Справа № 752/9187/16-ц
Провадження по справі № 2/752/851/17
16.05.2017 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
Головуючого судді Антонової Н.В., при секретарі Марченко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про припинення дій, які порушують право власності, вселення, -
16.06.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про припинення дій, які порушують право власності, вселення.
В обґрунтування позову зазначив, що позивачу на праві власності належить 2/5 частини домоволодіння під АДРЕСА_1, яке складається з двох жилих будинків - під літерою «А» та під літерою «Б», що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 18.07.2008 року, виданим державним нотаріусом Другої київської державної нотаріальної контори Литвиненко Л.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 7-1996.
Зазначає, що співвласниками домоволодіння є відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2, яким, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.05.1991 року належить 7/30 частин будинку під літерами «А» та «Б» по АДРЕСА_1.
Вказує, що у зв'язку зі знищенням будинку під літерою «Б» у позивача та відповідачів припинилося право власності на вказаний будинок і залишилося право власності на будинок під літерою «А».
Співвласники будинку АДРЕСА_1 не виділяли в натурі свої частки.
Також зазначає, що відповідачі порушують право позивача на користування своєю власністю та не допускають позивача до будинку під літерою «А», попри те, що усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Зважаючи на викладене, позивач просив припинити дії відповідачів, які порушують право власності позивача на користування будинком під літерою «А» по АДРЕСА_1 і вселити позивача у належний йому будинок.
Представники позивача ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві. Зазначили, що оскільки позивач є співвласником та зареєстрований у домоволодінні по АДРЕСА_1, останній має законні підстави бути вселеним та користуватися домоволодінням відповідно до належної йому частини. Вказали, що у добровільному порядку спір між сторонами не врегульовано
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, своїх представників не направили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового направлення в матеріалах справи, а також заяви про ознайомлення з матеріалами справи.
Суд, вислухавши пояснення представників позивача та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить 2/5 частини домоволодіння під номером АДРЕСА_1, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 18.07.2008 року, виданим державним нотаріусом Другої київської державної нотаріальної контори Литвиненко Л.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 7-1996 (а.с. 6).
Згідно вищевказаного Свідоцтва, домоволодіння під номером АДРЕСА_1 в цілому складається з: двох жилих будинків - дерев'яного зазначеного на плані літерою «А», житловою площею 30, 20 кв.м., дерев'яного зазначеного на плані літерою «Б», житловою площею - 37,40 кв.м., а також споруджень, зазначених на плані 1-6.
Право приватної власності власності ОСОБА_1 на 2/5 частин домоволодіння АДРЕСА_1 зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, запис у реєстровій книзі № д. 57-124 за реєстровим № 8859 від 04.12.2008 року (а.с. 6).
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач у встановленому законом порядку набув право власності на 2/5 домоволодіння під АДРЕСА_1 без виділення у натурі належної йому частки.
Як вбачається зі змісту позову та не спростовано запереченнями сторони відповідача, будинок під літерою «Б», як частину домоволодіння під номером АДРЕСА_1, знищено, у зв'язку з чим, у відповідності до ч.1 ст. 349 ЦК України, припинилося право власності ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як співвласників, на зазначене нерухоме майно.
Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.
Відповідно до статті 41 Конституції України та п.2, ч. 1 ст. 3, ст. 321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно до ст. 217, 319 ЦК України власникові належить право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Як на підставу заявленого позову позивач посилався на те, що позбавлений права безперешкодно користуватися належним домоволодінням.
З доказів наданих у судовому засіданні представниками позивача, а саме листів направлених відповідачам (а.с. 94-97), фотознімків за місцезнаходженням нерухомого майна (а.с. 99), звернень та висновків Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві (а.с. 100-104) вбачається, що позивач має перешкоди у користуванні частиною домоволодіння, що належить йому на праві власності, з огляду на, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідачів не вчиняти дії, що порушують право позивача на користуватися належними йому 2/5 частинами домоволодінні під літерою "А", яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Зважаючи на викладене, з огляду на те, що обраний позивачем спосіб захисту своїх прав в частині вселення та зобов'язання відповідачів не чинити перешкод у користуванні квартирою, відповідає ст.16 ЦК України, позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.
Позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 551 грн. 21 коп., які суд вважає необхідним стягнути з відповідачів у рівних частинах на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 58, 60, 88, 208, 209, 212- 215, 223-226, 228 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про припинення дій, які порушують право власності, вселення - задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_2, ОСОБА_3 не вчиняти дії, що порушують право ОСОБА_1 на користуватися належними йому 2/5 частинами домоволодінні під літерою "А", яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Вселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у будинок під літерою "А" за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рівних частках суму сплаченого судового збору у розмірі 551, 20 грн., а саме по 275 (двісті сімдесят п'ять) гривень 60 коп. з кожного.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а сторонами, які не були присутні при проголошенні рішення суду - протягом десяти днів з дня отримання його копії до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.
Суддя: Антонова Н.В.