Справа № 636/2229/16-к
Провадження № 1-кп/636/74/17
23 травня 2017 року Чугуївський міський суд Харківської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора Чугуївської місцевої прокуратури ОСОБА_3 ,
захисника адвоката ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12016220440000777, внесеному 29 квітня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно обвинуваченого:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Коробочкине, Чугуївського району Харківської області, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, середньою освітою, раніше засудженого: 23.12.2015р. Чугуївським міським судом Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнений з іспитовим строком 1 рік; 29.06.2016р. Чугуївським міським судом Харківської області за 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-
В період часу з 26 по 28 квітня 2016р. ОСОБА_5 , маючи злочинний намір направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, проник через вхідні двері, шляхом пошкодження металевої скоби, а саме її вилучення з дерев'яних дверей, яка тримає закриваючий пристрій (навісний замок), у домоволодіння АДРЕСА_1 , звідки умисно, таємно викрав майно, що належить потерпілій ОСОБА_6 , а саме: кольоровий телевізор «Rainford» TFS5593 С СV8895, виготовлений 21.10.2011р., бувший у використанні, без пошкоджень, у справному стані, виробництва Китаю; ВВК караоке DVD-програвач DVP158SI, придбаний 21.10.2011р., бувший у використанні, без пошкоджень, у справному стані, виробництва Китаю; DVD - програвач DЕХ DVP 668, придбаний в 2011р., бувший у використанні, без пошкоджень, у справному стані, виробництва Китаю, покинувши місце злочину, обернувши викрадене майно на свою користь та розпорядившись ним на свій власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_5 завдав майнову шкоду потерпілій ОСОБА_6 , згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2746 від 17.05.2016р., на загальну суму 1416,34 грн., з урахуванням зносу.
Вказані дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України - тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав та пояснив суду, що крадіжку майна ОСОБА_6 не скоював, взагалі його там не було.
Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні по факту скоєної крадіжки пояснила, що 28.04.2016р. вона прийшла на дачу і виявила, що замок на будинку зламаний і викрадені речі, про що вона заявила до Чугуївського ВП. Зі слів свідка ОСОБА_7 їй стало відомо, що викрадені речі - телевізор, ДВД-плеєр та диски приніс обвинувачений ОСОБА_5 разом з її сином ОСОБА_8 і вона їх придбала за 200 грн.
Незважаючи на те, що обвинувачений не визнав свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, його вина підтверджується сукупністю доказів, досліджених та перевірених в ході судового розгляду:
-свідченнями свідка ОСОБА_7 , яка у судовому засіданні повідомила суду, що 25 чи 26 квітня 2016р. вона прийшла до себе додому, де знаходився раніше знайомий їй ОСОБА_5 та запропонував придбати їй телевізор, ДВД-плеєр і диски, пояснивши, що вони належать йому, і вона їх купила, а пізніше ці речі вилучені працівниками поліції і вона від них взнала, що речі крадені. Також свідок добавила, що ОСОБА_5 погрожує її синові ОСОБА_8 , щоб той розповів поліції, що крадіжку майна ОСОБА_6 він скоїв з іншою людиною, а про нього нічого не розповідав;
-свідченнями свідка ОСОБА_8 , який у судовому засіданні пояснив суду, що наприкінці квітня 2016р. ОСОБА_5 прийшов до нього додому і сказав, щоб він пішов з ним, але для чого не сказав. Підійшовши до буд. АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 сказав, що йому потрібно забрати свої речі з будинку, і коли вони зайшли у двір, підішли до дверей, що були зачинені, ОСОБА_5 металевим ломом зірвав навісний замок і пригрозив йому щоб він стояв біля дверей та дивився по сторонам, а сам зайшов до будинку, звідки потім виніс телевізор, ДВД-плеєр та диски, які віднесли до будинку ОСОБА_9 , а коли його мати прийшла додому, ОСОБА_5 запропонував їй придбати майно, пояснивши, що це його майно, за яку суму йому не відомо та грошей він від нього не отримував. Через 3-4 дня до них додому прийшла жінка на ім'я ОСОБА_10 з його матір'ю, яка впізнала речі, а пізніше майно вилучила поліція. Також свідок добавив, що ОСОБА_5 постійно погрожував йому з приводу вчиненої крадіжку, щоб він розповів поліції, що крадіжку вчинив з іншою людиною, а не з ОСОБА_5 , погрожує розправою;
