Головуючий у 1 інстанції - Аляб'єв І.Г.
Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.
24 травня 2017 року справа №805/4437/16-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Блохіна А.А.
Сухарька М.Г.
при секретарі судового засідання Терзі Д.А.
за участю сторін по справі:
позивач: не з'явився
відповідач: Колеснікова О.М. (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року по справі № 805/4437/16-а (головуючий І інстанції Аляб'єв І.Г.) за позовом ОСОБА_4 до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення коштів, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання незаконним та скасування наказу від 30.09.2016 року №60-о; поновлення на посаді головного державного інспектора відділу обслуговування платників Костянтинівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з 30 червня 2016 року по день поновлення на попередній роботі; стягнення грошової компенсації моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн..
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено частково, визнано незаконним та скасовано наказ від 30 вересня 2016 року №60-о, поновлено ОСОБА_4 на посаді головного державного інспектора відділу обслуговування платників Костянтинівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, стягнуто суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 13 671,93 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі та під час судового засідання відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги ті обставини, що 09 вересня 2016 року основний працівник ОСОБА_5 повідомила про намір дострокового виходу на роботу з відпустки з 03 жовтня 2016 року, а 01.10.2016 року та 02.10.2016 року - це вихідні дні, днем звільнення позивача став найближчий робочий день - 30.09.2016 року.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що наказом від 29 липня 2015 року № 2-о з 04 серпня 2015 року позивача призначено на посаду заступника начальника управління реєстрації платників та електронних сервісів - начальника відділу реєстрації та обліку платників і звітності Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області за переводом з кадрового резерву.
Відповідно до наказу № 4-о від 01.02.2016р. позивача з 01 лютого 2016 року переведено на посаду головного державного інспектора відділу обслуговування платників на період відсутності основного працівника ОСОБА_5 до дня виходу його з відпустки по догляду за дитиною.
Заявою від 09 вересня 2016 року ОСОБА_5, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною (наказ від 29 червня 2016 року № 47-В, відпустка до 29 червня 2017 року) повідомила відповідача про її намір дострокового виходу на роботу з відпустки з 03 жовтня 2016 року.
Листом від 09 вересня 2016 року позивача повідомлено про наступне звільнення його з посади у зв'язку з виходом ОСОБА_5 з відпустки по догляду за дитиною з 03 жовтня 2016 року.
Однак, 03 жовтня 2016 року від ОСОБА_5 надійшла заява про продовження відпустки по догляду за дитиною за сімейними обставинами.
Наказом від 30 вересня 2016 року № 60-о позивача звільнено з посади головного державного інспектора відділу обслуговування платників Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області у відповідності з п.2 ст.36, ст..83 Кодексу законів про працю України, у зв'язку з закінченням строку трудового договору.
Наведені обставини сторонами не оспорюються.
За правилами статті 23 Кодексу законів про працю України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.
Згідно п.2 ст.36 цього Кодексу підставою припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.
Відповідно до наказу № 4-о від 01.02.2016р. позивача з 01 лютого 2016 року переведено на посаду головного державного інспектора відділу обслуговування платників на період відсутності основного працівника ОСОБА_5 до дня виходу його з відпустки по догляду за дитиною.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що закінчення терміну дії трудового договору позивача пов'язане з настанням такої події як фактичний вихід основного працівника на роботу.
Як вбачається з матеріалів справи, основний працівник ОСОБА_5 на дату звільнення позивача на роботу не вийшов, а тому колегія суддів вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для припинення трудового договору, укладеного з позивачем.
Відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Посилання відповідача на ті обставини ,що 09 вересня 2016 року основний працівник ОСОБА_5 повідомила про намір дострокового виходу на роботу з відпустки з 03 жовтня 2016 року, колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки наведений намір не був реалізований цією особою.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року по справі №805/4437/16-а - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року по справі №805/4437/16-а - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 24 травня 2017 року.
Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 25 травня 2017 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Гаврищук Т.Г.
Судді: Блохін А.А.
Сухарьок М.Г.