Провадження № 11-сс/793/303/17 Справа № 711/3672/17 Категорія: ст. ст. 181, 193 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
25 травня 2017 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого суддів ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 травня 2017 року, якою застосований запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці, тобто на період до 15 липня 2017 року, відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гудзівка Звенигородського району Черкаської області, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
Слідчий в особливо важливих справах відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_9 15 травня 2017 року звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 2 місяці відносно ОСОБА_7 . Клопотання погоджено прокурором прокуратури Черкаської області ОСОБА_6 .
В обґрунтування клопотання вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , обіймаючи відповідно до наказу № 237 о/с від 09.12.2016 посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції № 2 Лисянського відділення поліції Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Черкаській області, 07.05.2017 о 18 год. 30 хв. під час здійснення добового чергування виявив, що ОСОБА_10 керував скутером у стані алкогольного сп'яніння. Припинивши зазначене правопорушення шляхом вилучення ключів від скутера, ОСОБА_7 до проведення медичного огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння повідомив ОСОБА_10 , що не стане вчиняти дій з оформлення відповідних матеріалів для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за умови надання йому грошових коштів в розмірі 2 000 грн., на що ОСОБА_10 погодився.
Продовжуючи свій злочинний умисел на вимагання і отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_10 , ОСОБА_7 12.05.2017 р. після телефонної розмови з ОСОБА_10 , близько 17 год. 55 хв., діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, всупереч інтересам служби, використовуючи надану йому владу, приїхав на автомобілі марки «Фіат Добло», державний номерний знак НОМЕР_1 , до домоволодіння АДРЕСА_2 за місцем проживання ОСОБА_10 , і запросив останнього сісти до вказаного автомобіля. Перебуваючи у вказаному автомобілі, ОСОБА_7 наказав ОСОБА_10 покласти до бардачка транспортного засобу грошові кошти, які останній вимагав у нього за не притягнення до адміністративної відповідальності. Після вчинення ОСОБА_10 вказаних дій ОСОБА_7 віддав ОСОБА_10 вилучені ключі від його скутера, попередивши останнього про недопустимість керування ним у подальшому транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Таким чином, ОСОБА_7 , діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, використовуючи надану йому владу, реалізуючи свій злочинний умисел, одержав від ОСОБА_10 неправомірну вигоду в частині обумовленої суми в розмірі 1 500 грн. за не притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
12.05.2017 р. ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
13.05.2017 р. ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, - одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення чи не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 травня 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого та застосовано відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням наступних обов'язків: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу визначено тривалістю у два місяці, тобто на період до 15 липня 2017 року. Роз'яснено підозрюваному, що, у разі невиконання цих обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 400 грн. до 3 200 грн.
Ухвала слідчого судді мотивована обґрунтованістю підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Слідчий суддя зазначає, що існують ризики того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки досудове розслідування триває, обставини кримінального правопорушення повністю не з'ясовані, проте обставини події злочину та обставини, які передували його вчиненню, службова діяльність підозрюваного свідчать, що він має можливість перешкоджати здійсненню досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Також вказує, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, має позитивну репутацію як за місцем роботи, так і за місцем проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15.05.2017 р. та задовольнити клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що ухвала слідчого судді є незаконною, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Зазначає, що слідчим в повному обсязі дотримані вимоги ст. 184 КПК України, детально викладено фактичні обставини кримінального правопорушення та зазначено його правову кваліфікацію.
Вказує, що на даний час є реальні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 може безпосередньо впливати в силу набутих ним дружніх чи службових стосунків на свідків кримінального правопорушення шляхом умовляння, підкупу, погроз, схиляння їх до зміни чи дачі неправдивих показань під час досудового розслідування, а також здійснення аналогічних дій шляхом телефонного зв'язку, через мережу Інтернет або через спільних знайомих чи в інший спосіб перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема вчиненням активних дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності за інкримінований йому злочин, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також у органу досудового розслідування існують реальні підстави вважати, що ОСОБА_7 шляхом перетину державного кордону України може переховуватись від правоохоронних органів або вчинити інше кримінальне правопорушення, чим перешкоджатиме здійсненню повного та об'єктивного розслідування кримінального провадження, оскільки відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» законодавець істотно посилив кримінальну відповідальність осіб за вчинення ними корупційних злочинів. Так, після набрання чинності вказаної норми з 26.01.2015 р., особа, визнана винною у вчиненні корупційного правопорушення, позбавляється можливості бути звільненою від відбування покарання з випробуванням (у порядку ст. 75 КК України), навіть якщо злочин вчинила вагітна жінка або жінка, що має дітей віком до 7 років (у порядку ст. 79 КК України).
Тому з метою запобіганню виникнення вказаних ризиків є підстави застосувати винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу прокуратури, просив її задовольнити. Вказав, що існує надто великий ризик того, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, може зникнути з метою ухилення від відповідальності та перешкоджати судовому провадженню.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні просили відхилити апеляційну скаргу прокурора.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, підозрюваного, захисника, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 177, 178, 183, 194, 200 КПК України та п. «е» ч. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод (Рим, 1950 року), міра запобіжного заходу у виді взяття під варту обирається підозрюваному, обвинуваченому судом при наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню ним правопорушення чи його втечі після його вчинення, що вказана особа може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати провадженню іншим чином, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Згідно ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя в повному обсязі дотримався вимог норм міжнародного права та кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого; врахував, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, і, що прокурором не доведено те, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів на даному етапі не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що обраний слідчим суддею запобіжний захід є достатнім для запобігання указаним вище ризикам.
У своїй ухвалі слідчий суддя слушно врахував, що підозрюваний ОСОБА_7 раніше не судимий, має на утриманні двох неповнолітніх дітей (а.с. 49, 50), має позитивну репутацію як за місцем роботи, так і за місцем проживання (а.с. 53, 54), що свідчить про міцність його соціальних зв'язків.
Сама лише тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , на що є посилання у апеляційній скарзі прокурора, не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Також немає об'єктивних даних про те, що підозрюваний впливає або буде впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні при безпосередньому спілкуванні чи опосередковано через інших осіб за допомогою засобів зв'язку.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає застосування до ОСОБА_7 саме такого запобіжного заходу як цілодобовий домашній арешт строком на два місяці до 15 липня 2017 року зможе забезпечити виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків та не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді і задоволення клопотання слідчого.
Крім цього, документального підтвердження фактів порушення підозрюваним умов домашнього арешту також немає.
Виходячи з цього, колегія суддів вбачає, що прокурором була доведена необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу взагалі, однак не була доведена необхідність застосування виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою зокрема. Тому слідчий суддя обґрунтовано застосував до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Керуючись ст.ст. 181, 193, 194, 404, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 травня 2017 року, якою застосований запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_7 , залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий :
Судді :