18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"19" травня 2017 р. Справа № 925/280/17
Господарський суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Єфіменка В.В.,
з секретарем судового засідання Макарченко Н.П.;
за участю прокурора Олійник І.А.
та представників сторін:
від позивача -Байда О.О. за довіреністю,
від відповідача - не з'явився;
від ІІІ особи - Мельничук О.В. за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області в м. Черкаси справу
за позовом заступника керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області, м.Черкаси
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Умань
за участю ІІІ особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державний історико-архітектурний заповідник "Стара Умань"
про стягнення коштів;
Уманська місцева прокуратура звернулась з позовом до фізичної особи - підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_3 з вимогами:
- стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до державного бюджету в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України в Черкаській області заборгованість з орендної плати в сумі 55 324, 93 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч триста двадцять чотири грн. дев'яносто три коп.), пеню в сумі 5 329, 63 грн. (п'ять тисяч триста двадцять дев'ять грн. шістдесят три коп.) за користування об'єктом оренди по АДРЕСА_2;
- стягнути з відповідача судовий збір в сумі 1 600 грн. (одна тисяча шістсот грн.) на користь прокуратури Черкаської області банківський р/р 35212034003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ (МФО 820172) за кодом класифікації видатків бюджету - 2800.
Прокурор в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав повністю з мотивів, викладених у позовній заяві.
Представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області (далі - РВ ФДМУ; позивач) в судових засіданнях позов прокурора підтримав повністю. У письмових та усних поясненнях позивач, зокрема посилався на те, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 27.01.2015 задоволено вимоги державного історико-архітектурного заповідника „Стара Умань" та зобов'язано ФОП ОСОБА_3 звільнити приміщення, орендовані за договором від 24.01.2009 № 715; видано наказ про примусове виконання рішення від 17.04.2015
При цьому, судом встановлено, що зазначений договір оренди припинив свою дію 23 січня 2012 року, а відповідач безпідставно займає орендоване ним приміщення.
Уманським міським відділом державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження № 47357105 про примусове виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 17.04.2015.
Згідно інформації Автоматизованої системи виконавчих проваджень постановою від 20.03.2017 виконавче провадження закінчено. Боржником - ОСОБА_3 не виконано рішення суду, орендовані приміщення - не звільнено, внаслідок чого державним виконавцем до органу досудового розслідування надіслано повідомлення про вчинення кримінального правопорушення за ст. 382 (невиконання судового рішення) Кримінального кодексу України.
Представник позивача зазначив, що відповідач не тільки не сплачує орендну плату з листопада 2014 р., але ще й добровільно не звільняє орендовані приміщення.
Відповідачу відомо, що згідно з п. 3.11. договору оренди № 715 орендар має сплачувати орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання навіть у разі припинення (розірвання) договору, і тому з травня 2016 р. по січень 2017 р. включно виникла заборгованість по орендній платі до держбюджету в розмірі 55324,93 грн.
Відповідач був повідомлений про заборгованість на підставі претензії від 10.03.2017 № 18-08-1257, проте добровільно заборгованість сплатити відмовляється.
Позивач просив суд звернути увагу суду, що саме для попереднього вирішення питання по заборгованості Регіональним відділенням направлено на адресу боржника зазначену вище претензію. Проте, як і всі попередні, її залишено без задоволення.
Внаслідок прямого ігнорування відповідачем приписів закону та договору Регіональне відділення як орендодавець та державний історико-архітектурний заповідник „Стара Умань" як балансоутримувач змушені були у встановленому законом порядку звертатися до суду з вимогами про стягнення несплаченої заборгованості та примусового виселення боржника.
Представник позивача звернув увагу суду на те, що Регіональне відділення не є власником державного майна, а лише виступає його орендодавцем в рамках Закону України „Про оренду державного та комунального майна".
Позивач зазначив, що на підставі ст. 24 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" Орендар, який затримав повернення об'єкта оренди орендодавцю, несе ризик його випадкового пошкодження. Тобто, на даний час Закон перекладає відповідальність за пошкодження майна на недобросовісного Орендаря - ФОП ОСОБА_3, який нехтує умовами договору.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився. Про час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином, що підтверджується дослідженими у судовому засіданні повідомленнями УДППЗ «Укрпошта» форми № 119 про вручення ОСОБА_3 поштового відправлення 13.05.2017 та відзивом на позов, який надійшов до суду 18.05.2017 засобами електронної пошти і 19.05.2017 у письмовому вигляді через установу поштового зв'язку УДППЗ «Укрпошта» (Черкаси-5) (а.с.50; 78; 104-105).
