про повернення позовної заяви
"23" травня 2017 р.№ 916/1148/17
Суддя Найфлейш В.Д., розглянувши матеріали позовної заяви (вх. №1218/17 від 16.05.2017р.) Публічного акціонерного товариства „ОСОБА_1 нафтопереробний завод” до Державного підприємства „Укртранснафтопродукт” за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 нафтопереробний завод Державного підприємства "Укртранснафтопродукт" про витребування майна з чужого незаконного володіння,
Публічне акціонерне товариство „ОСОБА_1 нафтопереробний завод” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства "Укртранснафтопродукт" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 нафтопереробний завод Державного підприємства "Укртранснафтопродукт" про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Розглянувши подану позовну заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ч.2 ст.4 Закону України „Про судовий збір” ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1700 грн.
В підтвердження доказів сплати судового збору за подачу даної позовної заяви, позивачем надано до суду квитанцію №ПН 5054 від 22.03.2017р.
Господарський суд зазначає, що відповідно до комп'ютерної програми „Діловодство спеціалізованого суду” ухвалами господарського суду Одеської області позовні заяви Публічного акціонерного товариства „ОСОБА_1 нафтопереробний завод” про витребування майна з чужого незаконного володіння і додані до неї документи повернуто позивачу без розгляду, та подано втретє без виправлення недоліків, зазначених в ухвалах господарського суду Одеської області від 27.03.2017р. по справі №916/713/17 (суддя Лепеха Г.А.) та від 10.04.2017р. по справі № 916/803/17 (суддя Найфлейш В.Д.).
Згідно з п. 2 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, ціна позову у позовах про витребування майна визначається вартістю майна, що витребується.
Відповідно до п.2 позовної заяви позивач, зокрема, просить суд визначити розмір судового збору, що підлягає сплаті ПАТ „ОСОБА_1 нафтопереробний завод” за подачу до господарського суду Одеської області позовної заяви до ДП „Укртранснафтопродукт”.
Ч.2 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.
Як вбачається з позовної заяви ПАТ „ОСОБА_1 нафтопереробний завод”, позивач взагалі не зазначив ціну позову та не зазначив приблизну вартість спірного майна.
Відповідно до п. 2.2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 року N 7 судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача.
Пунктом 2.7 вищевказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України передбачено, що одним із реквізитів позовної заяви є ціна позову, яку зазначає позивач і з якої обчислюється судовий збір. Якщо позивачем зазначено в заяві ціну позову, але в ній не наведено обґрунтованого розрахунку такої ціни, або його не додано до позовної заяви, або позивачем не зазначена вартість спірного майна та/або не подано доказів в обгрунтування цієї вартості, то позовна заява підлягає поверненню на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК.
Отже, Публічним акціонерним товариством „ОСОБА_1 нафтопереробний завод” в своїй позовній заяві ціна позову не зазначена, не вказана вартість спірного майна із обґрунтованим розрахунком такої ціни, у зв'язку з чим, позовна заява Публічного акціонерного товариства „ОСОБА_1 нафтопереробний завод” і додані до неї документи відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України підлягають поверненню без розгляду.
Окрім того, 18.05.2017р. до господарського суду Одеської області надійшло клопотання (вх. № 2-2693/17), відповідно до якого позивач просить суд відстрочити сплату судового збору.
В обґрунтування вказаного клопотання позивач вказує на скрутне фінансове становище, цілковиту відсутність коштів у зв'язку з тим, що відкрито процедуру банкрутства щодо ПАТ „ОСОБА_1 нафтопереробний завод”
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданого публічного акціонерного товариства „ОСОБА_1 нафтопереробний завод” клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд виходить з наступного.
В силу положень ст. 8 Закону України „Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Господарський суд вправі вчинити дії, про які йдеться у статті 8 Закону України „Про судовий збір”, і зі своєї ініціативи з наведенням в ухвалі відповідних мотивів.
З огляду на викладене, господарський суд відхиляє клопотання публічного акціонерного товариства „ОСОБА_1 нафтоперобний завод” щодо неможливості на теперішній час здійснити оплату судового збору за подання позову, оскільки не прийнято судом постанови про визнання банкрутом ПАТ „ОСОБА_1 нафтопереробний завод” та не надано суду доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги відмову суду у задоволенні клопотання публічного акціонерного товариства „ОСОБА_1 нафтоперобний завод” про відстрочення сплати судового збору, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви та додатків до неї позивачу без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Керуючись п. 4 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд -
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства „ОСОБА_1 нафтопереробний завод” і додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.
Додаток: позовна заява на 54 аркушах; Клопотання від 18.05.2017р. Вх.№2-2639/17 на 8 аркушах.
Суддя В.Д. Найфлейш