-свідченнями свідка ОСОБА_11 , яка пояснила суду, що у квітні 2016р. вона зі своїм співмешканцем поверталася з роботи у полі і зустріли ОСОБА_5 , який розпитував їх з приводу крадіжки майна з будинку ОСОБА_12 , при цій розмові мимо них проходив ОСОБА_13 , якого ОСОБА_5 схопив за одежу, та наказав йому сказати, що ОСОБА_5 не вчиняв крадіжку з цього будинку, а чув, що крадіжку вчинив якийсь хлопець, що живе за третім мостом. Свідок добавила, що ОСОБА_8 боявся ОСОБА_5 та був переляканий;
-свідченнями свідка ОСОБА_14 , який надав такі саме пояснення як ОСОБА_11 ;
-протоколом прийняття заяви від ОСОБА_6 про вчинене кримінальне правопорушення від 28.04.2016р., в якому потерпіла заявила про крадіжку її майна з приміщення дачного будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом пошкодження закриваючого пристрою невідомими особами в період часу з 26 по 28 квітня 2016р. (а.к.п. 6);
-протоколом огляду місця події від 28.04.2016р. та фотознімками до нього, згідно якого оглянута територія домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де з приміщення будинку скоєна крадіжка майна, яке належало потерпілій ОСОБА_6 , виявлено пошкодження петлі навісного замка, яка витягнута, та вилучені сліди рук, які виявлені на поверхні шафи при обробці дакто - порошком і від копійовані на два відрізки липкої стрічки (а.к.п. 7-11);
-протоколом огляду місця події від 04.05.2016р. та фотознімками до нього, проведеного за участю потерпілої ОСОБА_6 , згідно якого оглянутий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , в якому проживає ОСОБА_7 , де в коридорі знаходились речі, а саме: кольоровий телевізор «Rainford», моделі TFS-5593С, виготовлений 21.10.2011р., з дистанційний пультом; DVD-програвач DЕХ DVP 668 та 2 кабелі до нього; які без пошкоджень і у справному стані. В ході огляду речей потерпіла впізнала виявлені речі, які в неї викрадені (а.к.п. 22-24);
-речовими доказами, а саме: кольоровий телевізор «Rainford», моделі TFS-5593С, виготовлений 21.10.2011р., з дистанційний пультом; DVD-програвач DЕХ DVP 668 та 2 кабелі до нього, які оглянуті та долучені до матеріалів кримінального провадження і передані на зберігання потерпілій ОСОБА_6 (а.к.п. 26);
-судово-товарознавчою експертизою № 2746 від 17.05.2016р., проведеною судовим експертом Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, згідно висновку якої загальна ринкова вартість досліджуваних об'єктів: телевізор ТМ «Rainford», модель «TFS5593С», DVD - програвач ТМ «ВВК», модель «DVP158 SI» та DVD - програвач ТМ «DЕХ», модель «DVP 668», з урахуванням зносу, з урахуванням комплектуючих матеріалів товаровиробника, станом на 26.04.2016р. становить 1416,34 грн. (а.к.п. 34, 35);
-судової криміналістичною експертизою № 1309 від 20.05.2016р., проведеною судовим висновком експертом Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, згідно висновку якої в наданому на дослідження паперовому конверті білого кольору, знаходилися один відрізок аркушу білого паперу розмірами 68x79 з наклеєними двома відрізками липкої стрічки, розмірами 29x44 мм, 38x44 мм з відкопійованими двома слідами папілярних узорів, вилученими 28.04.2016р. в ході огляду місця події - приміщення будинку, яке розташоване АДРЕСА_1 , причому один слід пальця руки розміром 13x18 мм, відкопійований на відрізку липкої стрічки розмірами 29x44 мм, визнаний придатним для ідентифікації особи, що його залишила, а один слід пальця руки розміром 15x40 мм, від копійований на відрізку липкої стрічки розміром 38x44 мм, визнаний для ідентифікації особи не придатним. Один слід пальця руки розміром 13x18 мм, від копійований на відрізку липкої стрічки розміром 29x44 мм, залишений мізинним пальцем правої руки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Порівняльне дослідження зі слідом пальця руки розміром 15x40 мм, від копійованому на відрізку липкої стрічки розміром 38x44 мм, не проводили, так як вищевказаний слід папілярного узору для ідентифікації особи не придатний (а.к.п. 45-52);
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.05.2016р., згідно якого свідок ОСОБА_7 впізнала особу на знімку під № 2, на якому зображений ОСОБА_5 , мешканець с. Коробочкине, який продав їй телевізор «Rainford» DVD-програвач (а.к.п. 63-65).
