16 травня 2017 року м. Київ К/800/18200/16
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року
у справі № 820/12054/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоранто» (надалі - ТОВ «Лоранто»)
до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області (надалі - ДПІ у м. Сумах),
Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (надалі - ДПІ у Московському районі м. Харкова)
про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
ТОВ «Лоранто» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило зобов'язати ДПІ у м. Сумах та ДПІ у Московському районі м. Харкова відновити суми податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України «Податковий блок», інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ «Аудит» та в картці особового рахунку, зміни до яких внесено на підставі відомостей, викладених в акті перевірки від 19.01.2015 року №88/2205/37052410/13, а також визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.02.2015 року №0000292205.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2016 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 02.02.2015 року №0000292205. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у м. Сумах звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів попередніх інстанцій та прийняття нового, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, контролюючим органом проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Талис Плюс» за період з 01.01.2014 року по 01.12.2014 року, результати якої оформлено актом від 19.01.2015 року №88/2205/37052410/13.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Лоранто» пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв'язку з безпідставним включенням до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченої в ціні придбаних у ТОВ «Талис Плюс» нафтопродуктів (бензину автомобільного підвищеної якості А-92-Євро виду ІІ класу С, дизельного палива підвищеної якості (Євро) марки В виду ІІ тощо), з огляду на непідтвердження товарного характеру здійсненої поставки належним чином оформленими сертифікатами якості, актами приймання продукції за якістю форми №14-НК, транспортною документацією.
Крім цього, податковий орган посилався на акт від 22.07.2014 року №750/04-62-22-3/38361594 про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за червень 2014 року, в якому у зв'язку з неперебуванням ТОВ «Талис Плюс» за вказаним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням та ненаданням для здійснення контрольного заходу первинної документації, викладено думку про вчинення ним з постачальниками та покупцями правочинів без мети настання реальних наслідків, обумовлених ними.
На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Сумах прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.02.2015 року №0000292205, згідно з яким зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість за вересень 2014 року у розмірі 2241219,00 грн.
Визнаючи протиправним та скасовуючи вказане податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
За правилами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операції з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідної операції належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про її обсяг та зміст.
При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.
В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарської операції та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю.
Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваної господарської операції, судові інстанції цілком обґрунтовано врахували долучені ТОВ «Лоранто» до матеріалів справи належним чином оформлені документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарської операції та її учасників, підтверджують фактичність здійснення такої операції, а саме: акт приймання-передачі нафтопродуктів, податкову накладну, платіжні доручення.
Крім цього, судами з'ясовано, що фізичне переміщення придбаного позивачем у ТОВ «Талис Плюс» товару не здійснювалось, оскільки останній вже знаходився на складі Публічного акціонерного товариства «Дніпронафтопродукт», з яким ТОВ «Лоранто» укладено договір зберігання від 30.07.2010 року №3007/10-4.
На підтвердження оприбуткування та використання придбаних нафтопродуктів у власній господарській діяльності позивачем подано оборотно-сальдові відомості, а також документи, які свідчать про реалізацію паливно-мастильних матеріалів через належну ТОВ «Лоранто» мережу автозаправних станцій кінцевим споживачам.
Більш того, судами з'ясовано, що 30.07.2015 року постановою слідчого з особливо важливих справ відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Сумській області закрито кримінальне провадження №32014200000000133 про вчинення, зокрема службовими особами позивача кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України, за відсутністю в їх діях складу відповідного кримінального правопорушення. Зазначеною постановою також встановлено реальність здійснення господарської операції між ТОВ «Лоранто» та ТОВ «Талис Плюс».
Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.
Не подано ДПІ у м. Сумах і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальника, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ «Лоранто» розглядуваної операції за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.
На момент здійснення спірної господарської операції позивач та його постачальник були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про доведеність ТОВ «Лоранто» реального характеру розглядуваної господарської операції.
При цьому, судові інстанції правильно відхилили посилання контролюючого органу на акт від 22.07.14 року №750/04-62-22-3/38361594 про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження товарності здійсненої поставки, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте, посадовими особами ДПІ у м. Сумах під час здійснення контрольного заходу таких обставин не встановлено.
Не заслуговують на увагу і доводи податкового органу про відсутність у позивача сертифікатів якості, актів приймання продукції за якістю форми №14-НК, транспортної документації, оскільки, як встановлено судами, зазначені документи вилучено в ТОВ «Лорансто» правоохоронними органами згідно з протоколом обшуку від 08.08.2014 року в рамках досудового розслідування, винесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.08.2014 року за №32014200000000102, а тому з огляду на положення п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України не можуть вважатись відсутніми в платника на час складення звітності.
Отже, оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судових інстанцій.
За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області - залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________ О.В. Вербицька
___________________ Ю.І. Цвіркун