19 травня 2017 року Справа № 158/1228/16-а
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Дмитрука В.В.,
суддів Денисюка Р.С., Плахтій Н.Б.,
при секретарі судового засідання Гринчук Я.О.,
з участю позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача (Волинського ОВК) - Панасюка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Міністерства оборони України, Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - Адміністрація ДПС України), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу за висновком медико-соціальної експертизи була призначення третя група інвалідності (строкова) і статус інваліда війни у зв'язку з пораненням, контузією, захворюваннями, отриманими під час виконання інтернаціонального обов'язку в Республіці Афганістан. У зв'язку з цим позивач неодноразово звертався до Міністерства оборони України із заявами про виплату одноразової грошової допомоги внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання обов'язків військової служби, однак відповідач у листах за результатами розгляду таких заяв вказував на те, що оскільки позивач проходив службу у прикордонних військах, то і виплату одноразової грошової допомоги має здійснювати Державна прикордонна служба України.
ОСОБА_1 також звертався із заявами про виплату одноразової грошової допомоги внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання обов'язків військової служби до Державної прикордонної служби України, однак останній у листах роз'яснював, що, враховуючи те, що призов позивача на строкову військову службі та звільнення зі служби здійснювалися на підставі наказів Міністра оборони колишнього СРСР, перебування позивача на військовому обліку у військовому комісаріаті Міністерства оборони України, а також те, що причинний зв'язок отриманого під час виконання обов'язків військової служби в період перебування в Афганістані встановлено Центральною військово-лікарською комісією Міністерства оборони України, питання щодо виплати одноразової грошової допомоги внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання обов'язків військової служби, повинно розглядатися Міністерством оборони України.
У зв'язку з наведеним позивач просить суд визнати протиправним рішення Міністерства оборони України щодо відмови в розгляді питання нарахування та виплати йому одноразової грошової допомоги внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання обов'язків військової служби, зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення такої одноразової грошової допомоги, зобов'язати Міністерство оборони України надіслати вказане рішення до Волинського обласного військового комісаріату для видання наказу про виплату такої одноразової грошової допомоги.
01 листопада 2016 року позивачем подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просить визнати протиправним рішення Міністерства оборони України щодо не розгляду і відмови в розгляді питання нарахування та виплати йому одноразової грошової допомоги внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання обов'язків військової служби, визнати за ним право на отримання такої допомоги, зобов'язати Міністерство оборони України розглянути у встановленому порядку заяву щодо прийняття рішення про виплату вказаної одноразової грошової допомоги, зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до діючого порядку оформити та направити в Міністерство оборони України пакет документів на призначення і виплату йому одноразової грошової допомоги по інвалідності у зв'язку з пораненням, контузією, отриманими під час виконання обов'язків військової служби.
Представник відповідача (Міністерства оборони України) в письмових запереченнях на адміністративний позов, позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні мотивуючим тим, що Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 25.12.2013 року №975, визначено механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві. Відповідно до пункту 13 даного Порядку керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Отже, законодавством чітко визначено порядок звернення щодо призначення даної виплати, однак позивачем цей порядок порушено, що є підставною для відмови в задоволенні позову. Крім того, оскільки на позивача не поширюються норми Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, тому Міністерство оборони України не вправі було приймати рішення про призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності.
В судовому засіданні позивач адміністративний позов з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог підтримав з підстав, викладених в позові, та просив їх задовольнити.
Представник відповідача (Адміністрації ДПС України) в письмових поясненнях та в судовому засіданні вказав на те, що відповідно до пункту 17 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженою постановою Кабінету міністрів України від 25.12.2013 року №975, особам, звільненим з військової служби, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється органом державної влади, який здійснював розрахунок під час звільнення з військової служби. Позивач військову службу в Адміністрації чи в органах ДПС України ніколи не проходив, жодних розрахунків під час його звільнення з військової служби органами Державної прикордонної служби України не здійснювалось. Призов позивача на строкову військову службу та звільнення зі служби здійснювалися на підставі наказів Міністра оборони колишнього СРСР і згідно із законодавством він перебував на військовому обліку у відповідному військовому комісаріаті Міністерства оборони України. Крім того, причинний зв'язок поранення, отриманого ОСОБА_1 під час виконання обов'язків військової служби в період перебування в Афганістані, встановлено Центральною військово-лікарською комісією Міністерства оборони України. У зв'язку з цим питання щодо виплати одноразової грошової допомоги внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання обов'язків військової служби, повинно розглядатися Міністерством оборони України.
Представник відповідача (Волинської ОВК) в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні з тих підстав, що позивачем не дотримано порядку звернення щодо призначення одноразової грошової допомоги, а саме: не подано письмову заяву з відповідними документами до ІНФОРМАЦІЯ_1 , що унеможливило останнього направити відповідний висновок з документами до Міністерства оборони України.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 22.01.2002 року відповідно до висновку Донецької обласної медико-соціальної експертизи позивачу була призначена третя група інвалідності (строкова) і статус інваліда війни у зв'язку з пораненням, контузією, захворюваннями, отриманими під час виконання інтернаціонального обов'язку в Республіці Афганістан.
