Справа № 645/1178/17
Провадження № 3/645/929/17
23 травня 2017 року суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова Горпинич О.В., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2
- за ч. 2 ст. 130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 249895 від 08 березня 2017 року, ОСОБА_1 08 березня 2017 року о 05 годині 30 хвилин біля будинку № 19 по бульвару Юр'єва в м. Харкові керував транспортним засобом «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5. ПДР України.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну правову оцінку, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши всі обставини справи, приходжу до наступного.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною 1, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, в матеріалах справи міститься лише копія постанови Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2016 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП у відношенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9-10), відповідно до якої закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 130 ч.1 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, проте яке вона має відношення до справи ОСОБА_1 невідомо, оскільки ідентифікувати відносно якої особи вона винесена не можливо.
Крім того слід зауважити, що адміністративний матеріал стосовно ОСОБА_1 надійшов після дооформення до Фрунзенського районного суду м. Харкова 20.04.2017 року, але Департаментом патрульної поліції УПП у м. Харкові не було усунено встановлених недоліків.
Згідно з розділом І ч. 3 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП).
Відповідно до розділу VII вищевказаної інструкції повторним відповідно до статті 35 КУпАП визнається вчинене особою протягом року однорідне правопорушення, за яке її вже було піддано адміністративному стягненню. У разі неможливості встановити повторність постанова в справі про адміністративне правопорушення на місці його вчинення не виноситься, а складається повідомлення про адміністративне правопорушення, яке у п'ятиденний строк надсилається до підрозділу патрульної поліції за місцем проживання (перебування) особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою здійснення перевірки на наявність повторності правопорушення та вжиття заходів щодо подальшого розгляду. Після здійснення перевірки на наявність повторності правопорушення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомляється про місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Поліцейський, який подає матеріали до розгляду, готує довідку про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, отримання (неотримання) особою за місцем її проживання посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а за матеріалами про адміністративні правопорушення, передбачені частинами другою та третьою статті 130 КУпАП, - довідку про належність транспортного засобу. У разі встановлення повторності правопорушення до протоколу (якщо протокол складається) долучається довідка, у якій міститься інформація про дату вчинення попереднього адміністративного правопорушення і прийняте в справі рішення.
Так, всупереч вимогам закону до матеріалів справи не додано копію постанови судді про визнання саме ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка набрала законної сили, а також не виконані інші вимоги вказаної вище інструкції.
Крім того, із суті адміністративного правопорушення, зазначеної у вищевказаному протоколі, не вбачається кваліфікуюча ознака повторності його вчинення.
Відповідно до ст. 221 КУпАП судді районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення. Таким чином, суд розглядає складений адміністративний протокол з приводу наявності чи відсутності адміністративного правопорушення в діях (бездіяльності) конкретної особи, відносно якої було складено протокол в межах інкримінованого їй правопорушення.
Виходячи зі змісту статей 7, 254, 279 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (стаття 251 КУпАГІ) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам статті 256 КУпАП.
Таким чином, суд розглядає складений адміністративний протокол з приводу наявності чи відсутності адміністративного правопорушення в діях (бездіяльності) конкретної особи, відносно якої було складено протокол в межах пред'явленого правопорушення. Згідно КУпАП, суд не уповноважений самостійно перекваліфікувати дії осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.
Згідно статті 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права».
Так, в силу п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п. 21-22 рішення у справі «Надточій проти України», п.33 рішення у справі «Гурепка проти України»).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою не спростованих презумпцій.
Тобто усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься й в статті 62 Конституції України.
Таким чином, досліджуючи та оцінюючи всі надані по справі докази в їх сукупності, вважаю, що в матеріалах справи відсутні остаточні дані з доказами об'єктивної сторони правопорушення в діях ОСОБА_1, що є вочевидь недостатнім для здійснення переконливих висновків щодо наявності винуватості, є сумнівним, і повинно тлумачитись на користь особи, у відношенні якої було складено протокол про адміністративне правопорушення, а саме, на користь ОСОБА_1
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Обставини, що виключають провадження по справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП. Відповідно до п. 1 ч. 1 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вищезазначене, з урахуванням конституційного принципу презумпції невинуватості, вважаю, що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 130, п. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя -
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня її вручення шляхом подання апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова.
Суддя -