Суд приймає до уваги протоколи слідчих дій та вважає їх допустимими доказами, оскільки вони вчинені у відповідності до норм чинного КПК України.
За клопотанням захисника у судовому засіданні допитаний експерт ОСОБА_15 , що проводив судову дактилоскопічну експертизу, який підтвердив висновок експертизи та пояснив суду, що наданий відбиток пальця руки - мізинця чітко відображений на стрічці та придатний для дослідження, також йому надана дактилоскопічна карта обвинуваченого ОСОБА_5 , копія якої знаходиться у додатку до експертизи.
За клопотання захисника у судовому засіданні досліджений оригінал дактилоскопічної картки (а.к.п. 54) і обвинувачений ОСОБА_5 спочатку заперечував відібрання у нього слідів пальців рук, а потім, після роз'яснення порядку цієї процедури, підтвердив відібрання у нього слідів пальців рук, та вказав, що підпис на дактилоскопічній карті не його, але категорично це не заперечував, що суд розцінює як бажання обвинуваченого уникнути покарання.
Також досліджений оригінал двох відрізків липкої стрічки пальців рук, які використовувались експертом при проведенні експертизи (а.к.п. 55), і експертом підтверджено використання саме цих зразків при проведенні експертизи. Також експертом на запитання суду підтверджено, що якщо б на шафі були інші сліди, то вони також були б на стрічці, що на думку суду підтверджує покази потерпілої, що вона раз на тиждень проводить прибирання у будинку і тому слід пальця є чітким, більш ніякого сліду а ні знизу, а ні зверху не має, і це співпадає з датою вчинення крадіжки.
Тому у суду не виникає сумніву у висновку експертизи, оскільки вони проведені компетентною особою, з достатнім стажем роботи, із дотриманням норм КПК України, не містять суперечностей та узгоджуються з іншими доказами по справі, отже є належним та допустимим доказом по справі.
Також у судовому засіданні за клопотанням захисника допитана експерт ОСОБА_16 , яка проводила судово-товарознавчу експертизу (а.к.п. 34, 35), яка підтвердила висновок експертизи та пояснила, що при проведенні експертизи вона керувалась постановою слідчого про призначення експертизи, в якій вказано стан майна та наявність пошкоджень, на підставі чого встановлена ринкова вартість об'єктів з урахуванням зносу порівняльним підходом, методом заснованим на аналізі цін аналогічних товарів на момент вчинення злочину, на що потерпіла підтвердила, що викрадені речі були у справному стані.
Зазначені докази у вказаному кримінальному провадженні є достовірними, допустимими, належними та достатніми для підтвердження винуватості особи, що обвинувачується в скоєнні кримінальних правопорушень.
Даючи оцінку всім доказам, які були досліджені в процесі судового розгляду, суд приходить до переконання що обставини, викладені у обвинувальному акті щодо доведеності винуватості ОСОБА_5 по вказаному кримінальному правопорушенні знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, а тому вважає, що ОСОБА_5 скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.
