Справа №484/2763/16-ц 24.05.2017 24.05.2017 24.05.2017
Провадження №22-ц/784/1207/17
Справа № 484/2763/16-ц
Провадження: № 22-ц/784/1207/17 Головуючий у І -й інстанції Закревський В.І.
Категорія 25 Доповідач в апеляційній інстанції Ямкова О.О.
Іменем України
24 травня 2017 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючої: Ямкової О.О.,
суддів: Колосовського С.Ю., Локтіонової О.В.,
із секретарем : Горенко Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою
Приватного акціонерного товариства
«Страхова компанія «ПЗУ Україна»
(далі - ПрАТ СК «ПЗУ Україна»)
на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 березня 2017року
за його позовом
до ОСОБА_3,
третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна»
(далі - ПрАТ «СК «Провідна»)
про повернення отриманого страхового відшкодування,
5 вересня 2016 р. ПрАТ СК «ПЗУ Україна» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про повернення ним 24 018 грн. 18 коп. отриманого страхового відшкодування.
В обґрунтування позову вказувало на те, що між сторонами 12 серпня 2015 року укладено договір комплексного добровільного страхування, за яким відповідачем ОСОБА_3 застраховано автомобіль MITSUBISHI GRANDIS, державний номер НОМЕР_1.
29 січня 2016 р. у місті Первомайську Миколаївської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого відповідачем автомобіля та автомобіля УАЗ 3741, застрахованого за обов'язковим державним страхуванням третьою особою ПрАТ СК «Провідна».
Внаслідок пригоди обидва автомобіля отримали механічні пошкодження.
Згідно постанови Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 лютого 2016 року дорожньо-транспортна пригода відбулася у зв'язку з порушення водієм автомобіля УАЗ 3741 ОСОБА_4 ПДР України.
Тому, за зверненням страхувальника ОСОБА_3 позивачем проведена оцінка заподіяного матеріального збитку і йому виплачено страхове відшкодування у розмірі 24 018 грн. 18 коп..
У подальшому ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» звернулася до господарського суду із позовом до третьої особи ПрАТ СК «Провідна» щодо стягнення на його користь раніш виплаченого страхового відшкодування. Але у його стягненні позивачу було відмовлено, у зв'язку із повною виплатою 29 березня 2016 року ПрАТ СК «Провідна» на користь відповідача ОСОБА_3 страхового відшкодування у сумі 27 835 грн. 23 коп..
Посилаючись на подвійне отримання страхового відшкодування за рахунок двох страховиків та положення пункту 4 частини 1 статті 26 Закону України «Про страхування», позивач просив стягнути зі страхувальника ОСОБА_3 раніш виплачене ним страхове відшкодування.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 березня 2017 року позов ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» задоволено частково, ухвалено про стягнення на його користь 12 886 грн. 25 коп. страхового відшкодування та 1 378 грн. судових витрат.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, невідповідність висновків суду обставинам справи та вимогам закону, що регулює спірні правовідносини, просить скасувати рішення суду, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 12 серпня 2015 р. між позивачем як страховиком та ОСОБА_3 як страхувальником укладено договір комплексного добровільного страхування приватного майна, загальної цивільно-правової відповідальності перед третіми особами, транспортного засобу та багажу, що ним перевозиться, серії RZ №003101, за яким позивач застрахував майнові інтереси відповідача, пов'язані з експлуатацією автомобіля MITSUBISHI GRANDIS, державний номер НОМЕР_1.
29 січня 2016 р. о 12.55 год. у місті Первомайську Миколаївської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого відповідачем автомобіля та автомобіля УАЗ 3741, державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, застрахованого за обов'язковим державним страхуванням третьою особою ПрАТ СК «Провідна».
Внаслідок ДТП обидва автомобіля отримали механічні пошкодження.
Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 лютого 2016 року встановлено, що вищезазначена дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення Правил дорожнього руху України водієм автомобіля УАЗ3741 ОСОБА_4.
Транспортний засіб УАЗ 33741, яким керував ОСОБА_4, застраховано на підставі Страхового полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності
власників наземних транспортних засобів № АІ/8022123 (далі - Поліс), відповідно до якого страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяно шкоду третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка відбувається за участю забезпеченого транспортного засобу, а страхове відшкодування сплачується страховиком - третьою особою ПрАТ СК «Провідна».
