Справа № 2607/13405/12
Категорія
03 квітня 2017 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Декаленко В. С. ,
при секретарі - Кравцовій Ю. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві скаргу ОСОБА_1 на дії відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві, стягувач: Публічне акціонерне товариство «Унікредит Банк», боржник: ОСОБА_1, заінтересована особа: Відділ державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві, суд,-
Боржник звернувся до суду з вищезазначеною скаргою мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Подільського районного суду м. Києва від 16.04.2013 року у справі № 2607/13405/12, яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 21.10.2013 року у справі № 22-796/8931/2013 задоволено позовні вимоги ПАТ «УніКредит Банк» до ОСОБА_1 та стягнуто з останньої на користь ПАТ «УніКредит Банк» за договором про іпотечний кредит № MRTG-000000014530 від 16.09.2008 року дострокову заборгованість за кредитом у сумі 83 684,79 дол. США., що еквівалентно сумі 668 892,53 грн.
Зазначає, що 09.12.2015 року за заявою представника ПАТ «Унікредит Банк» ОСОБА_2, що діяв на підставі Довіреності б/н від 09.12.2013 року Подільським районним судом м. Києва видано виконавчий лист у справі № 2607/13405/12.
Посилається на те, що 18.11.2016 року при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження № 50900053 її представником з'ясовано, що постановою ВДВС Подільського РУЮ від 22.04.2016 року на підставі заяви представника ПАТ «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ 00039019) ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження з виконання вищезазначеного рішення Подільського районного суду м. Києва від 16.04.2013 року у справі № 2607/13405/12.
Вважає, що постанова ВДВС Подільського РУЮ від 22.04.2016 року про відкриття виконавчого провадження № 50900053 є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, скільки виконавчий лист № 2607/13405/12, виданий 09.12.2014 року Подільським районним судом м. Києва пред'явлений до виконання особою, яка не є стягувачем, а саме представником ПАТ «Укрсоцбанк», а не представником ПАТ «Унікредит Банк».
Враховуючи вищевикладене, звертається з даною скаргою до суду та просить скасувати постанову ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві від 22.04.2016 року про відкриття виконавчого провадження № 50900053 з виконання виконавчого листа № 2607/13405/12 виданого 09.12.2014 року Подільським районним судом м. Києва.
Боржник, представник боржника, представник стягувача та державний виконавець в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином, від представника боржника до суду надійшла заява про розгляд скарги за його відсутності. Причини неявки інших учасників процесу суду не відомі.
Суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності зазначених осіб, відповідно до вимог ст.ст. 158, 169, 386 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, в провадженні Подільського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом ПАТ «Унікредит Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит № MRTG-000000014530 від 16.09.2008 року у загальній сумі 83 684,79 дол. США. та штрафу в сумі 1050 грн., по якій 16.04.2013 року судом було ухвалено рішення.
09.12.2014 року судом на виконання вищезазначеного рішення суду від 16.04.2013 року було видано виконавчий лист № 2607/13405/12 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Унікредит Банк» заборгованості за кредитом в загальному розмірі 83 684,79 дол. США., що еквівалентно сумі 668 892,53 грн.
Згідно вказаного виконавчого листа № 2607/13405/12, в ньому боржником значиться -ОСОБА_1, а стягувачем - ПАТ «Унікредит Банк».
Як вбачається з матеріалів справи, 19.04.2016 року на адресу ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві надійшла заява ПАТ «Унікредит Банк» про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 2607/13405/12 від 09.12.2014 року, яка була підписана громадянином ОСОБА_2, який вказав себе як представник стягувача.
22.04.2016 року державним виконавцем ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві Верегою О.Д. на підставі вищезазначеної заяви про відкриття виконавчого провадження та виконавчого листа № 2607/13405/12 від 09.12.2014 року було винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 50900053.
Однак суд не може погодитись із правомірністю таких дій державного виконавця і як наслідок із правомірністю винесеної постанови, виходячи з наступного.
Так зі змісту ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» чинного на день виникнення правовідносин, слідує, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 19 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
За приписами статті 7 ЗУ «Про виконавче провадження» чинного на день виникнення правовідносин, учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.
Згідно ст.ст. 8, 9 ЗУ «Про виконавче провадження» чинного на день виникнення правовідносин, сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ.
Сторони можуть реалізовувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників.
Участь юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом, або через представників юридичної особи.
Повноваження представника повинні бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до вимог закону.