У відзиві на позов відповідач надав свої пояснення, зокрема такого змісту:
Договір оренди укладений на термін з 24 січня 2009 року по 23 січня 2012 року включно (п. 10.1. договору оренди). Передача майна відбулася 24 січня 2000 року про що свідчить копія акту прийому - передачі приміщень від 24 січня 2009 року. 11а момент укладення договору оренди об'єкт оренди вже був з поліпшеннями, що внесені були ФОН ОСОБА_3 раніше, та прийняті в експлуатацію рішеннями державної комісії, адже приміщення раніше перебувало в оренді на підставі договорів оренди з Представництвом ФДМ України в м. Умані з 1999 року.
Відповідач вважає, що договір оренди №715 від 23 січня 2009 року укладено лише відповідно частки Держави в нежитловому приміщенні по АДРЕСА_2
Відповідно до п. 10.6. договору оренди дія договору припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" передбачено, і по термін договорів оренди державного та комунального майна для суб'єктів малого підприємництва, укладених до набрання чинності цим Законом, слід вважати продовженим до п'яти років з дня укладення, якщо орендар не пропонує менший термін.
По суті відповідач визнав, що договір оренди №715 закінчився 23 січня 2014 року.
Рішенням господарського суду 27 січня 2015 року в справі № 925/1186/14 зобов'язано фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 звільнити приміщення загальною площею 463 кв.м. в будівлі АДРЕСА_2 та яке використовувалося згідно договору оренди під 24 січня 2009 року №715.
Відповідач у відзиві зазначив, що на виконання означеного рішення суду актом державного виконавця від 31 серпня 2015 року його виселено з займаного відповідно договору оренди №715 нежитлового приміщення.
Одночасно посилається на те, що після ухвалення судового рішення в справі про усунення перешкод в користування нежитловим приміщенням і до набрання ним чинності неодноразово повідомлялось про те, що ДІАЗ «Стара Умань», використовуючи свій статус балансоутримувача блокує роботу підприємця.
Відповідач стверджує, що фактично діяльність приватного підприємця в нежитловому приміщенні по АДРЕСА_2 припинена ще до 31.08.2015.
На думку відповідача акт про передачу нежитлового приміщення балансоутримувачу не може мною бути складений та підписаний, адже залишаються неврегульовані значні поліпшення, що ним здійснені, унаслідок яких створено по суті новий об'єкт - приміщення кафетерію.
Керівник ІІІ особи - Державного історико-архітектурного заповідника "Стара Умань" (далі - ДІАЗ «Стара Умань») у адресованих суду письмових поясненнях і у судовому засіданні, як балансоутримувач будівлі, частина якої перебуває у користуванні відповідача, ДІАЗ «Стара Умань» повідомив суду, що доводи відповідача є неправдивими та такими, що не відповідають дійсності з огляду на наступне. Акт державного виконавця від 31 серпня 2015 р., на який посилався відповідач, був складений за відсутності представника ДІАЗ «Стара Умань», як стягувача у виконавчому провадженні з примусового звільнення приміщень та за відсутності працівників поліції. Фактичне звільнення приміщень не відбулося, і, відповідач продовжує займати вказане приміщення. Дирекція ДІАЗ «Стара Умань», отримавши постанову ДВС від 31.08.2015 р. про закінчення виконавчого провадження №47357105 з формулюванням «виконавчий документ виконано в повному обсязі», звернулася до господарського суду Черкаської області та оскаржила дії державного виконавця, що видав постанову про закриття провадження. Після з'ясування всіх обставин, ухвалою господарського суду Черкаської області від 02 лютого 2016 року №925/1186/14 постанова ДВС про закриття виконавчого провадження скасована.
Водночас, дирекція заповідника звернулась до Міністерства юстиції України зі скаргою на дії державного виконавця, що видав постанову про фіктивне виконання рішення суду. Уманським міським відділом ДВС проведено службову перевірку та поінформовано ДІАЗ «Стара Умань» про її результати постановою від 09.02.2016 року. Встановлено, що дії державного виконавця були незаконними, закриття провадження відбулось за відсутності факту звільнення приміщення. Постановою від 09.02.2016 р. виконавче провадження №47357105 відновлено.
