вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"26" квітня 2017 р. Справа № 911/409/17
За позовом VINCI CONSTRUCTION GRANDS PROJETS S.A.S. (ВІНСІ КОНСТРЮКСЬОН ГРАН ПРОЖЕ, акціонерна компанія спрощеного типу) та BOUYGUES TRAVAUX PUBLICS S.A. (БУЙГ ТРАВО ПЮБЛІК, акціонерна компанія)
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Монтаж-енергобуд”
про визнання права власності
Суддя- Мальована Л.Я.
Представники сторін:
позивача - ОСОБА_1 (дов. б/н, від 15.12.16)
ОСОБА_2 ( дов. б/н, від 15.12.16)
відповідача - ОСОБА_3 (дов № 87 від 01.03.17).
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання право власності на модульні житлові споруди, що зареєстровані у складі об'єкта нерухомого майна реєстраційний № 607132220 “нежитлові будівлі під житло для робітників та службовців з улаштуванням на прилеглій території модульних житлових споруд”.
Представники позивача просили суд задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
31.03.2017 року до загального відділу суду від ПАТ "Фідобанк" надіцйшла заява про вступ у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, яка обгрунтована тим, що банк є іпотекодержателем спірного майна, тому рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки останнього.
Відповідно до п. 1. ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін, проте суд не вбачає обставин що можуть вплинути на права та обов'язки банку, тому подане клопотання залишається судом без задоволення.
В судовому засіданні 12.04.2017 року оголошувалась перерва на 26.04.2017 року для надання представниками позивача документів на підтвердження повноважень для звернення з даним позовом до суду.
Після оголошеної перерви представником позивача надано додаткові пояснення з копією довіреності з апостилем, оригінал якої оглянуто в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Компанія Вінсі Констрюксьон Гран Проже та Компанія Буйг Траво Пюблік акредитовані в Україні в якості виконавців проекту (програми) міжнародної технічної допомоги відповідно до Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні від 20.11.1997 та здійснюють в рамках міжнародної технічної допомоги проект: «Грантова угода (Чорнобильський фонд «Укриття»: Новий безпечний конфайнмент)», що підтверджується свідоцтвом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (т.1, а.с. 186).
9 березня 2012 року між Компаніями Вінсі Констрюксьон Гран Проже та Буйг Траво Пюблік (Підрядник) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Енергобуд» (Субпідрядник) було укладено договір субпідряду на будівництво житлового містечка в смт. Іванків № NKA 400 0233/02/2012.
Предметом договору є зобов'язання ТОВ «Монтаж-Енергобуд» за замовленням Підрядника виконати роботи з: проектування, виготовлення, поставки, монтажу, підключення до електричних мереж і водопостачання, каналізації, супутникового телебачення та здачі в експлуатацію і передачі у власність блок-модульного житлового комплексу, що розташований за адресою: Київська область, смт. Іванків, вул. І.Проскури, на території, прилеглій до будинку №86 (Об'єкт №1) (пункт 1.1.1 Договору субпідряду); комплексного відновлюваного ремонту, підключення до мережі супутникового телебачення і здачі в експлуатацію будівлі гуртожитку, що знаходиться за адресою: Київська область, смт. Іванків, вул. І.Проскури, буд.86 (Об'єкт №2) (пункт 1.1.2 Договору субпідряду).
За змістом розділу 2 Договору субпідряду вартість робіт, що становлять предмет договору, складає 6 500 000,00 грн. та включає всі витрати ТОВ «Монтаж-Енергобуд», пов'язані з виконанням договору.
На виконання умов договору роботи виконані ТОВ «Монтаж-Енергобуд», прийняті та оплачені у повному обсязі позивачем, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт та ОСОБА_3 здачі-прийняття робіт від 28.09.2012, копії яких містяться в матеріалах справи.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що фінансування робіт за договором субпідряду здійснювалось позивачем як замовником послуг, що свідчить про виготовлення модульних житлових споруд на замовлення останнього і слугує підставою для визнання права власності за Компанією Вінсі Констрюксьон Гран Проже та Компанією Буйг Траво Пюблік.
Відповідач проти позову заперечив, подавши клопотання про застосування строків позовної давності, посилаючись на таке: 14 січня 2013 року ТОВ «Монтаж-Енергобуд» звернулось до Реєстраційної служби Іванківського районного управління юстиції із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) на об'єкт нерухомого майна - реконструйована нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: смт. Іванків, вул. Івана Проскури, буд. 86-К; реєстраційний номер заяви - 20094.
Згідно технічного паспорта на виробничий будинок, розташований за адресою: Київська область, смт. Іванків, буд. 86, вказаний об'єкт нерухомого майна складається з будівлі літ. «А» - будівля під житло для робітників і службовців, літ. «W» - блок кімнат, літ. «Х» - погріб, літ «Ф» - погріб, №4, 10, 11 - огорожі.
