Справа № 636 / 99 / 17
2 / 636 / 442 / 2017
23 травня 2017 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Ковригіна О.С.
при секретарі - Фатєєвої С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чугуєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: ПАТ «Банк Михайлівський» про захист прав споживача, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: ПАТ «Банк Михайлівський» про захист прав споживача фінансових послуг, та просить суд з урахуванням уточнених позовних вимог стягнути з Фонду суму вкладу, який становить 10 207,63 грн., пеню за прострочення виконання зобов'язання по відшкодуванню коштів за вкладом - 55094,56 грн., упущену вигоду - 1700,34 грн., інфляційні нарахування 1133,05 грн., три відсотка річних в сумі 255,05 грн. та моральну шкоду в сумі 1500,00 грн.
Позивач в обґрунтування позову вказував, що протягом 2014-2016 року він користувався різноманітними фінансовими послугами ПАТ «Банк Михайлівський», де відкрив на своє ім'я низку рахунків та вніс кошти, зокрема: 10000,00 грн. на рахунок НОМЕР_1 згідно договору банківського вкладу (депозиту) «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу(депозиту)» від 27.05.2014 ; 10000,00 грн. на рахунок № НОМЕР_2 згідно з договором позики«Капітал+»(новий) від 05.05.2016 року №980-006-000233311.
Також зазначав, що в рамках отримуваних від ПАТ «Банк Михайлівський» послуг на його рахунки надходили також інші суми, нараховувалися проценти, з них здійснювалися витрати та відбувалися перекази коштів між рахунками через систему Інтернет - банкінгу тощо.
Разом з тим, 23.05.2016 року розпочато процедуру виведення з ринку ПАТ «Банк Михайлівський» шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації з 23.05.2016 року до 22.06.2016 року й відповідно на підставі рішення Національного банку України від 23.05.2016 року № 14/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» включено до категорії неплатоспроможних, а рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23.05.2016 року №812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ Банк Михайлівський» запроваджено тимчасову адміністрацію.
В подальшому, рішенням виконавчої дирекції Фонду від 13.06.2016 року №991 строки тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» продовжено до 22.07.2016 року включно.
Після запровадження в банку тимчасової адміністрації були заблоковані як комп'ютерна мережа у відділеннях банку, так і Інтернет - банкінг. Таким чином він позбавлений можливості не тільки розпорядитися коштами на своїх рахунках, але й оперативно дізнатися про їх поточний стан.
Також зазначав, що 13.07.2016 року на підставі рішення Правління НБУ від 12.07.2016 року № 124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» та рішення виконавчої дирекції Фонду від 12.07.2016 року №1213 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку» розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський».
Вказував, що враховуючи курс НБУ на 23.05.2016 року, він очікував отримати від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відшкодування за його рахунками у ПАТ «Банк Михайлівський» у розмірі ? грн., оскільки лише зазначені вище внески сумарно його перевищують.
Крім того вказував, що 14.07.2016 року на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було розміщено оголошення, в якому з посиланням на рішення виконавчої дирекції Фонду від 12.07.2016 року №1213 повідомлялося про початок виплати коштів вкладникам ПАТ «Банк Михайлівський». Для проведення такого розрахунку вкладникам було запропоновано в період з 15 липня 2016 року до 26 серпня 2016 року включно звернутись до установ банків-агентів Фонду.
Разом з тим, на ряд його звернень працівники ПАТ «Банк Михайлівський» повідомили йому, що хоча список отримувачів коштів від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Банку надійшов, однак його прізвище в ньому відсутнє. Водночас викласти це твердження у письмовій формі працівники Банку відмовились.
Вважає, що жодної законної причини для затримок з виплатою йому відшкодування в повному розмірі бути не може, а отже його майнові права безпідставно і грубо порушені, а невизначеність з долею його коштів спричиняє йому моральних страждань.
Посилаючись на вказане, а також норми матеріального права, уточнивши в ході розгляду справи позовні вимоги, вказуючи на те, що Фондом 9 листопада 2016 року проведено часткову виплату належних йому коштів, просив зобов'язати ПАТ «Банк Михайлівський» за формою та у спосіб, встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», іншими нормативними актами, повідомити Фонд гарантування вкладів фізичних осіб через Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» про наявність на банківських рахунках (депозитах), відкритих у ПАТ «Банк Михайлівський» на ім'я ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки ІН-НОМЕР_3, стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на його користь вище вказані грошові суми.
