Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
Від "22" травня 2017 р. Справа № 906/172/17
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Сікорської Н.А.
за участю представника позивача: ОСОБА_1, довіреність від 22.02.2017.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом ПАТ "Банк "Софійський" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк "Софіївський" Куліша В.М.
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітал-Інтер"
за участю у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3
про звернення стягнення на предмет застави
Позивачем подано позов про звернення стягнення на предмет застави шляхом реалізації предмета застави на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої ЗУ "Про виконавче провадження" за початковою ціною реалізації предмета застави встановленої на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, майна під час проведення виконавчих дій.
Ухвалою господарського суду від 21.03.2017 р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на на 04.04.2017 р.
Ухвалою господарського суду від 04.04.2017 відкладено розгляд справи на 04.05.2017.
Ухвалою господарського суду від 04.05.2017 відкладено розгляд справи на 22.05.2017.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання повноважного представника не направив.
18.05.2017 на адресу господарського суду повернулась копія ухвали господарського суду Житомирської області від 04.05.2017, яка направлялась на адресу відповідача, з відміткою поштового відділення зв'язку "за закінченням терміну зберігання". ( а.с. 83-86).
Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
Як вбачається з матеріалів справи ухвала про порушення провадження у справі від 21.03.2017, ухвали про відкладення розгляду справи від 04.03.2017 та від 04.05.2017 направлялась відповідачу на адресу АДРЕСА_3, тобто на адресу зазначену у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Отже, судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Третя особа в судове засіданні не з'явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 78).
З огляду на викладене, вирішення спору здійснюється за наявними в справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-
23.12.2015 року згідно постанови Правління Національного банку України від 22.12.2015 № 916 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Софіївський» до категорії неплатоспроможних» та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.12.2015 року № 235 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК «СОФІЙСЬКИЙ» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» було запроваджено тимчасову адміністрацію в позивача.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 22 квітня 2016 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «БАНК «СОФІЙСЬКИЙ», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 25.04.2016 р. «Про початок процедури ліквідації ПАТ «БАНК «СОФІЙСЬКИЙ» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «БАНК «СОФІЙСЬКИЙ» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «БАНК «СОФІЙСЬКИЙ» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Куліша Віктора Миколайовича строком на два роки, а саме з 25 квітня 2016 року по 24 квітня 2018 року.
Відповідно до ст. 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, чинній на час укладання оспорюваного договору) Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність". Фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно п.5 ч.І ст.48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду у встановленому законодавством порядку вживає заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб.
Позивач звертаючись до суду зазначає, що 05.06.2015 між Публічним акціонерним товариством "Банк "Софіївський" (кредитор, позивач) та ОСОБА_3 (позичальник, третя особа) укладено кредитний договір №013/32/012 з додатковою угодою до нього від 04.12.2015 № 013/32/012/1 (а.с. 35-41,42).
Відповідно до п.1.1 даного договору кредитор (позивач) зобов'язується надати позичальнику кредит, а позичальник ( третя особа) зобов'язується отримати кредит використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору ( позивачу) основну суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені цим договором.
Згідно п.1.1.1. сума кредиту становить 2400000,00 грн.
Пунктом п.1.1.3. передбачено, що в забезпечення зобов'язань позичальника надаєтся виробниче обладнання, що належить ТОВ "Вітал - Інтер" (код ЄДРПОУ 34460630) загальною вартістю 4 060 700,00 грн., та зберігається за адресою: АДРЕСА_3.
Згідно п. 1.1.4. визначено дату остаточного погашення кредиту - 05.03.2016.
Відповідно до п.1.2. сторони дійшли згоди, що користування кредитом позивальник ( третя особа) сплачує кредитору проценти, розмір яких може змінюватись у випадках та в порядку передбаченим розділом 3 цього договору. На дуту укладання цього договору проценти розраховуються на о снові процентної ставки 30 % річних.
Відповідно до даткової угоди № 013/32/012/1 від 04.12.2015 сторони погодили, що проценти розраховуються на основі процентної ставки 32 % річних.