Згідно картки прийому заяви №30978 від 14.01.2013 до заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ТОВ «Монтаж-Енергобуд» було додано: зареєстровану декларацію про реєстрацію об'єкта будівництва від 26.10.2012 № КС 14312200790; технічний паспорт від 11.10.2012 №2140, розроблений КП «БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області».
Розглянувши заяву ТОВ «Монтаж-Енергобуд», зареєстровану 14.01.2013 за №20094 та подані до неї документи, державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Іванківського районного управління юстиції Київської області ОСОБА_4 прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.01.2013 №31013, яким зареєстрував право власності ТОВ «Монтаж-Енергобуд» на об'єкт нерухомого майна - «Нежитлові будівлі під житло для робітників та службовців з улаштуванням на прилеглій території модульних житлових споруд», що розташований за адресою: Київська область, смт. Іванків, вул. І.Проскури, буд. 86К.
Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний номер 51821, зареєстрований за ТОВ «Монтаж-Енергобуд» об'єкт нерухомості складається з: будівлі літ. «А» загальною площею 692,2 кв.м., блок кімнат літ. «W» загальною площею 556,3 кв.м., погріб літ. «Х», погріб літ. «Ф», огорожа №4, 10, 11.
Позивач з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.01.2013 №31013 в частині державної реєстрації права власності за ТОВ «Монтаж-Енергобуд» на модульні житлові споруди, що в описі об'єкта нерухомого майна позначені як «блок кімнат літ. «W» загальною площею 556,3 кв.м.», не погодився та звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з позовом про скасування вищевказаного рішення, який було задоволено постановою від 21.09.2016 року у справі № 810/950/16 скасованою ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016 року, а провадження у справі закрито, тому вказане рішення є діючим та не скасованим у встановленому законом порядку.
01.08.2012 року між ТОВ «Монтаж-Енергобуд» та компаніями «Вінсі Констрюксьон Гран Проже» та «Буйг Траво Пюблік, укладений договір оренди № NКА 400 0262/10/2012, відповідно до умов якого орендодавець передає в оренду площадку та будівлі розташовані за адресою: Україна, Київська обл., смт. Іванків, вул. Проскури Івана, буд. 86, до складу якого входить: одна двоповерхова житлово-адміністративна будівля капітального типу загальною площею приблизно 700 м2; тридцять п'ять житлових блок-модульних будівель загальною площею приблизно 630 м2; земельна ділянка загальною площею 0,6391 га, оточена по периметру парканом; комунікаційні мережі.
Відповідно до п. 1.1.4 договору оренди об'єкт оренди знаходиться у власності орендодавця.
Вказаний договір є діючим, в передбаченому законом порядку не скасований та не визнаний недійсним.
Позивач в обґрунтування звернення до суду з позовом в межах строку позовної давності посилається на те, що йому стало відомо про прийняття державним реєстратором Реєстраційної служби Іванківського РУЮ рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 31013 від 14.01.2013 року з електронного листа ТОВ «Монтаж-енергобуд» від 28.01.2016 року, проте згідно п. 1.1.4. договору оренди № NКА 400 0262/10/2012 від 01.08.2012 року позивачу було відомо про перебування у власності відповідача спірного майна станом на дату реєстрації права власності на нерухоме майно, що слідує із вказаного пункту договору, проте останнім не було використано права на захист своїх майнових прав, натомість позивачем вчинялись дії спрямовані на визнання обставин вказаних в договорі шляхом сплати орендних платежів, в тому числі станом на дату реєстрації права власності на спірне нерухоме майно.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
При цьому відповідно до частин першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Разом з тим згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
У справі, яка є предметом розгляду, відповідачем заявлено клопотання про застосування позовної давності.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції”, яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що “позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу” (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ “Нафтова компанія “Юкос” проти Росії”; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі “Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства”).
Наведена позиція узгоджується також з постановою Верховного Суду України судової палати у цивільних та господарських справах від 16.09.2015 у справі № 6-68цс15.
Статтею 92 ЦК України визначено, що дії органу або особи, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, у відносинах із третіми особами розглядаються як дії самої юридичної особи.
Відтак, для юридичної особи (суб'єкта підприємницької діяльності) як сторони правочину (договору) днем початку перебігу строку позовної давності слід вважати день вчинення правочину (укладання договору), оскільки він збігається із днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.
Спірне майно було передано позивачу в оренду відповідачу за договором оренди № NКА 400 0262/10/2012 від 01.08.2012 року, який в установленому законом порядку не скасовано та діяв на момент вчинення реєстрації майнових прав (14.01.2013 року), згідно п. 1.1.4. якого спірне майно перебуває у власності відповідача, тому трирічний строк позовної давності почав свій перебіг з 14.01.2013 року, а строк позовної давності сплинув 14.01.2016 року.
Позивачем не надані належні обгрунтування щодо пропуску строку позовної давності, тому суд відхиляє їх як не доведені та необгрунтовані.
Таким чином, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, в зв'язку з застосуванням строку позовної давності.
Отже, позовні вимоги не підлягають задоволенню, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя Л.Я. Мальована