В судове засідання позивач не з'явився, від нього через канцелярію суду надійшло клопотання, в якому зазначив що уточнені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просив розгляд справи провести у його відсутності (а.с. 212).
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, від них надійшли письмові заперечення (а.с. 93-95, 207-210).
Від представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на адресу суду надійшли письмові пояснення, в яких зазначив, що Фонд позовні вимоги не визнає у повному обсязі, оскільки процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом, що регулює дані правовідносини. Зокрема, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах. Крім того, згідно п.п. 1,2 ч. 5 ст. 36 Закону під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку. Таким чином, оскільки у банку було запроваджено тимчасову адміністрацію та на даний час розпочато процедуру ліквідації, вимоги позивача будуть визнані та задовольнятимуться відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, статтею 4 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
При цьому, зі змісту ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод убачається, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень окрім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як убачається з матеріалів справи, у січні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого вказував на те, що протягом 2014-2016 року він користувався різноманітними фінансовими послугами ПАТ «Банк Михайлівський», де відкрив на своє ім'я низку рахунків та вніс кошти, зокрема: 10000 грн. на рахунок НОМЕР_1 згідно договору банківського вкладу (депозиту) «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу(депозиту)» від 27.05.2014 ; 10000 грн. на рахунок № НОМЕР_2 згідно з договором позики«Капітал+»(новий) від 05.05.2016 року №980-006-000233311
Факт внесення позивачем вказаних коштів згідно договорів також підтверджено й наданами ПАТ «Банк Михайлівський» виписками по рахунках позивача.
Крім того, як встановлено судом, 23.05.2016 року розпочато процедуру виведення з ринку ПАТ «Банк Михайлівський» шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації з 23.05.2016 року до 22.06.2016 року включно на підставі рішення Національного банку України від 23.05.2016 року № 14/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» банк віднесено до категорії неплатоспроможних, а рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23.05.2016 року №812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ Банк Михайлівський» запроваджено тимчасову адміністрацію.
Згідно рішення виконавчої дирекції Фонду від 13.06.2016 року №991 строки тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» продовжено до 22.07.2016 року включно.
В подальшому, 14.07.2016 року на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розміщено оголошення, в якому з посиланням на рішення виконавчої дирекції Фонду від 12.07.2016 року №1213 повідомлялося про початок виплати коштів вкладникам ПАТ «Банк Михайлівський» та для проведення розрахунку вкладникам запропоновано в період з 15 липня 2016 року до 26 серпня 2016 року включно звернутись до установ банків-агентів Фонду
Зокрема, звертаючись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 зазначав, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у порушення вимог закону йому не було сплачено усього розміру внесених ним на депозитні рахунки банку грошових коштів, а саме в межах гарантованих ? грн.
Так, пунктом 15 ст. 2 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», визначено, що система гарантування вкладів фізичних осіб це сукупність відносин, що регулюються цим Законом, суб'єктами яких є Фонд, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, банки та вкладники.
Відповідно до вимог частини 1 статті 35 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Фонд може делегувати рішенням виконавчої дирекції Фонду частину або всі свої повноваження як тимчасового адміністратора або ліквідатора уповноваженій особі (уповноваженим особам) Фонду, яка має високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію, повну вищу освіту в галузі економіки, фінансів чи права (не нижче кваліфікаційного рівня "спеціаліст") та професійний досвід, необхідний для виконання заходів у межах здійснення тимчасової адміністрації.
Частиною 8 вказаної статті передбачено, що уповноважена особа Фонду у своїй діяльності підзвітна Фонду, який несе відповідальність за дії уповноваженої особи Фонду щодо процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку.
При цьому частиною 3 статті 37 Закону передбачено, що Уповноважена особа Фонду діє від імені банку в межах повноважень Фонду, при цьому відповідно до вимог п.2. розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року №14 Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (далі - Перелік) (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Пунктом 5 вказаного Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.
