997,04грн., з урахуванням заліку зустрічних вимог по компенсації вартості перевезення робітників у розмірі 1002,96грн.; акт №1/02-17 надання послуг механізмами за лютий 2017 року на суму 9600,00грн. Заборгованість за вказаним актом становить 9600,00грн.
Акт надання послуг є первинним документом бухгалтерської звітності, що фіксує господарську операцію, яка відбулась між сторонами, а тому може підтверджувати факт надання позивачем та отримання відповідачем обумовлених договором послуг на платній основі.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).
Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов'язку виконавця за договором поставити послуги баштовим краном відповідає обов'язок замовника оплатити вартість отриманих послуг.
Зобов'язання відповідача, щодо оплати отриманих послуг передбачено умовами договору та нормами законодавства.
Пунктом 2.4 договору визначено, що оплата за надані послуги (виконані роботи) краном здійснюються щомісячно на підставі Актов приймання виконаних робіт (наданих послуг), змінних рапортів та рахунку, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом та не пізніше 10 (десяти) календарних днів після підписання сторонами Актів приймання виконаних робіт (наданих послуг).
Пунктом 2.5 договору визначено, що по закінченню робіт (наданих послуг) у звітному періоді виконавець, не пізніше останнього дня поточного місяця, надає замовнику два екземпляра Акта, який останній зобов'язаний на протязі 3 (трьох) календарних днів, після його отримання, підписати та один екземпляр Акта повернути виконавцю.
З огляду на положення пунктів 2.4, 2.5 договору, строк оплати отриманих від позивача послуг є таким, що настав.
Господарський суд вважає, що відповідач визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до позивача, оскільки до дій які свідчать про визнання боргу можуть відноситися часткове погашення самим боржником основного боргу.
Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами не спростував.
Доказів оплати послуг в сумі 714565,96грн. відповідач не надав.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 714565,96грн. основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо пені.
Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 Цивільного кодексу України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Відповідно до ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.
Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 5.2 договору визначено, що за порушення строку оплати вказаного у пункті 2.4 договору замовник виплачує виконавцю неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка встановлена Національним банком України на дату нарахування санкцій, від суми прострочки платежу за кожен день невиконання зобов'язання.
Господарський суд перевірив розрахунок пені здійснений позивачем та визнав його вірним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.
Щодо трьох відсотків річних та інфляційних втрат.
Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду України від 06.06.2012р. у справі N6-49цс12, від 24.10.2011 у справі N6-38цс11).
Господарський суд перевірив розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних втрат та визнав їх вірними, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат.
З урахуванням положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 12103,39грн.
Щодо клопотання про перенесення розгляду справи.
Позовну заяву з доданими до неї документами на адресу відповідача направлено 20.04.2017, що підтверджується фіскальним чеком від 20.04.2017 та листом з описом вкладень.
Копію позовної заяви та додані до неї документи відповідач отримав 26.04.2017, що підтверджується витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень.
Ухвалу про порушення провадження у справі відповідач отримав 10.05.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Справу призначено до розгляду на 25.05.2017.
Господарський суд констатує, що відповідач завчасно, а сама за 15 (п'ятнадцять) календарних днів повідомлений, як про суть позовної заяви, вимоги суду і про дату судового засідання.
Отже, відповідач мав реальну можливість ознайомитися з матеріалами справи.
Ухвалою від 03.05.2017 явка в судове засідання визнана обов'язковою.
Абзацом 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. за №18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представника сторони - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без його участі, якщо нез'явлення цього представника не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.
Також ухвалою від 03.05.2017 вимоги суду визнано обов'язковими, однак відповідач не виконав вимоги суду і причини їх невиконання суду не повідомив.
Враховуючи, що спір може бути вирішено в даному судовому засіданні і за відсутності представника відповідача, беручи до уваги, що відповідач мав достатньо часу для виконання вимог суду господарський суд відмовляє в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Керуючись ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст.ст. 11, 202, 252, 253, 254, 525, 526, 509, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 837, 843, 846, 853, 854 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 199, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 36, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з приватного акціонерного товариства "Криворіжаглобуд" (50026, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, просп.Південний, 1А; ідентифікаційний код 01238979) на користь публічного акціонерного товариства "Науково-дослідне виробниче підприємство Криворіжстальконструкція" (50012, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Дишинського, 12; ідентифікаційний код 01413554) 714565,96грн. (сімсот чотирнадцять тисяч п'ятсот шістдесят п'ять грн. 96 коп.) основної заборгованості; 59405,02грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста п'ять грн. 02 коп.) пені; 5741,09грн. (п'ять тисяч сімсот сорок одна грн. 09 коп.) трьох відсотків річних; 27180,31грн. (двадцять сім тисяч сто вісімдесят грн. 31 коп.) інфляційних втрат; 12103,39грн. (дванадцять тисяч сто три грн. 39 коп.) судового збору.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено
26.05.2017
Суддя ОСОБА_2