Також є відеодокази відмови відповідача допуску державного виконавця до спірних приміщень для проведення виконавчих дії. Сюжет знятий 15 березня 2017 року та є вільним для перегляду в мережі Інтернет (ІНФОРМАЦІЯ_1 )
Керівник ІІІ особи вважає, що заперечення відповідача є неправдивими та такими, що ставлять на меті введення суду в оману для винесення неправомірного рішення у справі; відповідач дотепер займає вказані приміщення та відмовляється їх звільняти і просив суд позовні вимоги Уманської місцевої прокуратури задовольнити повністю.
Справа розглядається за наявними матеріалами в порядку ст.75 ГПК України.
Суд, вислухавши прокурора та представників сторін, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, приходить до наступного.
Згідно із п. 1 ч. ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтями 13 і 14 ЦК України визначено, що цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
За приписами ст,16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Предметом спору є стягнення визначеної договором заборгованості - орендної плати за окреме, індивідуально визначене нерухоме майно загальною площею 1163 кв.м державної форми власності внаслідок неоформлення Акта прийому-передачі і неповернення державі предмета оренди, після розірвання договору оренди.
За приписами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 Господарського кодексу України орендодавцями, щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також майна у випадках, передбачених законом, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення.
Відповідно до ч.І, 2 ст. 6 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України здійснює свої повноваження безпосередньо і через регіональні відділення в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та представництва у районах та містах, створених Фондом державного майна України, у разі необхідності.
Фонд державного майна України, регіональні відділення та представництва становлять єдину систему державних органів приватизації.
Регіональні відділення та представництва Фонду державного майна України є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
Згідно з абзацом 1, 2 п.5.3 положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженого наказом ФДМУ від 15.05.2012 №678 (із змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 11.06.2012 за №935/21247, регіональне відділення виступає орендодавцем цілісних (єдиних) майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло у процесі приватизації (корпоратизації) до статутного капіталу господарських товариств, що перебувають у державній власності; здійснює контроль за надходженням до Державного бюджету України плати за оренду державного майна по договорах оренди, укладених регіональним відділенням, тощо.
Ч.1 ст.181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та підприємцем ОСОБА_3 (далі - Орендар) був укладений договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 24.01.2009 №715 (далі Договір) - частини приміщень 1-го та 2-го поверху будинку АДРЕСА_2, що обліковується на балансі державного історико-архітектурного заповідника "Стара Умань" (м. Умань, вул. Леніна, 1), строком на 2 роки 364 дні до 23.01.2012 (а.с.24-27).
Листом від 29.07.2011 №25-13/6523/0/6-11 Міністерство регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України (орган управління) Орендаря завчасно було повідомлено про неможливість продовження дії Договору у зв'язку з необхідністю використання майна для власних потреб, як передбачено ч.3 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
П.10.6 Договору визначено, що його чинність припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено. На виконання п. 10.4 Договору та ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" на адресу Орендаря, у встановлений строк, регіональним відділенням направлялась заява про припинення дії договору та необхідність повернення орендованого майна у встановленому договором порядку (лист від 27.01.2012).
Вказані обставини були досліджені в ході розгляду господарським судом Черкаської області справи №925/1186/14, за позовом Державного історико-архітектурного заповідника „Стара Умань" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, про зобов'язання звільнити приміщення, за участю регіонального відділення в якості третьої особи на стороні позивача.
Відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2015 №925/1186/14 (яка набрала законної сили), Договір припинив чинність внаслідок закінчення строку на який його укладено - 23 січня 2012 року. Після прийняття постанови Орендар безоплатно користується державним майном в супереч рішення суду про примусове його повернення.
Відповідно до умов п.5.5 Договору Орендарем взято зобов'язання своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Орендна плата за Договором була визначена на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - грудень 2008 - 5340,40 грн., з яких орендар сплачує 2670,20 грн. (50%) до державного бюджету на відповідний рахунок Державного казначейства за місцезнаходженням об'єкту оренди. Орендна плата за перший місяць оренди - січень 2009 визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за січень 2009 року (п.3.1-3.6 Договору).
Згідно з пп.10.9, 10.10 Договору у разі його розірвання або припинення майно протягом 3 робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу та вважається поверненим з моменту підписання сторонами договору акту приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акту покладається на орендаря та балансоутримувача.