29 січня 2016 р. ОСОБА_3 подав до ПрАТ «СК «ПЗУ «Україна» заяву про виплату страхового відшкодування на підставі укладеного між ними договору, яке отримав 24 лютого 2016 року у розмірі 24 018 грн. 18 коп., виходячи із визначеної експертом-автотоварознавцем суми матеріального збитку в розмірі 26 499 грн. 02 коп. за відрахування франшизи у 500 грн. 00 коп..
Одночасно, в той же день, ОСОБА_3 звернувся із аналогічною заявою до третьої особи ПрАТ СК «Провідна», яка за особисто проведеним розрахунком матеріального збитку 29 березня 2016 року виплатила відшкодування в сумі 27 835 грн. 23 коп. на користь потерпілого за полісом обов'язкового страхування.
Ухвалюючи рішення та задовольняючи позов частково, суд першої інстанції повернув позивачу частину виплаченого ним страхового відшкодування, так як виходив не із суми матеріального збитку, а із розміру відновлювального ремонту, визначеного спеціалістом ПрАТ СК «Провідна» в розмірі 73 522 грн. 94 коп., та фактично понесених відповідачем витрат за наданими ним накладними, визнав, таким чином, право страхувальника на отримання суми повного відшкодування від кожного страховика.
Проте з такими висновками суду повністю погодитися не можна.
Згідно зі статтею 16 Закону України «Про страхування» (далі - Закон) договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
За правилами статті 27 цього Закону, статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.
У випадку отримання страхувальником повного відшкодування від особи, яка винна у заподіянні шкоди, страховик відмовляє у виплаті визначеного ним страхового відшкодування з підстав, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 26 Закону України «Про старування».
За змістом статті 17 цього Закону, та відповідно до вимог пункту 8.1.17 Загальних умов страхування, що є додатком до договору комплексного добровільного страхування, укладеного між сторонами, страхувальник зобов'язується повернути отримане страхове відшкодування, якщо протягом встановлених законодавством України строків позовної давності стане відома така обставина, яка за законодавством або цим договором повністю або частково звільняє страховика від виплати страхового відшкодування.
Отже, за положеннями Закону України «Про страхування» та прийнятими у компанії Правилами страхування (стаття 17 цього Закону) законодавцем не передбачено подвійної виплати страхувальнику страхового відшкодування за рахунок різних страховиків.
Суд, вирішуючи спір, не звернув уваги на вказані положення Закону, умови договору і Правила страхування, та помилково вважав, що є підстави для виплати відповідачу як страхувальнику та потерпілому за добровільним та обов'язковим страхуванням подвійного розміру страхового відшкодування, виходячи із розміру відновлювального ремонту та фактично понесених витрат.
Однак, такі висновки суперечать як положенням статей 9, 25, 26 Закону України «Про страхування» та пункту 11.10.1 Загальних умов страхування ПрАТ СК «ПЗУ Україна», так ще і не підтверджені належними письмовими доказами в силу вимог статті 60 ЦПК України.
Таким чином, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково, дійшов невірного висновку, що відповідачем надані належні докази на підтвердження фактично понесених витрат, і він має право на отримання подвійного страхового відшкодування відновлювального ремонту без врахування зносу автомобіля.
За такого, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині визначення обсягу задоволених вимог та розміру страхового відшкодування, яке підлягає поверненню, підлягає скасуванню у відповідності до пунктів 3 і 4 частини 1 статті 309 ЦПК України, з ухваленням в цієї частині нового, за яким позовні вимоги необхідно задовольнити у повному обсязі та стягнути на користь страхової компанії 24 018 грн. 18коп..
Підстав для скасування судового рішення в частині стягнення судових витрат за розгляд справи у суді першої інстанції, - не має.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» - задовольнити частково.
Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 березня 2017року в частині визначення обсягу задоволених вимог та розміру страхового відшкодування, яке підлягає поверненню, скасувати та ухвалите в цієї частині нове, яким позов ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» до ОСОБА_3, третя особа - ПрАТ «СК «Провідна», про повернення отриманого страхового відшкодування задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПрАТ «Страхової компанії «ПЗУ Україна» 24 018 грн. 18 коп. отриманого страхового відшкодування.
В частині розподілу судових витрат рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПрАТ «Страхової компанії «ПЗУ Україна» 1 515 грн. 80 коп. судових витрат за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуюча Судді