Донецька обласна медико-соціальна експертна комісія рішенням від 22.04.2014 року підтвердила ОСОБА_1 третю групу інвалідності.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до Міністерства оборони України із заявами про виплату йому одноразової грошової допомоги внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання обов'язків військової служби, однак останній у листах від 31.12.2015 року №248/3/6/4204, від 10.03.2016 року №248/3/6/1237, від 14.04.2016 року №248/3/6/2838/1941 зазначив, що для осіб, які звільнялися з прикордонних військ, виплату одноразової грошової допомоги має здійснювати Державна прикордонна служба України.
Крім того, позивач також із заявами про виплату йому одноразової грошової допомоги внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання обов'язків військової служби, звертався до Державної прикордонної служби України.
Адміністрацією ДПС України у листах від 16.02.2016 року №11/Д-590 та від 05.05.2016 року №11/Д-2734 повідомлено позивача, що оскільки його призов на строкову військову службу та звільнення зі служби здійснювалися на підставі наказів Міністра оборони колишнього СРСР і згідно із законодавством він перебував на військовому обліку у відповідному військовому комісаріаті Міністерства оборони України, тому питання щодо виплати одноразової грошової допомоги повинно розглядати Міністерство оборони України.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 1 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті (підпункт 4 пункту 2 статті 16 Закону).
Відповідно до пункту 6 статті 16-3 Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 25.12.2013 року №975 (далі - Порядок), визначено механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Підпунктом 1 пункту 3 Порядку передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Разом з тим, пунктами 4.7, 4.8 Розділу ІV Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 року №530, встановлено, що документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.
Висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги подається відповідними органами в 15-денний строк з дня реєстрації документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України.
Якщо документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, немає, уповноважений орган письмово повідомляє заявника та в разі необхідності надає допомогу в їх оформленні.
Таким чином, законодавство чітко визначено, що органом, який має право приймати рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги або відмову в призначенні такої допомоги, у даному випадку є виключно Міністерство оборони України. Обласний військовий комісаріат у цьому випадку виконує лише сервісну функцію щодо прийняття зазначених документів, їх оформлення та направлення для прийняття рішення до Міністерства оборони України.
При цьому, суд також вважає обґрунтованою позицію Адміністрації ДПСУ щодо правонаступництва виключно колишнього Управління військ Західного прикордонного округу КДБ СРСР, натомість позивач проходив строкову військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що входила до складу Середньоазіатського прикордонного округу КДБ СРСР, а Прикордонні війська КДБ СРСР входили до складу Збройних Сил СРСР, відповідно, враховуючи прирівняння соціального захисту військовослужбовців Радянської армії до військовослужбовців ЗСУ, законодавством встановлено обов'язок саме Міністерства оборони України вирішувати питання про виплату одноразової грошової допомоги позивачу. Вказана позиція неодноразово підтверджена судовими рішеннями Вищого адміністративного суду України.
Зважаючи на те, відповідний висновок із документами, необхідними для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, до головного розпорядника коштів - Міністерства оборони України не надходив, відповідно, і рішення про виплату чи відмову у виплаті Міністерством оборони України не приймалось.
У зв'язку з цим позовні вимоги в частині визнання протиправним рішення Міністерства оборони України щодо не розгляду і відмови в розгляді питання нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання обов'язків військової служби, та зобов'язання Міністерство оборони України розглянути у встановленому порядку заяву щодо прийняття рішення про виплату вказаної одноразової грошової допомоги є передчасними та задоволенню не підлягають.
Так само не підлягає до задоволення вимога позивача про визнання за ним права на отримання одноразової грошової допомоги внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання обов'язків військової служби, оскільки Міністерством оборони України не було розглянуто у встановленому законодавством порядку питання призначення такої допомоги та рішення по суті не виносилось, а отже відсутній адміністративний спір, наявність якого й є необхідною умовою розгляду відповідної позовної вимоги в адміністративному суді.
Крім того, як встановлено в ході судового розгляду, ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 із письмовою заявою та відповідними документами не звертався, тому і вимога позивача про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до діючого порядку оформити та направити в Міністерство оборони України пакет документів на призначення і виплату йому одноразової грошової допомоги по інвалідності у зв'язку з пораненням, контузією, отриманими під час виконання обов'язків військової служби, також є передчасною і не підлягає до задоволення.
Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачі діяли в межах повноважень та на підставі вимог чинного законодавства, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 69-72, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 24 травня 2017 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий-суддя В.В. Дмитрук
Судді Р.С. Денисюк
Н.Б. Плахтій