Відповідно до статі 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
З вищезазначених норм законодавства України, яке було чинне на день виникнення правовідносин вбачається, що у випадку коли стягувачем у виконавчому провадженні є юридична особа, її участь в ньому здійснюється, зокрема через представника, який може бути наділений повноваженнями на подачу заяви про примусове виконання рішення суду.
Як вже зазначалося вище, в судовому засіданні встановлено, що у виданому Подільським районним судом м. Києва 09.12.2014 року виконавчому листі № 2607/13405/12, боржником значиться - ОСОБА_1, а стягувачем - ПАТ «Унікредит Банк», тобто учасниками виконавчого провадження можуть бути вказані особи або їх представники на підставі довіреностей, виданих і оформлених відповідно до вимог закону.
З викладеного можна зробити висновок, що правом на пред'явлення вищезазначеного виконавчого листа до виконання, наділений керівник чи орган, посадові особи, які діють у межах повноважень, наданих їм законом, або представники, виключно ПАТ «Унікредит Банк».
В той же час судом встановлено та об'єктивно підтверджується наданими матеріалами виконавчого провадження ВП № 50900053, що заяву про відкриття виконавчого провадження на підставі якої було відкрито вказане виконавче провадження, від імені ПАТ «Унікредит Банк» було подано громадянином ОСОБА_2, яким в підтвердження своїх повноважень надано довіреність не від ПАТ «Унікредит Банк», як стягувача у виконавчому провадженні, а від ПАТ «Укрсоцбанк», який не є стороною вказаного виконавчого провадження.
З викладеного можна зробити висновок, що заяву про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2607/13405/12 виданого 09.12.2014 року Подільським районним судом м. Києва до ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві було подано особою, яка не має повноважень на вчинення вказаних дій.
Стаття 26 ЗУ «Про виконавче провадження» чинного на день виникнення правовідносин визначає, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, зокрема у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
З системного аналізу зазначеної норми ЗУ «Про виконавче провадження» в сукупності з іншими його нормами, можна зробити висновок, що подача заяви про відкриття виконавчого провадження, особою, яка немає повноважень на здійснення вказаної дії, є обставиною, що виключає здійснення виконавчого провадження, а тому в такому випадку державний виконавець зобов'язаний винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.
Відповідно до ст.ст. 6, 11 ЗУ «Про виконавче провадження», чинного на день виникнення правовідносин, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, вживати заходів необхідних для своєчасного і в повному обсязі примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасного і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При аналізі зазначених норм чинного законодавства України можна зробити висновок, що належне виконання державним виконавцем покладених на нього обов'язків гарантує, зокрема непорушність майнових прав як стягувача так і боржника.
В той же час судом встановлено, а державним виконавцем не спростовано, що ним не було належним чином виконано покладені на нього обов'язки та безпідставно прийнято до виконання виконавчий лист № 2607/13405/12 виданий 09.12.2014 року Подільським районним судом м. Києва, чим порушено права та законні інтереси боржника.
З врахуванням зазначеного, а також встановлених в судовому засіданні обставин, суд приходить до висновку про доведеність тієї обставини, що дії державного виконавця з винесення постанови від 22.04.2016 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 50900053, не можуть вважатися такими, що вчинені ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та ЗУ «Про виконавче провадження», чинного на день виникнення правовідносин, а тому є неправомірними.
За приписами статті 12 ЗУ «Про виконавче провадження», чинного на день виникнення правовідносин, сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право, зокрема оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом….
Крім того, згідно ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
За приписами статті 387 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Враховуючи ту обставину, що судом встановлено неправомірність дій державного виконавця з винесення постанови від 22.04.2016 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 50900053, що в свою чергу тягне за собою як наслідок неправомірність самої постанови, а тому остання підлягає скасуванню, що в повній мірі відновить порушені права боржника.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінивши, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що вимоги боржника знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, а тому скарга підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, ст. 19 Конституції України, ст. 246 ЦК України, ст.ст. 1, 6, 8, 9, 11, 12, 18, 19, 26, 82, 83, 90 ЗУ «Про виконавче провадження», чинного на день виникнення правовідносин, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 383-389 ЦПК України, суд,-
Скаргу ОСОБА_1 на дії відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві, стягувач: Публічне акціонерне товариство «Унікредит Банк», боржник: ОСОБА_1, заінтересована особа: Відділ державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві - задовольнити.
Постанову ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві від 22.04.2016 року про відкриття виконавчого провадження № 50900053 з виконання виконавчого листа № 2607/13405/12 виданого 09.12.2014 року Подільським районним судом м. Києва - скасувати.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
СуддяВ. С. Декаленко