Процент за користування кредитом розраховується на основі процентної ставки, що зазначив в п.1.2. цього договору (п. 2.1 договору).
За умовами п.2.3. договору, проценти нараховуються щомісяця на суму кредиту за фактичний строк користування кредитом, включаючи день надання, виходячи з фактичної кількості днів в місяці та році.
Відповідно до п. 5.2. позивальник зобов'язується здійснювати погашення кредити щомісячними платежами відповідно до графіку погашення кредиту та інших платежів, починаючи з травня 2015 року. Якщо дата погашення кредиту відповідного місяця не є банківським днем, платіж здійснюється не пізніше останнього банківського дня, що передує даті погашення кредиту
Пунктом 5.5. договору сторони погодили, що у разі несплати щомісячного платежу через касу кредитора або недостатності на поточному позичальника коштів, належних до сплати кредитору за цим догвоором, на дату платежу, позичальник вважається таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань за цим догвоором. При простроченні погашення кредиту проценти нараховуються за весь строк фактичного користування кредитом на суму фактичної заборгованості, в тому числі, протягом строку такого прострочення, та підлягають сплаті додаткоовв до сум, передбачених графіком.
За умовами п. 5.7 договору, сторони визначили черговість погашення платежів.
Додатком № 1 до договору сторони погодили графік платежів (а.с. 41 зворотна сторона).
На виконання умов договору позивач надав позичальнику (третій особі) 05.06.2015 кредит в безготівковій формі шляхом одноразового переказу повної суми кредиту, що підтверджується меморіальним ордером № 3245 від 05.06.2015 (а.с. 10).
Позичальник свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого станом на 12.01.2017 прострочена заборгованість за договором № 013/32/012 становить 4219629,45 грн., з яких: 2400000,00 грн. прострочена заборгованість по сплаті основної суми кредиту, 754602,11грн. - пеня, 898060,28 грн. - прострочена заборгованість по сплаті процентів, 1669760,06 грн. - пеня за прострочку сплати процентів.
З метою забезпечення виконання зобов'язань Позичальника по кредитному договору між Публічним акціонерним товариством "Банк Софіївський" ( позивач, заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІтал-Інтер" (заставодавець, відповідач) укладено договір застави обладнання № 12/32/042 від 05.06.2015 з додатковою угодою до нього № 12/32/042/1 від 04.12.2015 (а.с. 43-46, 47).
Відповідно до п. 1.1. даговору застави з урахуванням додаткової угоди від 04.12.2015, цей договір забезпечує всі вимоги заставодержателя (повернути кредит, сплачувати відсотки за користування кредитом, неустойку, штрафи, пені) закредитним догвоором № 013/32/012 від 05.06.2015 укладеним між заставодержателем та фізичною особою- громалдянкою ОСОБА_3, згідно якого заставодержатель відкриває позичальнику кредит в сумі 2400000,00 грн. зі сплатою 32% річних, строком поверненян - до 05 березня 3016 року.
