ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
25.05.2017Справа № 910/8290/17
Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М., розглянувши без виклику сторін позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»
до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»
про стягнення 21 575,70 грн., -
ВСТаНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» звернулося до суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» заборгованості в розмірі 21 575,70 грн. за договором оренди №448107-764 від 03.12.2013р. та договором оренди №448107-771 від 01.10.2011р.
Подана Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» позовна заява №26-12/15 від 15.05.2017 року не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Так, з 01.01.2017 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 р., яким внесено зміни до порядку та розміру сплати судового збору.
Згідно з ч.ч.1, 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на час подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставки судового збору визначені у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21.12.2016 р. станом на 01.01.2017 р. прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб становить 1 600,00 грн.
Таким чином, розмір судового збору за розгляд позовних заяв в господарському суді майнового характеру становить не менше 1 600,00 грн. та не більше 240 000,00 грн., а розмір судового збору за розгляд позовних заяв немайнового характеру становить 1 600,00 грн.
Позивачем у якості доказів сплати судового збору надано платіжне доручення №6467 від 18.05.2017 року на суму 1 600,00 грн.
Із позовних вимог вбачається, що позивачем заявлено до стягнення суму заборгованості, нараховану за двома окремими правочинами - договором оренди нерухомого майна №448107-764 від 03.12.2013р. та договором оренди №448107-771 від 01.10.2011р.
Стягнення заборгованості за кожним із договорів розцінюється судом як дві вимоги майнового характеру, відтак необхідним є здійснення оплати судового збору у розмірі 3 200,00 грн.
Зважаючи на те, що заявником надано докази сплати судового збору лише у розмірі 1 600, 00 грн., вказана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
При цьому ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України визначає тільки можливість, а не обов'язковість об'єднання кількох вимог в одній позовній заяві.
Під вимогою (предмет позову) слід розуміти матеріально - правову вимогу позову, яка складає його предмет. Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.
Таким чином, виходячи з положень ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, підставами об'єднання позовних вимог для позивача, який звертається з позовом до суду є наявність між такими позовними вимогами одного із зв'язків:
- одна підстава виникнення;
- одні докази, якими підтверджуються заявлені вимоги.
Отже, об'єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому. Відтак, допускається можливість об'єднання в одній позовній заяві кілька вимог, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.
З аналізу матеріалів поданої позовної заяви випливає, що в ній об'єднано дві вимоги, а саме стягнення заборгованості, відповідно до 2 різних договорів (договору оренди №448107-764 від 03.12.2013р. та договору оренди №448107-771 від 01.10.2011р.), не пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Аналізуючи вимоги, викладені в позовній заяві, суд дійшов висновку, що сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, оскільки при вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо підстав, якими обґрунтовується стягнення заборгованості за кожним з договорів, що укладені між сторонами.
Таким чином, для встановлення обставин справи, судом має бути досліджено 2 (два) окремих договори.
Відповідно до ч. 3 пункту 3.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду міста Києва № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому суд враховує, що навіть у випадку, коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Згідно п. 3.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 процесуального кодексу.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно зі статтею 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлює перелік документів, які додаються до позовної заяви. Зокрема, відповідно до пункту 2 цієї статті процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії доданих до позовної заяви документів.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
У позовній заяві зазначено відповідачем: Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», адресою якого є: 03680, м. Київ, вул. Тверська, 5.
Як вбачається з доданого до позовної заяви фіскального чеку від 17.05.2017р. про направлення документів на адресу відповідача, копія позовної заяви з додатками була надіслана за адресою: « 01001 КИЇВ».
Таким чином, серед доданих до позовної заяви документів немає належного підтвердження відправлення відповідачу копії позовної заяви та додатків до неї.
Відповідно до п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПУ щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
Повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку, після усунення вказаних недоліків.
Керуючись п. п. 4, 5, 6 частини першої ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» разом з доданими до неї документами повернути без розгляду.
Суддя С.М. Морозов