За умовами п.3.11 Договору у разі його припинення (розірвання) орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно.
Борг відповідача по орендній платі до держбюджету становить 36 527,73 грн.
Доказів виконання Орендарем належним чином умов вищевказаного договору за період з листопада 2014 по серпень 2015 року до суду не подано.
Згідно з п.3.7 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати. На заборгованість, яка виникала за кожен місяць оренди за період з 16.08.2014 по 30.09.2015 нарахована пеня, яка становить в сумі 8053,50 грн.
П.5.13, п.10.9, п.10.11 Договору сторони узгодили, що у разі несвоєчасного повернення (трьох денний термін) орендованого майна орендар сплачує неустойку у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення, і тому відповідно за період з 06.04.2015 по 31.08.2015 відповідачу нараховано неустойку в сумі 57631,44 грн.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 04.12.2015 №925/1624/15 частково задоволено вимоги РВ ФДМУ з наступним зарахуванням до держбюджету - 17027,73 грн. заборгованості по орендній платі (в ході розгляду справи відповідач самостійно сплатив в рахунок погашення боргу 9900 грн. від 21.10.2015 та 9600 грн. від 03.11.2015), 8053,50 грн. пені та 57631,44 грн. неустойки.
Орендар не виконував умови договору належним чином, а саме не сплачував орендної плати, в результаті чого за період з вересня 2015 по квітень 2016 року виникла заборгованість по орендній платі до держбюджету в розмірі 48 829,27 грн.
Відповідно до умов п. 3.7 Договору відповідачу нарахована пеня, розмір якої за період з 16.10.2015 по 18.05.2016 становить 5956,67 грн.
Згідно з п.5.13 Договору донараховано неустойку за період з 01.09.2015 по 06.10.2015 - 13269,34 грн.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 14.06.2016 №925/526/16 задоволено повністю вимоги Регіонального відділення з наступним зарахуванням до держбюджету - 48829,27 грн. заборгованості по орендній платі, 5956,67 грн. пені та 13269,34 грн. неустойки.
Станом на час розгляду справи Акт про повернення орендованого майна до РВ ФДМУ не надходив, тобто ФОП ОСОБА_3 продовжує користуватися державним майном всупереч рішення суду про його повернення.
Судом встановлено, що станом на 01.03.2017 за період з травня 2016 по січень 2017 року (включно) у відповідача виникла заборгованість по орендній платі до держбюджету в розмірі 55324,93 грн.
Згідно з п.3.7 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати. На заборгованість, яка виникала за кожен місяць оренди за період з 06.06.2016 по 01.03.2017 нарахована пеня, яка становить в сумі 5329,63 грн.
Розмір боргу і пені по орендній платі становить 60 654, 56 грн.
Зобов'язання у відповідності з ст. 526 Цивільного Кодексу України та ст. 193 Господарського Кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Ст. 627 та ст.628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відтак, відповідачу за період з червня 2016 р. по січень 2017 р. включно обґрунтовано нараховано 5329,63 грн. пені (кількість днів - 268).
За приписами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів перерахунку грошових коштів відповідачем на користь позивача за вищезазначеним договором відповідач до суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що прокурор і позивач довели свої позовні вимоги і позов підлягає до повного задоволення. З відповідача на користь позивача необхідно стягнути 55 324, 93 грн. боргу та 5 329, 63 грн. пені за неналежне виконання розрахунків по грошових зобов'язаннях за договором оренди майна від 24.01.2009 № 715.
Витрати прокурора по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути 55 324, 93 грн. боргу та 5 329, 63 грн. пені з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідент.номер НОМЕР_1, АДРЕСА_3; юридична адреса: АДРЕСА_1) із зарахуванням до державного бюджету в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України в Черкаській області (21368158, бул.Шевченка,205, м.Черкаси. 18001).
Стягнути 1600 грн. витрат по сплаті судового збору з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідент.номер НОМЕР_1, АДРЕСА_3; юридична адреса: АДРЕСА_1) на користь прокуратури Черкаської області, банківський р/р 35212034003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ (МФО 820172) за кодом класифікації видатків бюджету - 2800.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 денного строку в порядку, визначеному ГПК України з дня складення і підписання повного тексту рішення.
Рішення складено 23.05.2017.
Суддя В.В.Єфіменко