Приписами п. 1.2 договору встановлено, що в забезпечення виконання зобов'язань, вказаних у п. 1.1. цього Догвоору, заставодавець на умовах передбачених цим правочином, передає у заставу належне йому на праві власності виробниче обладнання, а саме:
-портальний багатопильний каменерізний станок т. LZS (Китай), інв.№ 103, дата виговлення 2010, ринкова вартість без ПДВ 184479 грн.;
- каменекольний прес SY-S240 (Китай), Інв № 104, дата виготовлення 2010, ринкова вартість без ПДВ 200198 грн.;
- кран-балка в комплекті з тельфером (5т.), інв. № 132, дата виготовлення 2013, ринкова вартість без ПДВ 46815 грн.;
- фасовочно-окантувальний верстат т. MOB-4 (Китай), інв № 108, дата виготовлення 2010, ринкова вартість 19861 грн.;
- напаювальний верстат типу МОВ-З (Китай), інв. № 122, дата виготовлення 2010, ринкова вартість без ПДВ 50116 грн.;
- профільний одинарний верстат з керуючим компютером DDQ 1000 (Китай), інв. № 127, дата виготовлення 2010, ринкова вартість без ПДВ 143531 грн.;
-каменекольна машина 300/50, інв. № 26, датат виготовлення 2008, ринкова вартість без ПДВ 284653 грн.;
- каменекольна машина 300/50, інв. № 27, дата виготовлення 2008, ринкова вартість без ПДВ 284653 грн.;
-каменекольна машина 300/50, інв. № 28, дата виготовлення 2008, ринкова вартість без ПДВ 284653 грн.;
- каменекольна машина 300/50, інв. № 29, дата виготовлення 2008, ринкова вартість без ПДВ 284653 грн.;
-каменекольна машина 300/50, інв. № 30, дата виготовлення 2008, ринкова вартість без ПДВ 284653 грн.;
- вертстат каменевідрізний ФДМ 2,0, інв. № 66, дата виготовлення 2007, ринкова вартість без ПДВ 331361 грн.;
- верстат ФМО 0,6, інв. № 67, дата виготовлення 2007, ринкова вартість без ПДВ 129946 грн.;
- верстат полірувальний КШМ 320, інв. № 68, дата виготовлення 2007, ринкова вартість без ПДВ 27613 грн.;
- верстат полірувальний КШМ 320, інв. № 69, дата виготовлення 2007, ринкова вартість без ПДВ 27613 грн.;
- каменекольна машина 300/50, інв. № 77, дата виготовлення 2008, ринкова вартість без ПДВ 284653 грн.;
- каменекольна машина 300/50, інв. № 78, дата виготовлення 2008, ринкова вартість без ПДВ 284653 грн.;
- каменекольна машина 200/30, інв. № 84, дата виготовлення 2008, ринкова вартість без ПДВ 260932 грн. ;
- каменекольна машина 200/30, інв. № 85, дата виготовлення 2008, ринкова вартість без ПДВ 260932 грн.;
- верстат каменевідрізний ФДМ 2,0, інв. № 86, дата виготовлення 2007, ринкова вартість без ПДВ 84313 грн.;
- установка компресорна ВВУ5/10, інв. № 71, дата виготовлення 2007, ринкова вартість без ПДВ 79353 грн.;
- трансформаторна підстанція КТП-1-400, інв. № 72, дата виготовлення 2007, ринкова вартість без ПДВ 113767 грн.;
- кран-балка (3т.), інв. № 73, дата виготовлення 2008, ринкова вартість без ПДВ 33210 грн.;
- ручна полірувальна машина типу WQB-5 (Китай), інв. № 105, дата виготовлення 2010, ринкова вартість без ПДВ 13160 грн.;
- ручна полірувальна машина типу WQB-5 (Китай), інв. № 106, дата виготовлення 2010, ринкова вартість без ПДВ 13160 грн.;
- ручна полірувальна машина типу WQB-5 (Китай), інв. № 120, дата виготовлення 2010, ринкова вартість без ПДВ 13160 грн.;
- токарно- гвинторізний станок 1 К62, інв. № 57, дата виготовлення 2007, ринкова вартість без ПДВ 16936 грн.;
- вертикально-фрезерний станок 6 М12, інв. № 63, дата виготовлення 2007, ринкова вартість без ПДВ 17673 грн..
За умовами п. 1.3 договору, предмет застави оцінюється сторонами в розмірі 4060700,00 (чотири мільйона шістдесят тисяч сімсот) гривень 00 копійок та зберігається за адресою: АДРЕСА_3
Заставодержатель набуває права стягнення заборгованості за рахунок предмета застави у випадку якщо кредит, проценти, комісійна винагорода, штрафні санкції, які були забезпечені заставою не будуть сплачені у строк, передбачений Кредитним договором, або достроково у випадку порушення заставодавцем умов цього договору або позичальником умов кредитного договору, а також у випадках передбачених ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень"(п. 2.3 договору).
Пунктом 5.1 договору сторони погодили, що звернення стягнення на предмет застави та його реалізація здійснюється, зокрема, за рішенням суду.
