21 березня 2017 р. Справа №804/710/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро клопотання позивача про забезпечення доказів у адміністративній справі за позовом ОСОБА_5 до Державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області ОСОБА_4 Володимиривича про визнання протиправним та скасування рішення,-
24 січня 2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_5 до Державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення від 21.12.2016 року «РВ-1200432502016.
Одночасно із позовною заявою позивачем також надано до суду клопотання про забезпечення доказів у адміністративній справі шляхом витребування від відповідача у справі додаткових доказів у справі, а саме: інформації щодо зареєстрованих станом на 21.12.2016 року прав постійного користування щодо земельної ділянки, щодо якої Державним кадастровим реєстратором Управління Держгеокадастру у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області ОСОБА_4 21 грудня 2016 року було прийнято рішення №РВ-1200432502016 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; інформації щодо зареєстрованих станом на 20.01.2017 року прав постійного користування щодо земельної ділянки, щодо якої Державним кадастровим реєстратором Управління Держгеокадастру у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області ОСОБА_4 21 грудня 2016 року було прийнято рішення №РВ-1200432502016 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, в обґрунтування якої зазначено, що з метою повного та всебічного розгляду справи суд зобов'язати відповідача надати вказану інформацію.
Представник заявника в судовому засіданні заяву про забезпечення доказів підтримав, просив вжити заходи забезпечення доказів.
Представник відповідача у судовому засіданні проти забезпечення доказів заперечив, просив відмовити у її задоволенні.
Розглянувши вказану заяву, заслухавши представника заявника, суд виходить з наступного.
Згідно частини 3 статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення доказів розглядається протягом п'яти днів після її надходження з повідомленням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, при цьому неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі та обґрунтовано вважають, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладненим, мають право просити суд забезпечити ці докази. Забезпечення доказів може здійснюватися також за заявою заінтересованої особи до відкриття провадження у справі.
Частиною 2 статті 75 цього Кодексу передбачено, що заява про забезпечення доказів подається до суду, який розглядає справу, а якщо провадження у справі ще не відкрито - до місцевого адміністративного суду, на території якого можуть бути вчинені процесуальні дії щодо забезпечення доказів.
Згідно положень статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом письмових або речових доказів, у тому числі за місцем їх знаходження.
При цьому, частиною 1 статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази, або з якою метою потрібно їх забезпечити.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що у заяві про забезпечення доказів необхідно вказати на обставини, які свідчать про небезпеку того, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим. Саме такі обставини зумовлюють необхідність забезпечення доказів, щоб вони могли бути використані при розгляді справи, та відрізняють заяву про забезпечення доказів від клопотання про витребування доказів.
Заявником у заяві та у судовому засіданні не наведено та не обґрунтовано належними доказами наявність обставин, які свідчили б про те, що надання вказаних в заяві доказів стане згодом неможливим або ускладненим.
Крім того, у заяві також не зазначено, що перешкоджає позивачу при розгляді позовної заяви звернутись до суду із клопотання про витребування доказів.
Ототожнення заявником понять «витребування доказів» та «забезпечення доказів» в даному випадку є помилковим, оскільки обставин, які б свідчили про те, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладненим, судом не встановлено.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява позивача про забезпечення доказів у адміністративній справі за позовом ОСОБА_5 до Державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області ОСОБА_4 Володимиривича про визнання протиправним та скасування рішення є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 11, 69, 73 - 75, 79, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_5 про забезпечення доказів у адміністративній справі - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Степаненко