Статтею 370 КПК України передбачено, що обґрунтованим є таке рішення, що ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Дослідивши, зіставивши та проаналізувавши вивчені у справі докази, суд приходить до висновку, що покази обвинуваченого, який вину не визнав, спростовують показами свідків та дослідженими у судовому засіданні доказами і дозволяють суду зробити обґрунтований висновок про те, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, доведена повністю.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникнення до житла.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, у відповідності до ст. 65 КК України та роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначає покарання з врахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, даних про особу обвинуваченого та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, яке має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, у відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, конкретні обставини справи та дані про особу обвинуваченого, а саме те, що обвинувачений раніше судимий, про що свідчить довідка ОСК ГУ НП в Харківській області № 540-05052016/63091 від 06.05.2016р. про наявність судимості обвинуваченого ОСОБА_5 (а.к.п. 92); на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, про що свідчать довідки КЗОЗ «Чугуївської ЦРЛ ім. М.І. Кононенка» № 1150 від 06.05.2016р. (а.к.п. 99); за місцем проживання характеризується посередньо, про що свідчить характеристика інспектора Чугуївського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_17 від 02.05.2016р., згідно якої обвинувачений ОСОБА_5 з сусідами та мешканцями села не конфліктував (а.к.п. 101). Також при призначенні покарання обвинуваченому суд бере до уваги те, що злочин обвинуваченим вчинений під час іспитового строку, що підтверджується довідкою про наявність судимості та копією вироку Чугуївського міського суду Харківської області від 23.12.2015р., відповідно до якого ОСОБА_5 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, який також вчинений за попередньою змовою групою осіб, і йому призначено покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_5 звільнений від відбування покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку в 1 рік, однак обвинувачений на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та повторно скоїв корисливий злочин у 24-26 квітня 2016р. Також суд звертає увагу на те, що вказаний вирок суду за апеляцією прокурора та обвинуваченого ОСОБА_18 переглянутий апеляційним судом Харківської області 14 квітня 2016р. і відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - залишений без змін, залишив йому іспитовий строк, після чого обвинувачений ОСОБА_5 у період часу з 24 по 26 квітня 2016р. вчинив новий злочин. Крім того, обвинуваченим ОСОБА_5 20.11.2015р. вчинений злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, за яке йому 29.06.2016р. призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, згідно якого його взято під варту в залі суду, що на думку суду припинило його злочинну діяльність. Вирок суду від 29.06.2016р. також був переглянутий апеляційним судом і змінений лише в частині виконання окремо від попереднього вироку. Також апеляційним судом вказано, що вчинення обвинуваченим умисного корисливого злочину під час розгляду судом іншого кримінального провадження відносно нього ж, до того ж за обтяжуючої покарання обставини - у стані алкогольного сп'яніння, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність відбування обвинуваченим покарання в умовах ізоляції від суспільства.
Судом в ході судового слідства обставин, що пом'якшували б покарання обвинуваченому ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено, оскільки обвинувачений критично не оцінив свою поведінку та вину в ході судового розгляду, незважаючи на докази, що підтверджують його вину, не визнав, не висловився про готовність нести кримінальну відповідальність, не відшкодував збитки, а лише шукав будь які можливості уникнути покарання. Обставини, які згідно ст. 67 КК України, обтяжують його покарання, суд визнає рецидив злочинів.
Крім того, ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
Беручи до уваги вказані обставини в їх сукупності, враховуючи думку прокурора, яка у судових дебатах висловила думку про те, що виправлення обвинуваченого не можливо без ізоляції від суспільства, що свідчить про вчинення ним злочинів під час іспитового строку та під час розгляду кримінального провадження відносно нього у суді і просила призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі, та думку потерпілої, яка погодилася з позицією прокурора, а також зважаючи на кількість вчинених протягом 2015р.-2016р. обвинуваченим крадіжок, зухвалу поведінку обвинуваченого під час розгляду кримінального правопорушення, а саме те, що обвинувачений під час судових дебатів критично не оцінив свою поведінку, вину, не дивлячись на сукупність доказів та покази свідків, не визнав, не висловив готовність нести кримінальну відповідальність за вчинене та відшкодувати шкоду потерпілій, враховуючи також ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та суспільну небезпечність скоєного, наявність обтяжуючих обставин, дані які характеризують обвинуваченого, та з урахуванням факту вчинення обвинуваченим злочину під час відбуття покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком, з метою запобігання ризикам ухилення обвинуваченого від подальшого відбування покарання та недопущення вчинення ним нового злочину, і враховуючи вказані у вироку обставини та практику Європейського суду щодо призначення покарання, й те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, а також другорядної ролі кари як мети покарання, поведінку винного під час судового провадження, суд вважає необхідним призначити покарання у вигляді позбавлення волі, так як судимість, за яку він відбував покарання, у встановленому законом порядку не знята та не погашена, що свідчить про те, що обвинувачений належних висновків для себе не зробив, і тому звільненню від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.