За пунктом 7.1 договору, цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання заставодавцем своїх зобов'язань по кредитному договору або при настанні одного із випадків передбачених ст.ст. 28, 29 Закону України "Про заставу".
Враховуючи, що позичальником неналежно виконано умови кредитного договору, позивач звернувся до суду з даним позовом до заставодавця з метою задоволення своїх вимог за кредтним договором.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору застави обладнання № 12/32/042 від 05.06.2016, укладеного в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, укладеним між позивачем та третьою особою.
Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Матеріалами справи підтверджено, що третя особа- ОСОБА_3 за умовами кредитного договору отримала 2400000,00 грн. кредитних коштів, що вказує на належне виконання банком своїх зобов'язань.
Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Застава є способом забезпечення зобов'язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст. 1 Закону України «Про заставу» та ст. 572 ЦК України).
Статтями 526, 525 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 зобов'язання за кредитним договором №013/32/012 від 05.06.2015 виконала неналежним чином та станом на 17.02.2017 має заборгованість :
- по сплаті основної суми кредиту - 2400000,00 грн.;
- з пені в сумі 754602,11 грн., нарахованої за період з 06.03.2016 по 17.02.2017 на суму простроченої заборгованості 2400000,00грн;
- по несплаченим відсотками за період з 01.12.2015 по 31.01.2017 в сумі 898060,28 грн;
- з пені за простроченими до сплати процентам, нарахованих за період з 01.01.2016 по 17.02.2017, в сумі 166967,06 грн.
Суд перевірив розрахунок позивача (а.с.9) та встановив, що розрахунок здійснено з урахуванням умов кредитного договору та договору застави та є арифметично вірним.
Таким чином, станом на момент звернення до суду, а саме на 17.02.2017 майнова вимога позивача до заставодержателя в межах договору застави за неналежне виконання третьою особою умов кредитного договору становить: 2400000,00 грн. по сплаті основної суми кредиту в сумі; 754602,11 грн. пені ; 898060,28 грн. несплачених відсотків; 166967,06 грн. пені за простроченими до сплати процентам.
Згідно із ч. 1 ст. 589 ЦК України в разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (чч. 1, 2 ст. 590 ЦК України).
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.
Застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.
Зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.
Згідно зі статтею 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.
Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.
Як встановлено судом в договорі застави сторони погодили звернення стягнення на предмет застави, зокрема шляхом реалізації предмета застави на прилюдних торгах, що не суперечить приписам Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та Закону України " Про заставу".
Таким чином вимоги позивача є правомірними, підтвердженими належними та допустимими доказами, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) за Кредитним договором № 013/32/012 від 05.06.2015 перед Публічним акціонерним товариством «Банк «Софіївський» (03151, м.Київ, Повітрофлотський проспект 54, код ЄДРПОУ 03151) в розмірі 4219629,45 грн., з яких: 2400000,00 грн. - прострочена заборгованість по сплаті основної суми позики кредиту; 754602,11грн. - пеня, 898060,28 грн. - прострочена заборгованість по сплаті процентів, 166967,06 грн. - пеня за прострочку сплати процентів
звернути стягнення на предмет застави - виробнице обладанання, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Вітал-Інтер" (12321, Житомирська область, Черняхівський район, с. Андріївка, вул. Черняхівська,93, код ЄДРПОУ 34460630), а саме:
