Головуючий у 1 інстанції - Каліуш О.В.
Суддя-доповідач - Міронова Г.М.
24 травня 2017 року справа №233/177/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Міронової Г.М., суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 28 лютого 2017 року у справі № 233/177/17 за позовом ОСОБА_2 до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області визнання дій неправомірними, зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах,
Позивач 18.01.2017 року звернувся до суду з позовом, в якому просив суд: визнати рішення Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 04.11.2016 року незаконним та скасувати його; зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи з 27.07.1989 року по 12.12.1995 року на посаді «електрогазозварювальника доменного цеху» та з 12.12.1995 року по 31.05.1999 року на посаді «водопровідника доменного цеху» на Костянтинівському металургійному заводі ім. Фрунзе (після реорганізації ВАТ «Костянтинівський металургійний завод»); зобов'язати Костянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 05.07.2016 року (а.с. 2-4).
Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 28 лютого 2017 року у справі № 233/177/17 позов ОСОБА_2 задоволений.
Визнано протиправним та скасовано рішення Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 04.11.2016 року щодо відмови в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зобов'язано Костянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати позивачу до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи з 27 липня 1989 року по 12 грудня 1995 року на посаді «електрогазозварювальника доменного цеху» та з 12 грудня 1995 року по 31 травня 1999 року на посаді водопровідника доменного цеху на Костянтинівському металургійному заводі ім. Фрунзе (після реорганізації ВАТ «Костянтинівський металургійний завод»).
Зобов'язано Костянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити позивачу пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 05 липня 2016 року.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що довідку, уточнюючу пільговий характер роботи, надає підприємство на підставі наявних в архівній установі документів, копії яких надає архів, якщо підприємство не ліквідовано. Позивачем надана довідка архівної установи від 04.05.2016 року № 05-07-07/353, що підтверджує період роботи з 01.03.1994 року по 11.12.1995 року на посаді електрогазозварника та з 12.12.1995 року по 31.05.1999 року на посаді водопровідника доменної печі у ВАТ «Костянтинівський металургійний завод». Довідку, що уточнює пільговий характер роботи у ВАТ «Костянтинівський металургійний завод» не надано. Разом з тим, підприємство не є ліквідованим. Таким чином, на момент звернення позивача відсутній необхідний пільговий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ст. 13 п. «а» Закону України «Про пенсійне забезпечення». За таких обставин, апелянт рішення про відмову в призначенні пільгової пенсії вважає цілком законним та обґрунтованим.
Сторони у судове засідання не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
За нормами пункту другого частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 09 серпня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 05.07.2016 року (а.с.17,6)
Рішенням відповідача від 04 листопада 2016 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 у зв'язку із відсутністю пільгового стажу за Списком № 1, а саме: довідки, що уточнює пільговий характер роботи у ВАТ «Костянтинівський металургійний завод», не надано. Разом з тим, завод не є ліквідованим підприємством (а.с. 6-7).
Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції щодо задоволення позову правильним з огляду на наступне.
Спірним питанням цієї справи є правомірність дій Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії від 04 листопада 2016 року.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Положенням ч.1 ст. 9 Закону № 1058 передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Стаття 4 Закону № 1058 зазначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Пунктом «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок) встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за весь час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Пунктом 10 Порядку необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року № 637.
Професії «електрогазозварювальники на горячих дільницях робіт» та «водопровідник доменного цеху» за кодами позиції 1030100а-1753а-19765 та 1030100а-11467 віднесені до Списку № 1.
Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
З трудової книжки БТ-II № 0014921 вбачається, що позивач з 27.07.1989 року по 12.12.1995 року працював на посаді «електрогазозварювальника доменного цеху 4 розряду на Костянтинівському металургійному заводі ім. Фрунзе» (наказ № 382 від 26.07.1989 року); з 12.12.1995 року по 31.05.1999 року на посаді «водопроводчика доменного цеху 4 розряду на ВАТ «Костянтинівський металургійний завод» (розпорядження від 15.12.1995).
Записи про спірний період роботи у 1989-1999 роках, засвідчені відповідною печаткою підприємства і дефектів її вчинення не мають.
Отже, в даному випадку колегія суддів зазначає, що факт роботи позивача у період з 27.07.1989 року по 12.12.1995 року та з 12.12.1995 року по 31.05.1999 року підтверджується відомостями трудової книжки, які були внесені відповідно до діючого законодавства.
За приписами абз. 1-2 п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
В уточнюючій довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
З архівної довідки виконавчого комітету Костянтинівської міської ради за № 05-07-07/353 від 04 травня 2016 року вбачається, що у справі «Атестація робочих місць за умовами праці» є наказ № 1034 від 09.11.1994 року, яким затверджено перелік професій, які підтверджують право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1 доменний цех електрогазозварювальник на гарячих дільницях роботи код професії - 1030100а-1753а-19756, розділ Ш; водопровідник доменного цеху код професії 1030100а-11467, розділ Ш п. 1а (а.с.11) .
Судом встановлено, що архівна довідка № 05-07-07/353 від 04.05.2016 року відповідає формальним вимогам до змісту, що викладене вище.
Таким чином, довідка № 05-07-07/353 від 04.05.2016 року, видана виконавчим комітетом Костянтинівської міської ради, є чинною з огляду на вимоги законодавства України. Відповідач при розгляді заяви ОСОБА_2 був зобов'язаний взяти таку довідку до уваги як уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку № 637.
Відсутність уточнюючої довідки про пільговий характер роботи з ВАТ «Костянтинівський металургійний завод» при наявності довідки архівної установи, яка підтверджує атестацію робочого місця позивача, не може бути підставою відсутності у позивача права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Колегія суддів зазначає, що в даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову.
Наведені вище обставини свідчать про недбале ставлення пенсійного органу до вирішення такого важливого питання як пенсійне забезпечення особи, яке гарантується ст. 46 Конституції України і визначено законодавцем як джерело існування громадянина держави.
Приймаючи рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 31 листопада 2016 року, управління не врахувало усіх обставин справи та прийняло необґрунтоване рішення з порушенням чинного законодавства, що є підставою для його скасування.
За таких умов колегія суддів вважає рішення пенсійного органу таким, що не відповідає діючому законодавству України, а тому підлягає скасуванню.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 05 липня 2016 року.
Згідно п. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
З огляду на вищезазначене та керуючись ст. ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 211, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області - залишити без задоволення.
Постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 28 лютого 2017 року у справі № 233/177/17 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя: Г.М. Міронова
Судді: Т.Г. Арабей
І.В. Геращенко