За вказаних обставин суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання в межах санкції статті закону, яка передбачає відповідальність за вчинене, та у відповідності до ст. 71 КК України приєднати до призначеного цим вироком покарання не відбуту частину покарання за вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 29.06.2016р., оскільки відповідно до ухвали апеляційного суду Харківської області від 03.11.2016р. вирок суду від 29.06.2016р. виконується окремо від вироку суду від 23.12.2015 р.
Цивільний позов потерпілої про відшкодування матеріальних збитків та витрат за надані юридичні послуги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Потерпілою ОСОБА_6 заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди у розмірі 9014 грн. та моральної шкоди у розмірі 10000 грн., а також витрати на правову допомогу у сумі 400 грн., в якому потерпіла зазначила, що розмір матеріальної шкоди у сумі 9014 грн., а не сума 1416,34 грн., яка зазначена у обвинувальному акті, затвердженому прокурором 24.06.2016р., оскільки у позові перелічено майно, яке не зазначено у обвинувальному акті, і не підтверджується ціна викраденого товару, оскільки чеки при придбанні товару не збереглися. Однак до позовної заяви додана квитанція № б/н від 03.10.2016р. про сплату коштів у сумі 400 грн. за надану послугу адвоката ОСОБА_19 за складання позовної заяви.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог.
За приписами ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Враховуючи обставини злочину, суд вважає, що відшкодовувати майнові збитки та моральну шкоду потерпілі повинен обвинувачений, оскільки ця шкода заподіяна його злочинними діями за наявності його вини.
Покладаючи на підсудного обов'язок відшкодувати матеріальну шкоду, суд виходить з установленого законом правила про те, що шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню в повному обсязі. При визначенні розміру шкоди суд виходить з цін на майно, що діють на час розгляду справи.
Таким чином, матеріальна шкода, завдана потерпілі, підлягає стягненню в розмірах, встановлених експертизою та підтверджених в судовому засіданні.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди суд враховує характер правопорушення, який є тяжким злочином, глибину душевних страждань потерпілої, вину обвинуваченого, засад розумності, виваженості та справедливості, та вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого моральну шкоду на користь потерпілої у сумі 6000 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 79 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.
Таким чином, на користь потерпілої підлягають стягненню витрати за надання правової допомоги у сумі 400 грн., що підтверджується наданою суду квитанцією.
Відповідно до ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення експертиз - висновки експертів Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 1309 від 05.05.2016р. у сумі 2201,00 грн. та № 2746 від 17.05.2016р. у сумі 351,84 грн.
Питання про долю речових доказів суд вирішує в порядку п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України.
В ході досудового слідства обвинуваченому ОСОБА_5 обраний запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, однак, у зв'язку із взяттям обвинуваченого 29.06.2016р. під варту у залі суду, він в рамках даного кримінального провадження тимчасово залишений у ДУ «Харківської установи виконання покарань (№ 27)» - на час розгляду даного кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 29.06.2016р. в вигляді позбавлення волі строком 6 місяців, остаточно ОСОБА_5 рахувати до відбуття 4 (чотири) роки позбавлення волі.
Стягнути з засудженого ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані з проведенням експертиз, у сумі 2552 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят дві ) грн. 84 коп.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 - задовольнити частково
Стягнути з засудженого ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 матеріальні збитки у сумі 247 грн.67 коп., моральну шкоду у сумі 6000 грн. 00 коп. та витрати на правову допомогу у сумі 400,00 грн., а всього 7647 грн.67 коп.
Речові докази: кольоровий телевізор «Rainford», моделі TFS-5593С, виготовлений 21.10.2011р., з дистанційний пультом; DVD - програвач DЕХ DVP 668 та 2 кабелі до нього, які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_6 - вважати повернутими власнику, звільнивши від зобов'язань по розписці про зберігання.
Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_5 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з моменту обрання запобіжного заходу в рамках даного кримінального провадження - 12 липня 2016р. по день набрання вироком законної сили, із співвідношення одному дню попереднього ув'язнення дорівнює два дні позбавлення волі.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Харківської області через Чугуївський міський суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати потерпілій, яка не була присутньою в судовому засіданні.
Суддя -