- портальний багатопильний каменерізний станок т. LZS (Китай), інв.№ 103, дата виговлення 2010, ринкова вартість без ПДВ 184479 грн.;
- каменекольний прес SY-S240 (Китай), Інв № 104, дата виготовлення 2010, ринкова вартість без ПДВ 200198 грн.;
- кран-балка в комплекті з тельфером (5т.), інв. № 132, дата виготовлення 2013, ринкова вартість без ПДВ 46815 грн.;
- фасочно-окантувальний верстат т. MOB-4 (Китай), інв № 108, дата виготовлення 2010, ринкова вартість 19861 грн.;
- напаювальний верстат типу МОВ-З (Китай), інв. № 122, дата виготовлення 2010, ринкова вартість без ПДВ 50116 грн.;
- профільний одинарний верстат з керуючим комп'ютером DDQ 1000 (Китай), інв. № 127, дата виготовлення 2010, ринкова вартість без ПДВ 143531 грн.;
- каменекольна машина 300/50, інв. № 26, дата виготовлення 2008, ринкова вартість без ПДВ 284653 грн.;
- каменекольна машина 300/50, інв. № 27, дата виготовлення 2008, ринкова вартість без ПДВ 284653 грн.;
-каменекольна машина 300/50, інв. № 28, дата виготовлення 2008, ринкова вартість без ПДВ 284653 грн.;
- каменекольна машина 300/50, інв. № 29, дата виготовлення 2008, ринкова вартість без ПДВ 284653 грн.;
- каменекольна машина 300/50, інв. № 30, дата виготовлення 2008, ринкова вартість без ПДВ 284653 грн.;
- вертстат каменевідрізний ФДМ 2,0, інв. № 66, дата виготовлення2007, ринкова вартість без ПДВ 331361 грн.;
- верстат ФМО 0,6, інв. № 67, дата виготовлення 2007, ринкова вартість без ПДВ 129946 грн.;
- верстат полірувальний КШМ 320, інв. № 68, дата виготовлення 2007, ринкова вартість без ПДВ 27613 грн.;
- верстат полірувальний КШМ 320, інв. № 69, дата виготовлення 2007, ринкова вартість без ПДВ 27613 грн.;
- каменекольна машина 300/50, інв. №77, дата виготовлення 2008, ринкова вартість без ПДВ 284653 грн.;
- каменекольна машина 300/50, інв. № 78, дата виготовлення 2008, ринкова вартість без ПДВ 284653 грн.;
- каменекольна машина 200/30, інв. № 84, дата виготовлення 2008, ринкова вартість без ПДВ 260932 грн.;
- каменекольна машина 200/30, інв. № 85, дата виготовлення 2008, ринкова вартість без ПДВ 260932 грн.;
-верстат каменевідрізний ФДМ 2,0, інв. № 86, дата виготовлення 2007, ринкова вартість без ПДВ 84313 грн.;
- установка компресорна ВВУ5/10, інв. № 71, дата виготовлення 2007, ринкова вартість без ПДВ 79353 грн.;
- трансформаторна підстанція КТП-1-400, інв. № 72, дата виготовлення 2007, ринкова вартість без ПДВ 113767 грн.;
- кран-балка (3т.), інв. № 73, дата виготовлення 2008, ринкова вартість без ПДВ 33210 грн.;
- ручна полірувальна машина типу WQB-5 (Китай), інв. № 105, дата виготовлення 2010, ринкова вартість без ПДВ 13160 грн.;
- ручна полірувальна машина типу WQB-5 (Китай), інв. № 106, дата виготовлення 2010, ринкова вартість без ПДВ 13160 грн.;
- ручна полірувальна машина типу WQB-5 (Китай), інв. № 120, дата виготовлення 2010, ринкова вартість без ПДВ 13160 грн.;
- токарно- гвинторізний станок 1 К62, інв. № 57, дата виготовлення 2007, ринкова вартість без ПДВ 16936 грн.;
- вертикально-фрезерний станок 6 М12, інв. № 63, дата виготовлення 2007, ринкова вартість без ПДВ 17673 грн.
шляхом реалізації предмета застави на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" за початковою ціною реалізації предмета застави, встановленої на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності /незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітал-Інтер" (12321, Житомирська область, Черняхівський район, с. Андріївка, вул. Черняхівська,93, код ЄДРПОУ 34460630)
на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Софіївський" (03151, м.Київ, Повітрофлотський проспект 54, код ЄДРПОУ 38061253)
- 63294,44 грн. судових витрат.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 29.05.17
Суддя Сікорська Н.А.
Віддрукувати:
1- в справу
2- позивачу (АДРЕСА_2)(рек. з повід)
3- відповідачу (рек. з повід)
4- третій особі (рек. з повід.)