ун. № 759/18016/16-ц
пр. № 2-о/759/125/17
18 квітня 2017 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
під головуванням судді Сенька М.Ф.,
при секретарі Фещук Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, заінтересовані особи: Роменська міська державна нотаріальна контора, Роменська міська рада Сумської області,
ОСОБА_1 в грудні 2016 року звернувся до суду з заявою, з урахуванням уточнень до якої, просив встановити факт, що записані в записі акті про шлюб №10-171 від 15 листопада 1949 року, зробленого в СільЗАГСі с. Сологубівка Роменського району Сумської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3., є ОСОБА_4, померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 року, ОСОБА_5, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, відповідно.
Вимоги мотивовані тим, що описки допущені в документах батьків заявника, не дозволяють визначити обсяг спадкового майна, що залишилось після смерті ОСОБА_4, а відповідно належним чином прийняти спадщину.
Заявник подав клопотання, за яким на вимогах заяви наполягав, та просив розглянути справу без його участі.
Представники заінтересованих осіб в суд не з'явились, заперечень на заяву не надходило.
Судом встановлено таке.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_5 (а.с. 6).
ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_4 (а.с. 7).
До майна останнього в Роменській міській державній нотаріальній конторі 02.06.2009 року відкрито спадкову справу №228/2009.
З огляду на спадкову справу вбачається, що єдиним спадкоємцем є син померлого ОСОБА_1
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 16.10.2013 року було встановлено факт, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Підставою для звернення до суду, як це вбачається з рішення, було те, що в приватних документах батьків заявника були допущені описки (орфографічні помилки).
Відповідно до запису про шлюб № 10-171, що наданий ВРАЦС по Роменському району 15.11.1949 року ОСОБА_2 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб, у зв'язку з чим остання взяла прізвище чоловіка «ОСОБА_2».
Такі ж дані зазначені в записі про народження заявника в розділі відомості про батьків (а.с.21 на звороті).
Оскільки, судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є батьками заявника, то з урахуванням наведенного, суд приходить до висновку, що саме цих осіб і стосується наведений запис про шлюб, тобто дані особи перебували в зареєстрованому шлюбі.
Внести зміни в запис, не вбачається за можливе, оскільки особи яких він стосується померли. До такого ж висновку прийшов і Святошинський районний у місті Києві ВДРАЦС за результатами розгляду відповідного звернення заявника.
Між тим, з огляду на матеріали спадкової справи, вбачається встановлення данного факту має значення для визначення обсягу спадкового майна, оскільки батьки заявника проживали разом і частина майна було оформлена на матір, після смерті якої це майно на батька не переоформлялось.
Тому, суд знаходить заяву обгрунтованою і такою, що може бути задоволена в порядку і на підставі ст.256 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 259 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.
Встановити факт, що записані в записі акту про шлюб №10-171 від 15 листопада 1949 року зробленого в СільЗАГСі с. Сологубівка Роменського району Сумської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_3., є ОСОБА_4, померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 року, та ОСОБА_5, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, відповідно.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий Сенько М.Ф.