Положеннями ст. 26 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Крім того, пунктом 1 частини п'ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», обмеження щодо заборони задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, встановлене п.1 ч.5 ст.36 вказаного Закону не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.
Частиною 1 ст. 27 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Також слід зазначити, що ч. 1 ст. 36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
За наведених обставин суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, ґрунтуються на вимогах діючого законодавства, а тому підлягають задоволенню й відповідно саме з Фонду слід стягнути на користь позивача недодану суму коштів за договорами банківського вкладу в межах 10000,00 грн.
Крім того, відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Разом з тим, Фондом у порушення вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України не надано суду належних та допустимих доказів на спростування розміру виплати, яка підлягає стягненню на користь позивача за вищевказаними договорами банківських вкладів та здійснення з позивачем повного розрахунку в межах встановленої законом виплати.
При цьому, надані суду заперечення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, судом також не беруться до уваги, оскільки відповідно до вимог частини 1 статті 35 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Фонд може делегувати рішенням виконавчої дирекції Фонду частину або всі свої повноваження як тимчасового адміністратора або ліквідатора уповноваженій особі (уповноваженим особам) Фонду, яка має високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію, повну вищу освіту в галузі економіки, фінансів чи права (не нижче кваліфікаційного рівня "спеціаліст") та професійний досвід, необхідний для виконання заходів у межах здійснення тимчасової адміністрації. Частиною 8 вказаної статті передбачено, що уповноважена особа Фонду у своїй діяльності підзвітна Фонду, який несе відповідальність за дії уповноваженої особи Фонду щодо процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку.
Частиною 3 статті 37 Закону передбачено, що Уповноважена особа Фонду діє від імені банку в межах повноважень Фонду, а п.3 ч.4 вказаної статті передбачено, що Уповноважена особа звітує за результатами здійснення тимчасової адміністрації банку перед виконавчою дирекцією Фонду.
Таким чином в даному випадку не вбачається розбіжності у повноваженнях Уповноваженої особи Фонду та самого Фонду, хоча вони законом наділені різними за своїм характером функціями, тільки в даному випадку обсяг повноважень Уповноваженої особи Фонду значно вужчий, аніж повноваження самого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
За таких обставин, твердження відповідача про те, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є неналежним відповідачем є безпідставними.
Твердження відповідача з приводу розгляду даного спору в порядку адміністративного судочинства судом також не приймаються до уваги, оскільки в даному випадку, що позивач звернулась до суду з вимогою про стягнення недоданих коштів за договором строкового банківського вкладу, на підставі вимог ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яким передбачено процедуру відшкодування коштів за вкладом.
Згідно із частинами першою, другою статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за КАС України або Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що зазначені в позові правовідносини за своїм характером відносяться до цивільно-правових, й уповноважена особа Фонду та сам Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виступають в указаному спорі як сторони цивільно-правового спору, не здійснюючи при цьому владних повноважень.
Аналогічні висновки містяться у постанові ВСУ від 9 листопада 2016 року № 6-2309цс16.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 Грошові кошти в сумі 10000,00 грн. як недоотримані грошові кошти за договорами банківського вкладу, відкритими в ПАТ «Банк Михайлівський»
В задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити, оскільки позивачем не надано доказів того, що Пат «Банк Михайлівський» за формою та у спосіб, встановлений Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не повідомив Фонд про наявність на банківських рахунках (депозитах), відкритих у ПАТ «Банк Михайлівський» на ім'я ОСОБА_1 коштів, що підлягають відшкодуванню у межах граничного розміру відшкодування.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 15, 16, 526, 530, 1049 ЦК України, ст. 2, 26, 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ст. 2 «Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів», які затвердженні Постановою Правління НБУ від 12.11.2003р. №496, з урахуванням змін згідно Постанови Правління НБУ № 180 від 31.03.2014 року, ст.ст. 10, 60, 79, 84, 88, 212, 213, 215, 226 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: ПАТ «Банк Михайлівський» про захист прав споживача - задовольнити частково.
Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 не отримані кошти за договорами строкового банківського вкладу (депозиту), розміщеними в ПАТ «Банк Михайлівський» в сумі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя -